Рішення № 35396318, 14.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/402 14.11.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва

про стягнення 190 566,23 грн.

за участю представників:

від позивача : Кучкова Ю.В. - представник за довіреністю № 91/2012/06/13-1 від 13.06.2013 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 190 566,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1630425 від 01.12.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва утворилась заборгованість в сумі 190 566,23 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" просить суд стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 143 929,28 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р., інфляційну складову боргу в сумі 40 299,74 грн. та 3% річних в сумі 6 337,21 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р., а всього - 190 566,23 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва № 22/402 від 03.08.2009 р. (суддя Самсін Р.І.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2009 р. провадження у справі № 22/402 зупинено до вирішення інших пов'язаних з нею справ № 8/131 та № 8/588.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду (суддя Головіна К.І.).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із його реорганізацією, яке було відхилене судом як необґрунтоване.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.12.2000 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як постачальником, та відповідачем - Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва, як споживачем, був укладений договір № 1630425 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

Умовами договору № 1630425 від 01.12.2000 р. сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1 (п.2.2.1), споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2 (п.2.3.1).

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі. Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав не повністю, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді.

Відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 143 929,28 грн. вартості послуг.

Наявність заборгованості відповідача на час подачі позову підтверджується обліковими картками, табуляграмами, довідками про надходження коштів.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач частину заборгованості в розмірі 8 895,44 грн. сплатив до подачі позову до суду, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8 895,44 грн. задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим сума основного боргу склала 135 033,84 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку по оплаті суми заборгованості за договором № 1630425 від 01.12.2000 р., оскільки відповідно до рішення КМДА № 396/6612 від 27.10.2011 р. КП "Житлорембудсервіс" визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічний зміст містить ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про припинення Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" на час розгляду справи не внесено.

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи Державне комунальне підприємство "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва є юридичною особою, яка наділена відповідними правами та обов'язками, та може нести господарську-правову відповідальність за спірними правовідносинами, підстав для покладення обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг за договором № 1630425 від 01.12.2000 р. на Комунальне підприємство "Житлоремобудсервіс" Деснянського району м. Києва у суду немає.

Також суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до проведення реорганізації по процедурі припинення ДКП "Житлоремфонд", так як воно необґрунтоване, а в судовому засіданні встановлено, що саме у відповідача наявний борг перед ПАТ "Київенерго" за договором № 1630425 від 01.12.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив заборгованість в розмірі 135 033,84 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію та поясненнями представника позивача.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 135 033,84 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва на час розгляду даної справи заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р. по договору № 1630425 від 01.12.2000 р. відсутня.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 40 299,74 грн. та 3% річних в сумі 6 337,21 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в цій частині. Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 39 686,39 грн. (оскільки мала місце дефляція) та 3% річних в сумі 6 337,21 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.05.2009 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 190 566,23 грн. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада-3" основної заборгованості в сумі 135 033,84 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва про стягнення 190 566,23 грн. в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 55 532,39 задовольнити частково.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) інфляційну складову боргу в сумі 39 686 (тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 39 коп. та 3% річних в сумі 6 337 (шість тисяч триста тридцять сім) грн. 21 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 810 (одну тисячу вісімсот десять) грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 20 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 листопада 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 19 листопада 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна