Рішення № 35396259, 18.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р.Справа № 916/2877/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Бордюгов О.Є. згідно довіреності від 05.08.2013р;

від відповідача: Краснянська М.В., наказ №20к від 11.03.13.

від третьої особи: Мовіла М.А., наказ №3 від 01.08.11.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітжитлобуд"(с. Молодіжне, Овідіопольський р-н, Одеська область);

до відповідача: Державного підприємства "Укрспецконверсія" (м. Одеса);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс"

про стягнення 293000,00грн.

28.10.13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелітжитлобуд" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Укрспецконверсія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" про стягнення 239000,00грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.13. порушено провадження у справі №916/2877/13 за зазначеним позовом та призначено засідання суду на 18.11.13.

В засіданні суду представник позивача підтримав позов із підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у засіданні суду надав відзив, у якому позов визнав.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будсервіс" (позикодавцем, третьою особою, первісним кредитором) та Державним підприємством "Укрспецконверсія" (відповідачем, позичальником) було укладено договори про надання зворотньої фінансової допомоги, а саме: №1/10-1 від 15.10.08р., №1/10-2 від 10.02.09., без номера від 16.08.10., без номера від 18.10.10., без номера від 15.11.10., без номера від 17.12.10., згідно яких третя особа зобов'язувалася надати відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі на загальну суму 239000,00грн., а останній зобов'язувався повернути її.

На підставі п. 1.1. зазначених договорів Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" позичило відповідачу 239000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема: від 25 листопада 2008р. - 80 000 грн., від 13 лютого 2009р. - 20 000 грн, від 20 серпня 2010р. - 40 000 грн., від 20 жовтня 2010р. - 4 000 грн., від 17 листопада 2010р. - 50 000 грн., від 20 грудня 2010р. - 35 000 грн., від 21 грудня 2010р. - 10 000 грн. та банківськими виписками.

З врахуванням п.2.2.1 договорів позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики. В даному випадку позичальник зобов'язаний після отримання письмової вимоги, протягом п'яти банківських днів повернути суму позики позикодавцю.

28.07.11. року між третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрелітжитлобуд" (новим кредитором, позивачем) за погодженням із позичальником, відповідачем Державним підприємством "Укрспецконверсія" було укладено договір про уступку права вимоги, згідно п.1.1 тп п.1.2 яких первісний кредитор передає належне йому право вимоги боргу в сумі 239000,00грн. до Державного підприємства "Укрспецконверсія" згідно із зазначеними вище договорами: від 15 жовтня 2008 року (платіжне доручення від 25 листопада 2008р. - 80 000 грн.), від 10 лютого 2009 року (платіжне доручення від 13 лютого 2009р. - 20 000 грн,), від 16 серпня 2010року (платіжне доручення від 20 серпня 2010р. - 40 000 грн.), від 18 жовтня 2010 року (платіжне доручення від 20 жовтня 2010р. - 4 000 грн.), від 15 листопада 2010 року (платіжне доручення від 17 листопада 2010р. - 50 000 грн.), від 17 листопада 2010 року (платіжне доручення від 20 грудня 2010р. - 35 000 грн., платіжне доручення від 21 грудня 2010р. - 10 000 грн).

Згідно п.1.3. договору від 28.07.11. року новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, які виникли з основного боргу в обсязі та на умовах, які існують на момент укладення даного договору.

08.07.2013року позивачем було вручено відповідачу вимогу (претензію) про повернення коштів в розмірі 239 000 грн., яку останній отримав, про що розписався на вимозі, але кошти в сумі 239000,00грн. не повернув позивачу.

Відповідно до ст. 1046 ГК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язусться повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач умови договору не виконав, бо не повернув кошти в сумі 293000,00грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, у відповідача перед позивачем існує борг в сумі 239000,00грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати заборгованості не надав. У письмовому відзиві позов визнав.

Згідно ст.22 ГПК України відповідач вправі визнати позов.

З врахуванням вимог ст.78 ГПК України, визнання позову відповідачем викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, перевіривши повноваження представника відповідача, роз'яснивши наслідки визнання позову, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов, оскільки позов підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства, визнається відповідачем.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49,78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрспецконверсія" (65026, м. Одеса, вул. Дюковська, 14/1, код ЄДРПОУ 32020625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітжитлобуд" (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Дукова, 5, код ЄДРПОУ 33245576):

- 239000,00грн. боргу,

- 4780,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 22.11.13.

Суддя Брагіна Я.В.