ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/20841/13 18.11.13За позовом приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова
компанія «АСКА»
До публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»
Про стягнення 391, 41 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Багірова І.О. - представник (дов. № 686-ЮР від 22.07.2013 р.)
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору СТД № 2988694 страхування транспортного засобу від 27.04.2012 р. в розмірі 6 465, 53 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором СТД № 2988694 страхування транспортного засобу від 27.04.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB - ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Polo», державний номер ВM 3612 АМ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Вострокнутова Т.Л., визнана винною у її скоєні, застрахована у ПАТ «ХДІ страхування» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/397060, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6 465, 53 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20841/13, та призначено розгляд справи на 18.11.2013 р.
14.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 31.10.2013 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АВ/397060 застраховано цивільно-правову відповідальність Шмонової Т.Л. в страховій компанії ПАТ «ХДІ страхування» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen Polo», державний номер ВM 3612 АМ, ліміт по майну 50000 грн.
У судове засідання 18.11.2013 р. представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Натомість 15.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від позивача документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/20841/13 від 31.10.2013 р., відповідно до яких останній просить суд провести судове засідання за відсутності представника у зв'язку з неможливістю його явки. Також, подані на виконання вимог ухвали суду документи містять, в тому числі пояснення по справі, згідно з якими позивач вказує на те, що 01.11.2013 р. відповідачем, який повинен був сплатити 6 465, 53 грн., сплачено частину боргу у розмірі 6 074, 12 грн. При цьому, позивач, визначаючи розмір позовних вимог, виходить з того, що ним було сплачено на користь страхувальника суму коштів у розмірі 6 965, 53 грн., що є тією сумою, яка необхідна для відновлення транспортного засобу, а обчислений розмір матеріального збитку згідно зі Звітом є лише приблизним та попереднім. Оскільки розмір франшизи за полісом відповідача № АВ/397060 становить 500, 00 грн., позивач вважає, що сума коштів, що повинна бути сплачена відповідачем становить 6 465, 53 грн.
У судовому засіданні 18.11.2013 р. представник відповідача подав суду письмові пояснення щодо правової позиції по справі, відповідно до яких також зазначає про те, що відповідачем було сплачено на користь позивача за платіжним дорученням № 10315 від 01.11.2013 р. суму коштів у розмірі 6074, 12 грн. в якості страхового відшкодування.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
Ухвалою Господарського суду м. Києва провадження у справі № 910/20841/13 в частині стягнення 6074, 12 грн. припинено у зв'язку з їх сплатою.
За таких обставин, предметом розгляду справи, відповідно до зазначеного вище, є позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 391, 41 грн. (6465, 53 грн. (ціна позову) - 6070, 12 грн. (сума коштів, провадження в частині стягнення яких припинено у зв'язку зі сплатою) = 391, 41 грн.)
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні 18.11.2013 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.11.2013 р. та за відсутністю представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 18.11.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
27.04.2012 р. між ПрАТ «УАСК «АСКА» та ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» (страхувальник) укладено договір СТД № 2988694 страхування транспортного засобу від 27.04.2012 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB.
Згідно з довідкою ВДАІ Сумської області УМВС України в Сумській області від 29.08.2012 р. № 10/1-1580, 21.08.2012 р. о 15 год. 05 хв., на вул. Кірова, перехрестя з вул. Перекопською, у м. Суми трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB, що належить ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», та транспортного засобу «Volkswagen Polo», державний номер ВM 3612 АМ під керуванням Вострокнутової Т.Л.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Вострокнутовою Т.Л. Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.09.2012 р.
До ПрАТ «УАСК «АСКА» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB внаслідок пошкодження у ДТП від 28.08.2012 р., вартість матеріального збитку визначається як вартісне зазначення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ. При цьому, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB внаслідок його пошкодження у ДТП, складає 6574, 12 грн.
10.09.2012 р. ПрАТ «УАСК «АСКА» на підставі Страхового акту № 4878 від 07.09.2012 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6965, 53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4059 від 10.09.2012 р.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Polo», державний номер ВM 3612 АМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB, знаходився під керуванням Вострокнутової Т.Л.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen Polo», державний номер ВM 3612 АМ була застрахована у ПАТ «ХДІ Страхування» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/397060).
Вина водія Вострокнутової Т.Л., яка керувала автомобілем «Volkswagen Polo», державний номер ВM 3612 АМ, підтверджується постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.09.2012 р.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/397060), а до ПрАТ «УАСК «АСКА» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Вострокнутової Т.Л. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Так, відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB внаслідок пошкодження у ДТП від 28.08.2012 р., вартість матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ), завданого власнику автомобіля «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB внаслідок його пошкодження у ДТП, складає 6574, 12 грн.
Оскільки зазначеним вище Звітом, який було додано до позовної заяви самим позивачем, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB визначено у порядку ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд вважає, що сума коштів у розмірі 6574, 12 грн. є обґрунтованим розрахунком вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot 107», державний номер AA 7073 MB.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/397060) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 500 грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу у розмірі 500 грн., розмір страхового відшкодування, що повинен бути сплачений на користь позивача становить 6074, 12 грн. (6574, 12 грн. (вартість матеріального збитку відповідно до Звіту) - 500, 00 грн. (франшиза) = 6074, 12 грн.).
Судом встановлено, що дана сума коштів була сплачена відповідачем на користь позивача 01.11.2013 р., у зв'язку із чим провадження у справі в частині стягнення даної суми коштів у розмірі 6074, 12 грн. припинено.
Однак позивач просить суд стягнути з відповідача і суму коштів понад сплачену останнім в якості страхового відшкодування у розмірі 391, 41 грн. (6465, 53 грн.(ціна позову) - 6074, 12 грн. (сума коштів, сплачена відповідачем) = 391, 41 грн.).
З цього приводу суд відзначає, що розмір витрат згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовуються відповідачем обмежено, а саме в даному випадку вартістю матеріального збитку з урахуванням зносу згідно зі Звітом, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.
Таким чином, позовні вимоги у розмірі 391, 41 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.
Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно з нормами чинного законодавства, є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 22.11.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева
Судове рішення № 35396211, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/20841/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: