Рішення № 35395479, 18.11.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/24668/2012

Провадження № 22-ц/792/2367/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Талалай О.І., Корніюк А.П.,

при секретарі: Сацюк Г.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, Хмельницька районна державна адміністрація, Шаровечківська сільська рада, про визнання недійсним договору іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ КБ «Надра», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору іпотеки. В обґрунтування якого вказувала, що 06.04.2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, які розташовані за адресою АДРЕСА_1. Зазначала також, що на час укладання договору іпотеки вона була неповнолітньою, проживала у вказаному житловому будинку, була в ньому зареєстрована та мала майнове право користування будинком. Відповідно, її мати повинна була управляти її майновим правом користування житловим будинком з обов'язковим врахуванням її потреб та інтересів, як дитини та з додержанням відповідних правил про опіку та піклування. Проте, договір іпотеки був укладений без згоди органу опіки та піклування, суперечив інтересам неповнолітньої дитини, яка мала право на користування житлом нарівні з батьками, тому підлягає визнанню недійсним.

В ході розгляду справи до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог залучено Шаровечківську сільську раду та Хмельницьку району державну адміністрацію.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договором іпотеки, укладений 06 квітня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1432. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 солідарно судовий збір в сумі 107,60 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не було враховано, що будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_3 і вона мала право ним розпоряджатись та виписати дочку ОСОБА_2 Зазначає, що надана позивачем в судове засідання копія домової книги дає сумніви оцінювати її як достовірний доказ, оскільки в ній здійснено запис під номером 3 щодо реєстрації ОСОБА_2 04.03.2005 року, проте вказане прізвище вона отримала лише після реєстрації шлюбу 08.07.2006 року. А тому, на час реєстрації місця проживання прізвище позивачки мало б бути зазначене як «ОСОБА_2».

В судовому засіданні представник позивача просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з пп. 1-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору іпотеки право користування житловим будинком мала неповнолітня на той час позивачка, а тому договір іпотеки мав бути укладений лише за згодою органу опіки та піклування. Оскільки така згода відсутня, тому договір іпотеки підлягає визнанню недійсним.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» в редакції на час виникнення спірних відносин) держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

У п. 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» розґяснено, що суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Як передбачено ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В силу ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, позивач повинен довести підстави недійсності договору.

Встановлено, що 06 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрований в реєстрі №1432. Відповідно до якого предметом іпотеки являється житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 86,3 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., та земельна ділянка, площею 0,315 га, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Укладаючи договір іпотеки, ОСОБА_3, мати неповнолітньої на той час ОСОБА_2, гарантувала, що на час підписання цього договору відсутнє право користування неповнолітніми, малолітніми вказаного у договорі житлового будинку ( п. 3.1.13 договору іпотеки).

Крім того, на час укладення договору іпотеки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подавалась нотаріально посвідчена заява про те, що малолітні та неповнолітні не користують житловим будинком з надвірними будівлями, що передається в іпотеку та який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 56).

Згідно записів погосподарської книги №3 господарства по АДРЕСА_1, (а.с. 74-75) та письмової заяви ОСОБА_3 (а.с. 68), ОСОБА_2 вибула з вказаного господарства 20.03.2006 року.

Згідно записів погосподарської книги №5 господарства по АДРЕСА_2 (а.с. 70-72) та письмової заяви ОСОБА_7 (а.с. 69), ОСОБА_2 прибула в вказане господарство 20.03.2006 року та вибула з нього 12.01.2007 року.

Згідно довідки виконкому Шаровечківської сільської ради №298 від 20.03.2006 року , яка надавалась ОСОБА_3 при оформленні договору іпотеки, встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 57).

Проте, суд першої інстанції, у порушення ст. 57, п. 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України, критично оцінюючи вищевказану довідку та записи в погосподарських книгах, не зазначив, на якій підставі він дійшов висновку про те, що копія паспорту позивачки зі штампом про реєстрацію у спірному будинку (а.с. 10), який видано 16.01.2007 року, через майже дев'ять місяців після укладення договору іпотеки, та відомості в домовій книзі про реєстрацію 04.03.2005 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в житловому будинку АДРЕСА_1, в той час коли позивач змінила прізвище «ОСОБА_2» на прізвище «ОСОБА_2» лише після реєстрації шлюбу (08.07.2006 року) при отриманні нового паспорту, є доказами наявності у ОСОБА_2 права користування жилим приміщенням на час укладання договору іпотеки. І з цього приводу є підставними доводи апеляційної скарги щодо достовірності даних доказів.

Крім того, судом першої інстанції, в порушення вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України, не враховано, що покази свідка ОСОБА_8 не можуть спростовувати факт непідписання самим ОСОБА_7 письмової заяви про прописку до його господарства внучок ОСОБА_2 та ОСОБА_9

При цьому, покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 щодо постійного проживання позивачки разом з батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_1 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не узгоджуються з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

А тому, оцінюючи в сукупності досліджені докази, колегія суддів вважає, що оспорюваним договором іпотеки права неповнолітньої на той час ОСОБА_2 не були порушені, а відтак підстави для визнання цього договору недійсним відсутні. Відповідно, ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, Хмельницька районна державна адміністрація, Шаровечківська сільська рада, про визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_11Л Провадження № 22-ц/792//2367/13

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 19