Рішення № 35394847, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18853/13 11.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Українська страхова група»

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 49 000, 00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Пахолок Т.П. - представник (дов. № 0112-447 від 26.12.2012 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2809-11-0207 від 14.07.2011 р. в розмірі 49 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2809-11-0207 від 14.07.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Форд", державний номер АА 0904 ОО - Кузнєцову В.Г., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 21713", державний номер АА 5771 ОМ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Лазебний О.О., визнаний винним у її скоєні, застрахований у СТзДВ «Гарантія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6061364, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 49 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.10.2013 р. порушено провадження у справі №910/18853/13 та призначено справу до розгляду на 28.10.2013 р.

В судове засідання 28.10.2013 р. представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

17.10.2013 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі витребувану судом інформацію.

28.10.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

ДТП мала місце 14.07.2011 р. На момент ДТП діяла редакція Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нормами якої не було передбачено термін звернення потерпілої особи/особи, яка має право на отримання страхового відшкодування.

У свою чергу позивач звернувся до СТзДВ «ГАРАНТІЯ» з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу лише 07.06.2013 р.

У редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка діяла на момент звернення Позивача до СТзДВ «ГАРАНТІЯ» та на момент судового процесу, є чинною норма, яка встановлює відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), а саме, відповідно до пункту 37.1.4 частини 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Позивач, за невідомих обставин, своєчасно не звернувся до СТзДВ «ГАРАНТІЯ» з заявою про виплату страхового відшкодування та не надав необхідних документів, тому в СТзДВ «ГАРАНТІЯ» відсутні як обов'язок, так і можливість виплатити страхове відшкодування.

Таким чином, відповідач зазначає, що права Позивача не є порушеними, оспорюваними або заперечуваними СТзДВ «ГАРАНТІЯ», а тому, в позові слід відмовити.

Крім того, у наданому суду відзиві СТзДВ «ГАРАНТІЯ» зазначає також те, що Позивач у позовній заяві не врахував суму франшизи, що передбачена пунктом 2 Полісу № АА/6061364 і складає 1 000,00 грн., а, отже, сума відшкодування в 49 000,00 грн. є необґрунтованою.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 28.10.2013 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 11.11.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу від 28.10.2013р.

В судовому засіданні 11.11.2013р. представником позивача надано заперечення на відзив відповідача, згідно якого позивач надав свої пояснення щодо обставин, викладених у даному відзиві.

У судове засідання 11.11.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 28.10.2013 р. та 11.11.2013р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.11.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 11.11.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011 р. між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Кузнєцовим В.Г. (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2809-11-0207 від 14.07.2011 р., згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль "Форд", державний номер АА 0904 ОО.

Згідно з довідкою ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 16209 та Відомості №8991891, 16.04.2012 р. у м. Києві на пр-т Броварському трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Форд", державний номер АА 0904 ОО, що належить та під керуванням Кузнєцова В.Г., та транспортного засобу "ВАЗ 21713", державний номер АА 5771 ОМ під керуванням Лазебного О.О.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Лазебним О.О. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25.05.2012 р.

До ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту № 85404 про оцінку автомобіля "Форд", державний номер АА 0904 ОО від 26.04.2012 р., вартість відновного ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу "Форд", державний номер АА 0904 ОО, становить 95 972,63 грн.

21.05.2012 р. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі Страхового акту № ДККА-16209 від 17.05.2012 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 95 612,63 грн., що підтверджується Видатковим касовим ордером № 996 від 21.05.2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 21713", державний номер АА 5771 ОМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Форд", державний номер АА 0904 ОО, належить Лазебному О.О.

Цивільно-правова відповідальність Лазебного О.О. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 21713", державний номер АА 5771 ОМ була застрахована у СТзДВ «Гарантія» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/6061364).

Вина водія Лазебного О.О., який керував автомобілем "ВАЗ 21713", державний номер АА 5771 ОМ, підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25.05.2012 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Форд", державний номер АА 0904 ОО, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/6061364), а до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Лазебного О.О., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/6061364) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000, 00 грн., франшиза - 1000 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу у розмірі 1000 грн., вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 49 000,00 грн. є обґрунтованою (50 000,00 грн. (ліміт за полісом) - 1000 грн. (франшиза) = 49 000,00 грн.).

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що оскільки позивач звернувся до нього із заявою про виплату з пропуском строку, визначеного п.37.1.4. статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", правових підстав для задоволення позову немає.

Спір у даній справі виник у зв'язку із стягненням виплаченого страхового відшкодування, тобто із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Таким чином останній регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, а приписи п. 37.1.4. статті 37 цього Закону, до даних правовідносин не застосовуються, тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, та не є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Вказана правова позиція підтверджується Постановою Вищого господарського суду України по справі № 910/4896/13 від 17.07.2013 року.

Щодо заперечень відповідача про неврахування позивачем франшизи у розмірі 1000 грн., то дані заперечення спростовуються текстом самої позовної заяви.

Відповідачем не надано жодних інших доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 49 000,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524) шкоду в розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 18.11.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева