Рішення № 35394839, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/20944/13 20.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"до про Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" відшкодування шкоди в порядку регресу 17 367,62 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В.- представник за дов.;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 20.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 17 367,62 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2013 порушено провадження у справі №910/20944/13, розгляд справи призначено на 20.11.2013.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідач 11.11.2013 отримало ухвалу про порушення провадження у справі від 31.10.2013, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового засідання призначеного на 20.11.2013, та надання суду витребуваних документів, зазначених в ухвалі від 31.10.2013.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

07.03.2008 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") (далі - позивач, страховик) та Залітко Валерієм Федоровичем (далі - страхувальник) укладений Договір страхування наземного транспорту №К2НСАN24280350 (далі -Договір), за яким був застрахований автомобіль "Chevrolet Aveo" державний номер АА1203НС.

Термін дії договору з 07.03.2008 по 06.03.2009.

21.02.2013 о 12 год. 00 хв. на перехресті вул. С.Сосніних та вул. Корольова в м. Києві сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Chevrolet Aveo" державний номер АА1203НС, під керуванням Залітко В.Ф. та "Kia Cerato" державний номер АА9278ЕА під керуванням Бубели В.М.

22.02.2013 Залитко В.Ф. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №И-1156 від 08.04.2013, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 17 367,62 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №1156 від 10.04.2013 на суму 17 367,62 грн. за мінусом франшизи (0,5%) або 363,00 грн. згідно п 7.1.1 Договору №К2НСАN24280350 від 07.03.2008.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 17 367,62 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Бубелу В.М. внаслідок експлуатації "Kia Cerato" державний номер АА9278ЕА.

Як вбачається з постанови Святошинського районного суду міста Києва від 13.03.2013, Бубелу В.М. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність Бубели В.М. була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АВ№4848813 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АВ№4848813), діючим на дату ДТП (21.02.2013).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АВ№4848813 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "Kia Cerato" державний номер АА9278ЕА на час спірної ДТП.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого автомобілю "Chevrolet Aveo" державний номер АА1203НС, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 17 730,62 грн. При цьому Ез становить 0,6554.

З матеріалів справи, а саме зі страхового акту зробленим позивачем вбачається, що останнім було виплачене страхове відшкодування в сумі 17 367,62 грн. на підставі звіту від 07.03.2013 та з урахуванням умов договору страхування.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 17 367,62 грн., та заявив вказану суму до стягненням, що є обґрунтованим, оскільки відповідно до полісу АВ№4848813 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 0,00 грн.

Заперечень щодо вказаної суми страхового відшкодування відповідачем до суду не представлено, власного розрахунку - не надано.

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 17 367,62 грн., виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, Подільський район, вул.. Костянтинівська, 56, офіс 13, код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 32, код 33248430) страхового відшкодування у розмірі 17 367,62 грн. (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім гривень 62 коп.) та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.11.2013

Суддя М.Є. Літвінова