Постанова № 35393814, 19.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/47940/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року

у справі № 2-а-146/10/1570

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Одеській області

до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року, позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Одеській області (позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (відповідач) задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» фінансові санкції в розмірі 374 191,44 грн. до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області проведено виїзну планову перевірку ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 01012301/01125821 від 18 червня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 150235 від 13 липня 2007 року, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 374 191,44 грн.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення відповідачем статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) у зв'язку із здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правомірність рішення № 150235 від 13 липня 2007 року про застосування фінансових санкцій встановлена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року у справі № 2-А-2080/07, якою відмовлено в задоволенні позову ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» про його скасування, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає обов'язковому виконанню, а сума фінансових санкцій, застосована ним, - перерахуванню до бюджету.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, зважаючи на таке.

Згідно із статтею 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Поряд з цим, згідно з частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, судами встановлено, що рішення № 150235 від 13 липня 2007 року про застосування фінансових санкцій отримано відповідачем 23 липня 2007 року, проте з позовом про стягнення фінансових санкцій, застосованих вказаним рішенням, контролюючий орган звернувся до суду лише 28 грудня 2009 року.

При цьому слід враховувати, що оскарження ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» в судовому порядку рішення № 150235 від 13 липня 2007 року про застосування фінансових санкцій є реалізацією права суб'єкта господарювання та, відповідно, не може впливати на перебіг строку звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій, застосованих відповідним рішенням.

Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач впродовж розгляду справи в судових інстанціях неодноразово наголошував на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Проте, вказані доводи ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції залишились поза увагою.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постановлені у справі судові рішення слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задовольнити.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.