Постанова № 3539225, 19.02.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

тел./факс: 24-06-22, E-mail: inbox@adm.kr.court.gov.ua <mailto:inbox@adm.kr.court.gov.ua>

Справа № 2-а-2942/08/1170

Категорія статобліку 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Ком'якович Г.М.

при секретарі: Господарікову М.О.

за участю представників:

прокурора - Бурко Л.В. посвідченя № 690 видане прокуратурою Кіровоградської області

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 14/1- 8-3121 п від 28.10.2008 року

третя особа - ОСОБА_1 довіреність № 12/3 -26-20 від 10.01.2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Знам'янського транспортного прокурора, який діє в інтересах держави, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2, АДРЕСА_1, м. Бобринець, Кіровоградська обл.

про стягнення нарахованої, але не сплаченої фінансової санкції, суд

ВСТАНОВИВ

Знам'янський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2, про стягнення нарахованої, але не сплаченої фінансової санкції в сумі 1700,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що несплата ОСОБА_2 фінансової санкції в сумі 1700,00 грн. є порушенням інтересів держави, також порушуються основи державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту, що є підставою для звернення до суду прокурором, на якого відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України покладено обов'язок щодо представництва інтересів держави в суді.

Крім того прокурор посилаючись на статтю 3 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" №1567 від 08. 11. 2006 року, якою передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, в тому числі і територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, начальником якого винесено постанову №015481 від 29.05.08 року про застосування фінансових санкцій до відповідача заявивив про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, оскільки рішення зі спору між сторонами може вплинути на його обов'язки.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач заперечень на позовну заяву, витребувані судом докази не направив. Про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином повістками суду на 19.01.2009 року, 11.12.2008 року, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції суду, а також оголошенням до ЗМІ - Кіровоградська правда від 10.02.2009 року про слухання справи 19.02.2009 року на 9.30 год.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всіх заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадян або держави в судах у випадках визначених законом.

 Згідно зі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у юахинах між ними або з державою. При цьому представництво інтересів держави здійснюється шляхом звернення прокурора до суду з заявою (позовом) в інтересах органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім того, відповідно до ст.60 КАС України, у випадках встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому КАС України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Статтею 6 Закону України „Про автомобільний транспорт" передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України, який відповідно до ст.1 Указу Президента України „Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572 від 15.12.1999 року, є вищим органом у системі органів виконавчої влади. В його складі діє центральний орган виконавчої влади у галузі автомобільного транспорту Міністерство транспорту та зв'язку України (п.1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06 року №789).

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті. Таким урядовим органом державного управління, згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" №1190 від 08.09.2004 року, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Міністерства транспорту і зв'язку України і йому підпорядковується Головавтотрансінспекція, яка здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

П.20 зазначеної постанови передбачено, що Головавтотрансінспекція є юридичною особою, і у відповідності до вимог ст.80 ЦК України може бути позивачем в суді.

Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може створювати територіальні органи (п.8 постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.2004 року).

Згідно п.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" № 888 від 14.12.2005 року, територіальні органи Головавтотрансінспекцїї в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області. Основними завданнями територіальних управлінь (п.4 наказу № 888 від 14.12.2005 року) є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Стаття 48 Закону України „Про автомобільний транспорт" передбачає, що автомобільні перевізники, водії повині мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах,є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія-посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений

законодавством документ на вантаж, іншідокументи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника -ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобуназаконнихпідставах,інші документи, передбачені законодавством України;

для водія-посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством

документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:

для автомобільного перевізника - документ, щозасвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

  для водія -посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством

документ навантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:

для автомобільного перевізника-документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

  для водія-посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж,

інші документи, передбачені законодавством України.

У разі перевезення небезпечних вантажів обов'язковими документами для водія є:

свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;

свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайних ситуацій.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються надоговірнихумовахчидлявласних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими уповноваженими органами.

Згідно ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:

надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, п.З,4 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" № І567 від 08.11.2006 року, передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.Києві та м.Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. За результатами перевірки у відповідності до вимог п.21 зазначеної Постанови посадовими особами органу державного контролю складається акт встановленої форми. Якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25). За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється за встановленою формою (п.27).

З наведеного вище та положень інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання, пов'язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів" від 07.02.2006 року №01-8\301 випливає, що Госавтотрансінспекція та її територіальні управління, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є органом державної влади у здійсненні управлінських функцій та суб'єктом владних повноважень.

Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (п.28 постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року.

Порядок стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначає Кабінет Міністрів України (ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт"). Проте, постановою Кабінету Міністрів України „Про твердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" Зеї567 від 08.11.2006 року порядок примусового стягнення накладених штрафних санкцій, в разі не сплати їх в добровільному порядку, не врегульовано.

Так, 09.04.2008 року державним інспектором територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області ОСОБА_3 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. В ході перевірки виявлено суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1від 19.03.08 року, видане Бобринецькою райдержадміністрацією), що проживає за адресою: Кіровоградська область м.Бобринець АДРЕСА_1, який в порушення вимог ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт" надавав послуги з перевезення вантажу на автомобілі Мерседес Бенц 2226, державний номерний знак НОМЕР_2, без наявності ліцензії (на вид діяльності - надання послуг з перевезення вантажів) та ліцензійної картки на автомобіль. Для фіксування факту виявленого порушення держінспектором складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №063345 від 09.04.08 року (який додається).

Відповідно до листів територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області № 12/3-31-1079 від 25.04.2008 року та № № 12/3-31-1263 від 23.05.2008 року ОСОБА_2 двічі викликався до зазначеного управління щодо участі у розгляді справи про скоєне порушення у сфері автотранспортного законодавства, проте останній не прибув. Повідомлення про вручення поштового відправлення в обох випадках були отримані 26.04.2008 року та 28.05.2008 року батьком відповідача - Миронько Л. Ф.

Згідно наданого пояснення відповідачем від 21.10.2008 року, останній дійсно погодився, що станом на момент перевірки працівниками ДАІ, тобто 9.04.2008 року було встановлено, що у нього була відсутня ліцензія на перевезення вантажу та ліцензійна картка. Складений акт перевірки (№063345 від 09.04.2008 року), 29.05.2008 року ) підписаний відповідачем особисто. На виклики до територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області не міг з'явитися, оскільки був відсутній за місцем проживання, проте батько повідомив, що на ім'я ОСОБА_2 надходили документи.

На підставі зазначеного вище акту перевірки (№063345 від 09.04.2008 року), 29.05.2008 року начальннком територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області ОСОБА_4 розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та винесено постанову про застосування до нього фінансових санкцій №015481 від 29.05.2008 року на підставі ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт" в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 грн. Зазначену постанову відповідач - ОСОБА_2 отримав 03.06.2008 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа з такою постановою (яке додається) від 3.06.2008р. У добровільному порядку фінансова санкція відповідачем не сплачена.

Крім цього, згідно п.15 ст.2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік", до доходів Державного бюджету України зараховуються надходження від санкцій (штрафів), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади.

Таким чином, ненадходження грошових коштів до Державного бюджету є порушенням інтересів держави, крім того, зазначеним порушуються основи державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.121 Конституції України, п.6 ст.20 , ст-36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету (на рахунок - 31116106700064 УДК в Бобринецькому районі, ГУДК в Кіровоградській обл., код одержувача - 23896921, код бюджетної класифікації -21081100; МФО - 823016) нараховану та несплачену санкцію в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

3. Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 24 лютого 2009 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Ком'якович