увійти
УКР
|
За позовом Державної податкової інспекції у м.АДРЕСА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Суддя Новікова Т.В.
Секретар Шульга О.В. Обставини справи: До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у м.АДРЕСА_1з позовною заявою від 26.11.2008р. НОМЕР_1до приватного підприємця ОСОБА_1. про стягнення податкового боргу у сумі 9628грн.68коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем - ПП ОСОБА_1 подано до податкових органів податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за листопад 2007р. складає 301грн., за грудень 2007р. - 83 грн., за січень 2008р. - 203грн., за лютий 2008р. - 670грн., за березень 2008р. - 478грн., за квітень 2008р. - 230грн., за травень 2008р. - 92грн., за червень 2008р. - 1946грн., за липень 2008р. - 831грн. У з'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання в установлений законодавством строк ДПІ в м.АДРЕСА_1направлено на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги, які були повернуті з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних ДПІ у м.АДРЕСА_1податковий борг у сумі 9628грн. 28коп. відповідачем не сплачена, що є порушенням вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями). Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки суду не повідомив. Відповідач заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на попереднє та судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рек. повідомлення від 05.12.2008р.). Зокрема, до суду повернувся конверт з копією ухвали та позовною заяви з додатками, з відміткою відділу зв'язку «за закінченням терміну зберігання». У зв'язку з нез'явленням представника відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, повістка направлялася відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою (витяг з ЄДРПОУ від 23.01.2009р.). Відповідно до ст.128 КАС України справа вирішується на підставі доданих у матеріалах справи доказів. Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ: Приватний підприємець ОСОБА_1, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1., як суб'єкт підприємницької діяльності, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та взятий на облік в Державній податковій інспекції у містіАДРЕСА_1як платник податків, згідно довідки від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 (а.с.7). Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_1 має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 9 628грн. 68коп. з податку на додану вартість, в тому числі пені 43грн.58коп., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання за період з листопада 2007р. по липень 2008р. Відповідачем 03.03.2008р. було сплачено 350грн., але ця сума пішла на погашення недоїмки, яка рахувалась на початок 2008 року в розмірі 243грн.92коп. та пені - 12грн.07коп. Залишок у розмірі 94грн.01коп. було перераховано на сплату податкового зобов'язання в розмірі 301грн., яке нараховано по декларації НОМЕР_3 від 19.12.2007р. На підставі заявки на придбання торгового патенту(а.с.8) та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. №98/96-ВР (із змінами та доповненнями) ПП ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати щомісячно по 320грн., у зв'язку з несплатою виникла податкова заборгованість в розмірі 990грн.41коп. Згідно податкового повідомлення форми «Ф» від 26.06.2008р. НОМЕР_4 відповідач має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3854грн.70коп. ДПІ у м.АДРЕСА_1направлено податкові вимоги: перша - від 03.11.2006р. НОМЕР_3 на суму 73грн.60коп. та друга - від 01.02.2007р. НОМЕР_5 відповідно до вимог п.6.2 ст. 6 Закону НОМЕР_6 Отже, станом на 29.09.2008р. ПП ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 9628грн.68коп., в тому числі пені на суму 43грн.58коп., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника та акт звірки з платником податків. Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м.АДРЕСА_1 правомірно звернулася до суду про стягнення податкової заборгованості. Відповідно до пп. 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання не сплачене у передбачений законом термін вважається сумою податкового боргу. Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп.6.2.1 п.6.1 ст.6 зазначеного Закону). Зокрема, після направлення платнику податків другої податкової вимоги відбувається збільшення суми податкового боргу, тому Законом № 2181 не передбачено направлення інших окремих податкових вимог. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Зокрема, п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна. Право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, в порядку та розмірах, встановлені Законом. Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів). Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Отже, податковий борг ПП ОСОБА_1 підлягає до сплати в бюджет у сумі 9 628грн. 68коп. Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Отже, з врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Керуючись ст. 69, 71, 94, 97, 112, 122, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1(18000, м. АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м.АДРЕСА_1(18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, р/р № 31116029700002 банк одержувач УДК у м. Черкаси, код 22809222, банк одержувач ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018) податковий борг у сумі 9 628грн. 68коп. (дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень шістдесят вісім копійок). Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
|
