Ухвала суду № 35391134, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/7703/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/7703/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ГЕЛІОС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "ГЕЛІОС", звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.05.2013 р. за № 0001732210 (форма Р), яким ТОВ фірмі "Геліос" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу - 14010100) у розмірі 162642,50 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 130114,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32528,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.05.2013 р. за № 0001742210 (форма Р), яким ТОВ фірмі "Геліос" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (код платежу - 11021000) у розмірі 25585,00 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 22868,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5717,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 р. по справі №820/7703/13-а вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.05.2013 р. за № 0001732210 (форма Р), яким ТОВ фірмі "Геліос" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 162642,50 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 130114,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32528,50 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.05.2013 р. за № 0001742210 (форма Р), яким ТОВ фірмі "Геліос" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25585,00 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 22868,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5717,00 грн.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 р. по справі № 820/7703/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2. ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що відповідачем було направлено на адресу позивача запит № 5706/10/224-21 від 05.04.2013 р., в якому посилаючись на п.п.20.1.6, п.п. 20.1.23 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПК України він просив надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ фірми "Геліос" та ТОВ "Генбудінвест" за період червень-грудень 2012 року. Зазначений запит був отриманий позивачем 10.04.2013 р.

На запит податкового органу позивач листом № 34 від 22.04.2013 р. надав пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ "Генбудінвест" за червень-грудень 2012 року разом з документальним підтвердженням.

З посиланням на приписи п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено наказ № 885 від 25.04.2013 р. (а.с.31) про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ фірми "Геліос" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Генбудінвест" за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року, із зазначенням дати проведення перевірки - 07.05.2013 р. Згідно матеріалів справи наказ № 885, разом із повідомленням № 7066/10/22-122 від 25.04.2013 р. про запрошення для підписання акту, позивач отримав 27.04.2013 р.

На підставі вказаного вище наказу та службового посвідчення УХК № 123502 фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ фірми "Геліос" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Генбудінвест" за період з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт № 1751/2210/14086360 від 07.05.2013 р. (а.с.15-26).

Згідно висновків акту перевірки № 1751/2210/14086360 від 07.05.2013 р. податковим органом встановлено порушення позивачем наступних положень податкового законодавства:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 130114,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 130114,00 грн., в тому числі:

- за вересень 2012 року на суму ПДВ 21779,00 грн.;

- за жовтень 2012 року на суму ПДВ 54683,00 грн.;

- за листопад 2012 року на суму ПДВ 53652,00 грн.

2) п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138, п.146.12 ст.146 ПК України у частині завищення суми витрат декларації з податку на прибуток у 3 кварталі 2012 року, які включенні до Декларації з податку на прибуток підприємства у сумі 108895,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року у сумі 22868,00 грн.

Підставою для такого висновку відповідача слугував акт ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби № 273/2240/37318658 від 28.03.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Генбудінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.";

На підставі висновків акту перевірки 1751/2210/14086360 від 07.05.2013 р. відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001732210 від 21.05.2013 р. (форма Р), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу - 14010100) у розмірі 162642,50 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 130114,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32528,50 грн.

- № 0001742210 від 21.05.2013 р. (форма Р), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (код платежу - 11021000) у розмірі 25585,00 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 22868,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5717,00 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абз.3 п.п.75.1.2 п.75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Враховуючи, що у законодавчо визначені строки на письмовий запит відповідача позивач надав пояснення та підтверджуючі документи, підстави для призначення перевірки з посиланням на вимоги п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 ПК України у податкового органу були відсутні.

Стосовно порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Між позивачем та ТОВ "Генбудінвест" укладено договір будівельного підряду № 1/08-2012 від 01.08.2012 р., предметом якого є роботи з облицювання керамогранітом фасаду будівлі офісу за адресою: м. Харків, вул. Данилевського (а.с.32-33). До матеріалів справи надано копії кошторисної документації вартості робіт та розрахунку витрачених матеріалів (а.с. 34-43)

На виконання зобов'язань за вказаним договором між його сторонами складені: акт безоплатної передачі будівельних матеріалів від 03.09.2012р. (а.с.58), акт виконання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року (а.с. 61-64), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 28.09.2012р. на загальну суму 169326,80 грн.(а.с.57), підсумкова відомість ресурсів (а.с.65-69).

Також між позивачем та ТОВ "Генбудінвест" був укладений договір будівельного підряду № 1/09-2012 від 01.09.2012 р. на будівництво магазинів (торгових павільйонів) загальною площею 170 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Е.Стасової, 13 (а.с.70-71).

До матеріалів справи приєднана підсумкова відомість ресурсів (а.с.74-82), локальний кошторис №2-1-1 (а.с. 83-90), акт приймання-передачі основних засобів від 30.11.2012р. (а.с.91), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.92), акт приймання виконаних робіт № 09-311003 (а.с.93-98), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (а.с.105), акт приймання виконаних будівельних робіт № 09-301102 за листопад 2012 року (а.с.106-109).

На виконання вимог ст.201 Податкового кодексу України ТОВ "Генбудінвест" були видані податкові накладні, які позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів, № 248 від 31.10.2012р. на загальну суму 328095,31 грн., № 267 від 30.11.2012р. на загальну суму 32199,80 грн., № 248 від 28.09.2012 р. (а.с.121 -126).

Виконання умов зазначеного договору у частині розрахунків за виконанні будівельні роботи підтверджено платіжними дорученнями № 849 від 10.10.2012 р. на загальну суму 60000,00 грн., № 890 від 22.10.2012 р. на загальну суму 70674,15 грн., № 919 від 31.10.2012 р. на загальну суму 78095,61 грн., № 941 від 05.11.2012 р. на загальну суму 150000,00 грн., № 964 від 13.11.2012 р. на загальну суму 100000,00 грн., № 1032 від 06.12.2012 р. на загальну суму 100000,00 грн., № 1038 від 11.12.2012 р. на загальну суму 100000,00 грн., № 1049 від 14.12.2012 р. на загальну суму 21909,80 грн., № 1066 від 20.12.2012 р. на загальну суму 100000,00 грн. (а.с.127-135)

Приєднані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, та про необґрунтованість висновків Акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту.

Стосовно порушень п.44.1 ст.44 та п.138.2 ст.138, п.146.12 ст.146 ПК України.

Відповідно до положень п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з положеннями ПК України. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно положень п.146.12. ст.146 ПК України, сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем витрат до складу валових витрат та амортизаційних нарахувань, оскільки всі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, а також для поліпшення основних фондів позивача, що підтверджується первинною документацією, яка була розглянута вище.

В акті перевірки № 1751/2210/14086360 від 07.05.2013 р. відповідач посилається на висновок іншого акту № 273/2240/37318658 від 28.03.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Генбудінвест" щодо відсутності факту реального вчинення останнім господарських операцій. Інших обставин господарської діяльності та мотивів на підставі яких відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом у акті перевірки позивача не зазначено.

При цьому первинні документи як позивача, так і його контрагента щодо здійснення господарських операцій відповідачем не досліджувались. В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій у червні-грудні 2012 року.

Відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки посилання відповідача на відсутність реальних господарських стосунків між позивачем та ТОВ "Генбудінвест" не підтверджені належними доказами, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/7703/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.