Ухвала суду № 35391079, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 816/5120/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 816/5120/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві , Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправною та скасуванння вимоги, визнання незаконним рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Октябрського району в м. Полтаві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-2023 від 03.05.2013 року на суму 1 194,03 грн., визнати незаконним рішення № 8204/02-11 від 17.06.2013 року, прийняте відповідачем в результаті розгляду заяви позивача про узгодження вимоги, визнати незаконним рішення про результати розгляду скарги № 4715/11-23 від 26.07.2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату недоїмки Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві № Ф-2023 від 03.05.2013 року в частині вимоги сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 796,02 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, думку позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановила, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1) зареєстрована 22.11.2002 року як фізична особа-підприємець (а.с. 14).

Позивач є платником єдиного податку та з 01.01.2011 року знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 15, 33).

Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві сформовано та надіслано позивачу вимогу від 03.05.2013 року № Ф-2023, згідно якої станом на 30.04.2013 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів і пені в сумі 1 194,03 грн. та якою відповідач вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1194 грн. 03 коп. (а.с. 7).

Вказану суму недоїмки нараховано у зв'язку з несплатою позивачем єдиного внеску за І квартал 2013 року.

Рішеннями від 17.06.2013 року № 8204/02-11 та від 26.07.2013 року № 4715/11-23 за наслідками оскарження зазначеної вимоги до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у задоволенні скарг ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року №3609-VI (набрав чинності з 06.08.2011 року) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з якими статтю 4 цього Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статями 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 року та з 01.02.2013 року як пенсіонер по віку (список № 2) довічно і отримує пенсію в розмірі 894,00 грн. (а.с. 32, 33).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком (а.с. 24).

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки вона не досягла 58-річного віку, з настанням якого особі призначається пенсія за віком відповідно до приписів ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містить застережень щодо незастосування її до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, в тому числі, відповідно до приписів пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію відповідно до закону, він звільняється від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як фізична особа-підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування.

При цьому, колегія суддів зауважує, що до вимоги від 03.05.2013 року № Ф-2023 Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві включено суму єдиного внеску за І квартал 2013 року в розмірі 1 194,03 грн. (в т.ч., за січень 2013 року - 398,01 грн., за лютий 2013 року - 398,01 грн., за березень 2013 року - 398,01 грн.). Проте, пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 01.02.2013 року.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що оскаржувана вимога УПФ України Октябрського району в м. Полтаві від 03.05.2013 року №Ф 2023 в частині вимоги сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 796,02 грн. (за лютий, березень 2013 року) є необґрунтованою, тобто винесена без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності вимоги стосовно призначення позивачу до сплати єдиного внеску за січень 2013 року в розмірі 398,01 грн., на підставі наступного.

Згідно з абзацом 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ст. 1, ч. 11 ст. 8 вказаного Закону розмір єдиного внеску для позивача визначається виходячи з відсоткової ставки в 34,7% від бази нарахування (мінімальна заробітна плата), що станом на 01.01.2013 року, відповідно до приписів ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року № 5515-VI, становила 1 147,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсію за віком позивачу призначено з 01.02.2013 року, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску за січень 2013 року в розмірі 398,01 грн. (1147 х 34,7%).

Що стосується позовних вимог щодо визнання незаконними рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві від 17.06.2013 року № 8204/02-11 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.07.2013 року № 4715/11-23, винесених за результатами розгляду скарг ФОП ОСОБА_1 на вимогу від 03.05.2013 року № Ф-2023, колегія суддів наголошує наступнє.

Пунктом 2.6 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2010 року за № 1096/18391, визначено, що у разі незгоди платника єдиного внеску з рішенням територіального органу Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги, подальше його оскарження здійснюється відповідно до вимог цього Порядку щодо розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Так, рішенням зобов'язального характеру, наслідком прийняття якого є виникнення у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є вимога від 03.05.2013 року № Ф-2023.

Що стосується позовних вимог в частині визнання незаконними зазначених вище рішень, винесених за результатами розгляду скарг ФО-П ОСОБА_1 на вищевказану вимогу, колегія суддів вважає, що вказані рішення не містять в собі вимог зобов'язального характеру, не є підставою для виникнення у позивача певних обов'язків, не тягнуть за собою юридичних наслідків і, таким чином, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано усі необхідні докази протиправності дій відповідача щодо винесення спірної вимоги, і, як наслідок підстави для її скасування законні та обґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 816/5120/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.