Рішення № 35387714, 19.11.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7905/13-ц

Провадження № 2/750/2576/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2013 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Сапона А.В.,

при секретарі Шиловій Ж.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Перша чернігівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

14.08.2013 року позивач звернулась з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування. В обгрунтування позову зазначила, що вона є рідною донькою ОСОБА_5, яка померла 27.12.2012 року, проте підтверджуючі документи не збереглися і отримання їх з архівних установ виявилось неможливим. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/3 частину будинку № 11 по вул. Кривоноса в м. Чернігові та на грошовий вклад у відділенні ощадбанку в сумі 2230,60 грн. Позивач стверджує, що є спадкоємцем за законом першої черги разом з відповідачем, і після уточнення позовних вимог просила встановити відповідний юридичний факт родинних відносин та визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/2 частину вищевказаного спадкового майна після смерті ОСОБА_5, а також покласти на відповідача судові витрати по оплаті судового збору та послуг з надання правової допомоги.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали свої вимоги та наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник проти позову заперечили, мотивуючи тим, що позивач є родичкою відповідача та померлої його матері ОСОБА_5, але не її рідною донькою, у звязку з чим права на спадщину після неї як спадкоємець першої черги не має.

Перша чернігівська державна нотаріальна контора через канцелярію суду надіслала лист про розгляд справи за відсутності її представника.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.12.2012 року померла спадкодавець ОСОБА_5, що підтверджується актовим записои про смерть № 3401 від 27.12.2012 року. про смерть серії І-ЕЛ № 183973 від 05.04.2012 року ОСОБА_6 померла 03 квітня 2012 року.

За життя, ОСОБА_5 набула права власності на 1/3 частину будинку № 11 по вул. Кривоноса у м. Чернігові у порядку спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_7, що встановлено рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.05.2010 року у справі № 2-2563/10.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, за життя, ОСОБА_5 належним чином право власності на нерухоме майно не зареєструвала та не отримала відповідні правовстановлюючі документи.

Крім того, померла спадкодавець згідно з ощадною книжкою мала грошовий вклад в сумі 2230,60 грн. на рахунку № 91551053772, який було відкрито нею в Деснянському відділенні № 57 Чернігівської області Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України.

Померла ОСОБА_5 заповіту за життя не залишила.

Як передбачено ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадщину по закону мають діти спадкодавця, чоловік або дружина яка пережила померлого та батьки.

Частиною 1 ст. 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 звернулись до Першої ченрнігівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини як рідні діти спадкодавця.

У звязку з відсутністю підтверджуючих документів, факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підлягає встановленню в судовому порядку відповідно до ст. 256 ЦПК України.

У свідоцтві про народження позивача серії ББ № 713306 від 24.11.1944 року зазначено, що її матірю є ОСОБА_8.

З паспорту померлої ОСОБА_5 серії НК 189802, виданого 29.10.1996 року Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області, вбачається, що вона народилась 20.08.1922 року в с. Карлівка Брагинського району Гомельської області.

За повідомленням відділу запису актів цивільного стану Брагинського райвиконкому (Республіка Білорусь) в документах архіву запис акта про шлюб ОСОБА_8 за період з 1944 по 1959 рік відсутній.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що працювала вихователем у ДНЗ № 18, який з 1994 року відвідував внук позивача ОСОБА_10, якого часто приводила та забирала ОСОБА_5, яка є матірю позивача. Вона товаришувала з позивачем і їй відомо, що ОСОБА_5 постійно називала ОСОБА_8 своєю донькою. Крім того, у 2007-2008 роках у квітні та вересні ОСОБА_1 забирала свою матір до себе додому на оздоровлення.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що позивача знає понад 20 років, протягом 15 років вони разом працювали у облвиконкомі і отримали поряд земельні ділянки у садовому товаристві «Росинка». Батьки та брат позивача часто приїздили на цю ділянку допомагати по господарству, ОСОБА_5 постійно називала ОСОБА_1 своєю донькою.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що з ОСОБА_1 була сусідкою, вони жили спершу в одному дворі, а потім в одному будинку, вона була у позивача на новосіллі, ОСОБА_5 постійно приходила до позивача, допомагала доглядати онука.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що є дочкою позивача, ОСОБА_5 її бабуся, яка жила у м. Чернігові по вул. Кривоноса, 11, вона допомагала їй виховувати сина ОСОБА_10. Останній раз бачила її за півроку до смерті, а потім дядько ОСОБА_3 змінив замки у будинку і не дозволяв відвідувати бабусю.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_5 його прабабуся, яка виховувала його у дитинстві, протягом двох років жила у їх квартирі, а коли жила по вул. Кривоноса, 11, то бабуся ОСОБА_1 майже щодня її відвідувала.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що з ОСОБА_3 разом працював на ЧРПЗ з 1970 року, позивача бачив один раз на похороні ОСОБА_5 Чи є у ОСОБА_3 сестра не знає.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що його батьки товаришували з батьками ОСОБА_3 Він бував у останнього вдома, проте позивача там не бачив.

Судом було досліджено матеріали звукозапису технічним пристроєм судового засідання Деснянського районного суду м. Чернігова, яке відбулось 17.07.2009 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_5 до Першої чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про спадщину за законом, а також судового засідання, яке відбулось 25.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Першої чернігівської державної нотаріальної контори про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа Перша чернігівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно. Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка була жива на той час, особисто брали участь у вказаних судових засіданнях та надавали пояснення під час зясування обставин у кожній справі. Під час цих пояснень ОСОБА_3 визнавав ОСОБА_1 своєю сестрою, а ОСОБА_5 визнавала її своєю дочкою від першого шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатнім наявність підстав для встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_5 та ОСОБА_1, згідно з яким вони є рідною матірю та донькою відповідно.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_5 її спадкоємцями стали син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_8 у рівних частках по 1/2 спадкового майна.

У звязку з тим, що померла ОСОБА_5 за життя не отримала свідоцтво про право власності на свою частину житлового будинку та не зареєструвала належним чином право власності, нотаріальна контора не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину без правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право становиться під сумнів або не визнається іншою особою, а також у випадку втрати їм документа, що засвідчує його право власності.

Позивач просила стягнути з відповідача суму судових витрат, понесених на оплату судового збору в сумі 283 грн. 82 коп. та на правову допомогу в сумі 3000 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 177/184 від 21.08.2013 року та квитанцією до прибуткового касового ордера б/н від 02.10.2013 року. Відповідно до ст. 79 ЦПК України ці суми є судовими витратами і відповідно до ст. 88 ЦПК підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294-296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між померлою 27 грудня 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1, який полягає в тому, що остання є її рідною донькою.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту) частину будинку № 11 по вул. Кривоноса у м. Чернігові в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла 27 грудня 2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 (одну другу) частину грошового вкладу в сумі 1115 (одна тисяча сто пятнадцять) грн. 30 коп. на рахунку № 91551053772, відкритого в Деснянському відділенні № 57 Чернігівської області Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України згідно ощадної книжки на імя ОСОБА_5, яка померла 27 грудня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 82 коп. у відшкодування понесених судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, в порядку визначеному ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя А.В. Сапон