Рішення № 35384764, 14.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий І інстанції: Нестеренко Є.В.

Доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого судді : Жданової В.С.,

суддів: Принцевської В.П., Тимченко О.О.,

при секретарі: Баранчикові Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1. Згідно з договором про надання послуг з обслуговування житлового фонду між Шахтарською міською радою та КП «Житлове підприємство «Городок», позивач проводить розрахунки з наймачами та власниками у житлових будинках, надає та виконує платні послуги для населення. Станом на 01 вересня 2012 року за відповідачем значиться заборгованість по оплаті з утримання будинку за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року у сумі 1 058 грн. 69 коп. та вивіз твердих побутових відходів у сумі 160 грн. 68 коп., яка просить стягнути з відповідача на користь комунального підприємства та судові витрати.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року позовні вимоги КП «Житлове підприємство «Городок» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житлове підприємство «Городок» заборгованості за наданні послуг з утримання будинку, прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року у сумі 970 грн. 88 коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житлове підприємство «Городок» судові витрати у сумі 172 грн. 05 коп.

З зазначеним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1, приніс апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності і поважності причин пропуску строку позовної давності ним не надано, а тому підстави для поновлення строку на пред'явлення позову відсутні. Також суд першої інстанції не врахував, що відповідач йому ні яких передбачених договором послуг не надає, а тому підстав для сплати ненаданих послуг відсутні.

Також з рішенням не погодився позивач КП «Житлове підприємство «Городок», приніс апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення їх позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що звертаючись з позовом до ОСОБА_1 позивач виходив з того, що саме він є наймачем квартири та отримує комунальні послуги, а інші повнолітні особи які певний період також були зареєстровані у квартирі, але фактично там не мешкали, а тому ні які послуги від комунального підприємства не отримували, у зв'язку з чим підстави для стягнення з них заборгованості відсутні.

Представник позивача КП «Житлове підприємство «Городок» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити та відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити та відхилити апеляційну скаргу позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Шахтарської міської ради від 17 березня 2010 року № 103 було проведено переоформлення особистого рахунку на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1, житловою площею 27, 2 м.кв., квартира є державною, разом з відповідачем зареєстрована дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3, 8). 13 квітня 2009 року між Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради (замовник) та КП «Житлове підприємство «Городок» (виконавець) укладено договір предметом якого є передача замовником виконавцю функцій по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій, наданні комунальних послуг та проведенні розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових та нежитлових приміщень строком з 13 квітня 2009 року по 12 квітня 2010 року (а.с. 48-49). 30 квітня 2010 року між Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради (замовник) та КП «Житлове підприємство «Городок» (виконавець) укладено договір предметом якого є передача замовником виконавцю функцій по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій, наданні комунальних послуг та проведенні розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових та нежитлових приміщень строком з 30 квітня 2010 року по 29 квітня 2011 року (а.с. 42-47). 10 травня 2011 року між Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради (замовник) та КП «Житлове підприємство «Городок» (виконавець) укладено договір предметом якого є передача замовником виконавцю функцій по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій, наданні комунальних послуг та проведенні розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових та нежитлових приміщень строком з 10 травня 2011 року по 09 травня 2012 року (а.с. 36-41). 10 травня 2012 року було укладено додаткову угоду до договору на надання послуг по отриманню житлового фонду Шахтарської міської ради від 10 травня 2011 року, якої продовжено строк дій договору до 01 вересня 2013 року у частині п.1.3, а саме: подачі позовів до суду про стягнення заборгованості з населення за надані послуги по квартирній платі, вивіз твердих побутових відходів (а.с. 35), тобто комунальне підприємство здійснює діяльність по утриманню будинків та прибудинкових територій. Відповідно до розрахунку заборгованість за особистим рахунком НОМЕР_2, у відповідача мається заборгованість за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у сумі 1 058 грн. 69 коп. та за вивіз твердих побутових відходів у сумі 160 грн. 68 коп. (а.с. 4) за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги КП «Житлове підприємство «Городок», суд першої інстанції виходив з того, що до 22 січня 2010 року у спірній квартирі мешкало три повнолітні особи, а тому розрахунок боргу за період з 01 вересня 2009 року по 22 січня 2010 року підлягає перерахунку з урахування отримання комунальних послуг тільки відповідачем, до якого і пред'явлені позовні вимоги, а тому сума заборгованість складає 970 грн. 88 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь комунального підприємства.

Проте повність погодитись з таким висновком суду не можливо з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом Української РСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.1 ст.68 ЖК Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК Української РСР, визначено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Відповідно до ст.67 ЖК Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Підпунктом 5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст.625 ЦК України, визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів щодо відсутності заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у зв'язку з їх ненаданням позивачем, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими та спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості за особовим рахунком НОМЕР_2 за надані послуги з утримання будинку, прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів є вірним, але поза увагою суду залишилась обставина, що відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду справи просив застосувати наслідки спливу позовної давності, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст.267 ЦК України, визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У позовній заяві КП «Житлове підприємство «Городок» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01 вересня 2009 року до 01 вересня 2012 року, з зазначеним позовом комунальне підприємство звернулось до суду першої інстанції 10 червня 2013 року (штамп вхідної кореспонденції (а.с. 2).

З матеріалів справи вбачається, що до звернення до суду з зазначеним позовом комунальне підприємство 12 квітня 2013 року (а.с. 231) звертався з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів за зазначений період, на що 08 травня 2013 року судом був виданий судовий наказ, який в подальшому ухвалою суду від 27 травня 2013 року був скасований та роз'яснено, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову (а.с. 6), тому апеляційний суд приходить до висновку, що початковою датою періоду заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є дата звернення з заявою про видачу судового наказу, тобто 12 квітня відповідного року.

Апеляційний суд вважає, що надана позивачем роздруківка з особистого рахунку НОМЕР_2 про надані послуги з утримання будинку, прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів по місячно з якої і проведено розрахунок заборгованості, відображає усі необхідні вихідні данні для перевірки періоду, тарифу, нарахованої плати та сум заборгованості, які утворились у зазначений періоди та є арифметично вірним.

За таких обставин з висновок суду першої інстанції щодо стягнення суми заборгованості з відповідача, починаючи з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року з урахування кількості осіб, які мешкали у квартирі АДРЕСА_1 у певний період та пред'явлених позовних вимог тільки до одного із споживачів житлово-комунальних послуг, погодитися неможливо, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Виходячи із правил ст.ст. 256, 257 ЦК України, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з утримання будинку, прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів за період з 12 квітня 2010 року по 01 вересня 2012 року у розмірі 1 071 грн. 54 коп., розрахунок якої проведено шляхом складання суми боргу за кожний місяць у якому надавалися послуги за вищезазначений період.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог та документально підтверджених судових витрат, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений за подачу позовної заяви у розмірі 229 грн. 40 коп., та сплачений за подачу апеляційної скарги у розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» (ЄДРПОУ 31976123) суму заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, вивіз твердих побутових відходів за період з 12 квітня 2010 року по 01 вересня 2012 року у розмірі 1 071 (одна тисяча сімдесят одна) гривня 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» (код ЄДРПОУ 31976123) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, сплачений за подачу позовної заяви до суду першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» (код ЄДРПОУ 31976123) судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок, сплачений за подачу апеляційної скарги.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: