Постанова № 353845, 24.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2006 р.

Справа № 15/369-06-9921А

13 год. 10 хв. м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – Бучацький В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бахус” до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання відсутності права на проведення перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бахус” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання відсутності права у Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на проведення перевірки позивача, посилаючись на те, що у відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача, про що складено акт № 207/23 від 03.04.2006 р., проте позивач вважає, що відповідач не мав права на здійснення перевірки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/369-06-9921А та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Відповідач адміністративний позов не визнав, оскільки вважає його необґрунтованим та безпідставним з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву, у зв’язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Вислухав пояснення представників сторін, розглянув та дослідив всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 16 березня 2006 р. по 24 березня 2006 р. працівниками Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „Бахус” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 01.01.2006 р. Перевірку було продовжено терміном з 17.03.2006 р. по 29.03.2006 р. згідно наказу Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 76 від 27.03.2006 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 207/23 від 03.04.2006 р. „Про результати комплексної виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю „Бахус”, код за ЄДРПОУ 31876671, за період з 01.07.2004 р. по 01.01.2006 р.”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указом Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Так, згідно ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Однак, як встановлено судом, вищезазначені вимоги Закону при проведенні комплексної планової виїзної перевірки позивача відповідачем були дотримані. Зокрема, повідомлення про проведення перевірки № 008 від 06.03.2006 р. було отримано позивачем 06.03.2006 р., про що зазначено в акті перевірки від 03.04.2006 р.

Крім того, відповідно до ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби мають право приступити до проведення планової перевірки, якщо вони надали платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Так, під час проведення перевірки позивачу було надано під розписку направлення на перевірку № 59/23 від 16.03.2006 р. та № 73/23 від 27.03.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що відповідачем були порушені норми законодавства, якими передбачені умови та підстави для проведення планових перевірок.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовна заява необґрунтована, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Бахус” до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання відсутності права на проведення перевірки відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 25.12.2006 р.

Суддя Петров В.С.