Постанова № 35384279, 08.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6854/13-a

категорія 8.2.1

08 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В.,

при секретарі - Вітковській Т.С.,

за участю представників позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

заNT> позовом Новогуйвинського виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000140224 від 01.10.2012 р,-

встановив:T>/P> R>

Новогуйвенське виробничо житлово ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство (далі позивач, Новогуйвинське ВЖРЕКП) звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 000140224 від 01.10.2013 року. Позивач не погоджується з податковими зобов'язаннями, нарахованими зазначеним податковим повідомленням - рішенням, та вважає їх необґрунтованими і такими, що протирічать чинному законодавству. Оскільки ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 року суму, визначену в податковій накладній № 1438 від 21.11.2012 року, яка була виписана -КП "Житомирводоканал". При цьому зазначає, що Новогуйвинським ВЖРЕКП у додатку 8 декларації (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)) з податку на додану вартість за липень 2013 включено податкову накладну №1438 від 21.12.2012 р. виписану КП "Житомирводоканал" на суму ПДВ 21138,94 грн., не зареєстровану в ЄРПН. Платником надано копію податкової накладної на суму 31438,00 грн. від 21.11.2012 року, що не є підтведженням податкового кредиту, оскільки дата не співпадає з датою, вказаною у додатку 8 декларації. Позивач вважає, що в підрахунках в додатку №8 помилки не було, а арефметична помилка не є підстравою для зменшення податкового кредиту за липень 2013 року у сумі 21139,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, на підставі доводів викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що податкове повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 000140224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 21139,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5285,00 грн., прийнято правомірно, на законних висновках акту перевірки від 16.09.2013 року № 612/22-4. Так, перевіркою було виявлено, що позивачем у додатку 8 декларації (Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстраціїв Єдиному реєстрі податкових накладних)) включено до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2013 року за порядковим номером 1438 податкову накладну від 21.12.2012 року, отриману від КП "Житомирводоканал", на суму ПДВ 21139,00 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим завищено суму дозволеного податкового кредиту за липень 2013 року на суму 21139,00 грн. Платником надано копію податкової накладної №1438 від 21.11.12 року, що не є підтвердженням податкового кредиту, оскільки дата виписки не співпадає з датою, вказаною у додатку 8 декларації.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено камаральну перевірку декларації з податку на додану вартість задекларованих Новогуйвинським ВЖРЕКП, поданої за липень місяць 2013 року від 16.08.2013 року .

За результатами перевірки складено акт № 612/22-4 від 16.09.2013 року.

В результаті камаральної перевірки встановлено, що платником Новогуйвинським ВЖРЕКП при заповненні податкової декларації з ПДВ включено до податкового кредиту за липень 2013 року дані податкової накладної, відбраженої у додатку 8 до декларації з ПДВ, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та не підтведжена первинними документами, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на суму 21139,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 000140224 від 01.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26424,00 грн. (21139,00 грн. основного платежу, 5285,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіряючи оспорюване податкове повідомлення – рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зважає на слідуюче.

Податковий кредит, згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно із приписами пункту 198.6 цієї статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Абзацом 1, 2, 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Згідно із підпунктом 6.1. пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року N 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

З аналізу вищезазначених правових норм випливає, що покупець товару має право формувати податковий кредит лише на підставі виданої йому продавцем належним чином оформленої податкової накладної, яка у разі встановлення розміру ПДВ понад 10 тисяч гривень (з 01 січня 2012 року) підлягає обов'язковій реєстрації продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема абз. 9 цього пункту, слідує, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє покупця права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічні приписи містить пп. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року N 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071.

Отже, покупець, який не бажає настання для себе наслідків передбачених абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, має право, згідно із абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Окрім цього, абзацом 11 та 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом безспірно встановлено, що Новогуйвинським ВЖРЕКП подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року з додатком 8 декларації (Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстраціїв Єдиному реєстрі податкових накладних)) у якій заявлено про порушення продавцем порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі КП "Житомирводоканал", податкова накладна №1438 від 21.12.2012 року на суму ПДВ 21138,94 грн.

Вказана податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість становить понад 10 тисяч гривень, видана КП "Житомирводоканал" без її реєстрації контрагентом позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платником до податкового органу та до суду подано копію податкової накладної №1438 від 21.11.2012 року, що не є підтвердженням правомірності формування податкового кредиту, оскільки дати виписки не співпадають з дотою вказаною у додатку 8 декларації.

Дана обставина представником позивача в судовому засіданні не заперечувалась.

За таких обставин, коли податкова накладна № 1438 від 21.11.2012 року не була зареєстрована КП "Житомирводоканал" у Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивач у додатку 8 декларації невірно визначив дату її виписки, відповідно до вищевказаних приписів податкового законодавства та фактичних обставин справи позивач не мав права на включення суми податку на додану вартість в розмірі 21139,00 грн. до складу податкового кредиту за липень 2013 року.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що ним було допущено описку при заповненні додатку 8 до декларації, оскільки платником до податкового кредиту липеня 2013 року включено податкову накладну, відображену у додатку 8 декларації ПДВ, яка незареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та не підтверджена копіями первинних документів.

Враховуючи наведене, суд вважає, правильними висновки відповідача про заниження позивачем податоку на додану вартість за липень 2013 року на суму 21139,00 грн.

Із розрахунку нарахування штрафних санкцій за результатами камаральної перевірки видно, що податковий орган на визначену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 5285,00 грн.

Перевіривши правильність нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, суд вважає, що застосування до позивача фінансових санкцій за липень 2013 року в розмірі 5285,00 грн. (50 % від 13171,00) повністю відповідає вимогам п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області

від 1 жовтня 2013 року № 000140224 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26424,00 грн. (21139,00 грн. основного платежу, 5285,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову Новогуйвинського виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (ідентифікаційний код 30273396) до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000140224 від 01.10.2012 р. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук