Постанова № 35382760, 21.11.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10548/13-а

Провадження № 2-а/750/1107/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі судді Карапута Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

24.10.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді від 02.10.2013 року; зобов'язання відповідача зробити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням всіх доплат і надбавок, починаючи з 01.01.2013 року без обмеження строку. Просив допустити постанову суду до негайного виконання.

В обґрунтування позову зазначив, що як суддя Апеляційного суду Чернігівської області у відставці він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Він звертався до відповідача із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, проте відповідач у задоволенні заяви відмовив, чим порушив його право на належний соціальний захист.

20.11.2013 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову. Відповідач стверджує, що з 03.06.2013 року на виконання рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року здійснив перерахунок розміру пенсійної виплати позивачу в розмірі 90% заробітної плати працюючого судді, проте не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що діюче законодавство України, зокрема стаття 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не передбачає можливість здійснення перерахунку щомісячного грошового довічного утримання суддів у відставці, крім суддів Конституційного Суду України, у звязку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач працював суддею Апеляційного суду Чернігівської області. В 2010 році він був звільнений з цієї посади, у звязку з поданням заяви про відставку, та набув статусу судді у відставці. Станом на день виходу у відставку позивач має понад 30 років стажу роботи на посаді судді.

07.07.2010 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ (далі по тексту Закон). Частиною 3 статті 138 цього Закону встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати, без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, на момент виходу у відставку позивач набув право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати, без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України від 23.12.2010 року № 2856-VI до статті 138 Закону внесено зміни та встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді із якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне утримання. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2013 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі 894 грн. З урахуванням викладеного, з 01.01.2013 року максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен складати 8940 грн.

Згідно довідки Апеляційного суду Чернігівській області, заробітна плата судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, складає 21448,90 грн. Виходячи з наведеного, позивач повинен був отримувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 19304 грн. 01 коп. [21448,90 х 90%], але не більше десяти прожиткових мінімумів на одну особу, яка втратила працездатність, тобто 8940 грн.

Як убачається з тексту позовної заяви, фактично відповідач виплачував позивачеві 6988 грн 43 коп.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (Закон N 3668-VI);

В пункті 3 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (Закон N 3668-VI) та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (Закон N 3668-VI), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України.

Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними (пункт 4).

Таким чином, положення статті 138 Закону, в частині обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання судді 80% грошового утримання судді з якого сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне утримання, та обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність з 03.06.2013 року.

Отже, починаючи з 03.06.2013 року відповідач зобовязаний виплачувати позивачеві щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження його граничного розміру.

За таких обставин, даний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158 163, 183-2 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити частково. Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові в перерахунку ОСОБА_1, як судді Апеляційного суду Чернігівської області у відставці, щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, щомісячно, починаючи з 03 червня 2013 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, як судді Апеляційного суду Чернігівської області у відставці, в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, щомісячно, починаючи з 03 червня 2013 року, без обмеження його граничного розміру, та виплатити ОСОБА_1 заборгованість, що виникне внаслідок перерахунку на день його здійснення, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя Л.В. Карапута