Постанова № 35382341, 19.11.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 803/2304/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

з участю представника позивача Петрука Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Комерційні бізнес-мережі" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Комерційні бізнес-мережі" (далі - ПП "Комерційні бізнес-мережі", позивач) звернулося в суд із позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001172200 та №0001182200 від 09.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку, про що складено акт №91/22-36522929 від 19.07.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Комерційні бізнес-мережі" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Інвесттрейд" за липень 2010 року. В акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 5166,67 грн. та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік, в т.ч. за три квартали 2010 року на 6548,00 грн. Податковий орган дійшов висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарської операції купівлі-продажу цукру між позивачем та ТзОВ "Інвесттрейд" в липні 2010 року на загальну суму 31000,00 грн., в тому числі ПДВ 5166,67 грн.

З висновками перевірки позивач не погодився та подав до Ковельської ОДПІ заперечення від 30.07.2013 року на акт позапланової виїзної податкової перевірки, яке залишено без задоволення 06.08.2013 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Ковельською ОДПІ 09.08.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172200, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на 5166,67 грн., а також застосовано штрафну санкцію на суму 1291,67 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001182200, згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6548,00 грн., а також застосовано штрафну санкцію в розмірі 1637,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 12.09.2013 року та Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 року первинна та повторна скарги позивача були залишені без задоволення. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки господарська операція купівлі-продажу цукру в ТзОВ "Інвесттрейд" реально відбулася, про що свідчать надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи, а усна домовленість про поставку цукру не може свідчити про протилежне. Крім того, зазначає, що порушення податкової дисципліни його контрагентом відносно нарахування та сплати податків не є підставою для притягнення ПП "Комерційні бізнес-мережі" до відповідальності, оскільки позивач є добросовісним платником податків. У зв'язку з цим позивач вважає, що висновки податкового органу щодо порушення ПП "Комерційні бізнес-мережі" норм податкового законодавства не підтверджені жодними доказами, оскільки побудовані на припущеннях, а тому податкові повідомлення-рішення №0001172200 та №0001182200 від 09.08.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив; заперечення на позов не подав; про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце і час судового розгляду, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача про отримання 07.11.2013 року рекомендованого відправленням з судовою повісткою.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином був повідомлений про дату, місце і час судового розгляду, свого представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, тому розгляд справи здійснюється за відсутності його представника.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами по справі, що ПП "Комерційні бізнес-мережі" 05.05.2009 року зареєстроване Ковельською районною державною адміністрацією Волинської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.70) та довідкою АБ №671617 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.71). Довідкою про взяття на облік платника податків від 06.05.2009 року №54 (а.с.72) та свідоцтвом №100226843 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.73) встановлено, що позивач взятий на облік в органах державної податкової служби з 06.05.2009 року за №764 та є платником податку на додану вартість з 18.05.2009 року.

З 08.07.2013 року по 12.07.2013 року Ковельською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Комерційні бізнес-мережі" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Інвесттрейд" за липень 2010 року, про що складено акт №91/22-36522929 від 19.07.2013 року (а.с.8-13). У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП "Комерційні бізнес-мережі" вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 5166,67 грн. та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік, в т.ч. за три квартали 2010 року на 6548,00 грн. Податковим органом зроблено висновок про те, що господарська операція купівлі-продажу цукру між ПП "Комерційні бізнес-мережі" та ТзОВ "Інвесттрейд" на загальну суму 31000,00 грн., в тому числі ПДВ 5166,67 грн., реально не відбулася, оскільки з наданої для перевірки товарно-транспортної накладної від 15.07.2010 року №002853 неможливо підтвердити факт одержання позивачем у ТзОВ "Інвесттрейд" товару (цукру) в кількості 4,0 т. Крім того, за даними автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби за липень 2010 року по постачальнику ТзОВ "Інвесттрейд" відсутні суми податкових зобов'язань з ПДВ по реалізації товарів покупцю ПП "Комерційні бізнес-мережі".

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав на них заперечення від 30.07.2013 року №118 (а.с.14-16), проте рішенням Ковельської ОДПІ від 06.08.2013 року №296/7/22-12 про розгляд заперечення до акту позапланової виїзної перевірки ПП "Комерційні бізнес-мережі" (а.с.20-21) встановлено правомірність їх прийняття.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0001172200 (а.с.31), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 5166,67 грн. та 1291,67 грн. - за штрафними санкціями. Також було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0001182200 (а.с.32), згідно якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 6548,00 грн. та 1637,00 грн. - за штрафними санкціями.

Дані рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 12.09.2013 року №1689/10/10.2-06 (а.с.17-19) та Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 року №12838/6/99-99-10-01-15 (а.с.28-30) первинна та повторна скарги позивача були залишені без задоволення.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Ковельської ОДПІ від 09.08.2013 року №0001172200 та №0001182200, суд виходить з наступного.

Правовідносини з приводу формування податкового кредиту і валових витрат до 01.01.2011 року були врегульовані положеннями Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а з 01.01.2011 року Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання згаданих законів.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, які викладені в акті перевірки від 19.07.2013 року, щодо відсутності товарності операцій між ПП "Комерційні бізнес-мережі" та ТзОВ "Інвесттрейд", судом встановлено наступне.

На підставі усної домовленості між ПП "Комерційні бізнес-мережі" та ТзОВ "Інвесттрейд", оформленої видатковою накладною №1447 від 15 липня 2010 року (а.с.33), податковою накладною №1447 від 15 липня 2010 року (а.с.34) ТзОВ "Інвесттрейд" продав, а позивач придбав товар «Цукор білий в мішках п/п» в кількості 4 тонни, вартістю 31000,00 грн., в тому числі ПДВ - 5166,67 грн. Факт оплати не заперечувався сторонами та підтверджується копією платіжного доручення №270 від 14.07.2010 року (а.с.37).

Відповідно до умов рахунку на оплату №430 від 14.07.2010 року (а.с.36), товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Поставка цукру здійснювалася ПП "Юкон-Логістик" на підставі договору про надання послуг від 01.07.2009 року між ПП "Юкон-Логістик" та ПП "Комерційні бізнес-мережі", де співвиконавцем цього договору є ТзОВ "Юкон-Продтрейд" (а.с.44). Факт поставки товару підтверджується подорожнім листом №102 вантажного автомобіля від 15-16.07.2010 року (а.с.38), товарно-транспортною накладною №002853 від 15.07.2010 року (а.с.35). Транспортування товару здійснювалося вантажним автомобілем ГАЗ-3309, держаний номер АС1060АХ.

Як зазначено в акті перевірки №91/22-36522929 від 19.07.2013 року, дана господарська операція відображена позивачем в бухгалтерському обліку, а саме: рахунку 281 «Товари на складі», рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та рахунку 641 «Розрахунки за податками».

Згідно податкового обліку ПП "Комерційні бізнес-мережі" сума податку на додану вартість по податковій накладній від 15.07.2010 року №1447, отриманої від ТзОВ "Інвесттрейд", включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року та відповідно до складу податкового кредиту за липень 2010 року в сумі 5166,67 грн.

Вартість придбаного цукру в розмірі 25833,33 грн. включена до валових витрат за ІІІ-й квартал 2010 року та відображена у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року та відповідно за 2010 рік у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг).

Надаючи правову оцінку укладеному договору, слід звернути увагу на те, що чинним законодавством, яке врегульовує цивільні та господарські правовідносини не передбачений обов'язок щодо укладення письмової форми договору купівлі-продажу продовольчої групи товарів, в тому числі цукру білого в мішках. Відтак волевиявлення сторін щодо укладення договору купівлі-продажу підтверджується видатковою, податковою накладною та платіжним дорученням.

Cтаттею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 1.7 статті Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,. визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.6 згаданого Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Нормами податкового законодавства встановлено, що податкова накладна є звітним та одночасно розрахунковим документом. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток підприємств мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Факт використання в господарській діяльності придбаного позивачем цукру в ТзОВ "Інвесттрейд" підтверджується його реалізацією ВП "Станція Ковель" державному територіально-галузевому об'єднанню "Львівська залізниця" згідно податкової накладної №2944 від 16.07.2010 року (а.с.41) та видаткової накладної №К0000003125 від 16.07.2010 року (а.с.40). Решта цукру реалізована була кінцевому споживачу, про свідчать копії касових чеків (а.с.42). Оскільки до видів діяльності ПП "Комерційні бізнес-мережі" за КВЕД належать, крім інших: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, то це ще раз свідчить про мету придбання цукру позивачем в ТзОВ "Інвесттрейд" та використання придбаного товару в господарській діяльності.

Досліджені судом письмові докази та встановлені обставини підтверджують реальність та товарність господарських операцій з придбанню цукру між ТзОВ "Інвесттрейд" та ПП "Комерційні бізнес-мережі", а також зміни, що відбулися в структурі активів та зобов'язань останнього.

Податковим органом в основу висновку про нереальність дослідженої господарської операції взято матеріали перевірок ДПІ в Рогатинському районі по ТзОВ "Інвесттрейд", а саме: акт від 23.11.2012 року №1/221/36696400 про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Інвесттрейд" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТзОВ "Кондитерська фабрика "Ласощі" за липень 2010 року та податкових зобов'язань за липень 2010 року; а також акт ДПІ в Рогатинському районі від 01.08.2012 року №372/152/35154423 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ "Кондитерська фабрика "Ласощі" з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2010 року, та вересень 2010 року.

На підставі зазначених актів невиїзних документальних перевірок ДПІ в Рогатинському районі податковий орган дійшов висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарської операції та ведення господарської діяльності ТзОВ "Кондитерська фабрика "Ласощі", яке значиться як безпосередній постачальник товарів ТзОВ "Інвесттрейд" в липні 2010 року, відтак неможливість ТзОВ "Інвесттрейд" отримувати від ТзОВ "Кондитерська фабрика "Ласощі" товар в липні 2010 року на суму 22365227,00 грн. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та сформовано валові витрати від здійснення господарської операції з придбання у ТзОВ "Інвесттрейд" «цукру білого в мішках» в липні 2010 року. Проте податковим органом не досліджувалися взаємовідносини ТзОВ "Інвесттрейд" з іншими господарюючими суб'єктами, а акт невиїзної документальної перевірки контрагента позивача від 23.11.2012 року не є належним та допустимим доказом у даній адміністративній справі, відтак не є обставиною, яка обґрунтовує правомірність і підставність виключення із складу податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість та формування валових витрат.

У зв'язку з цим взяті відповідачем за основу результати невиїзних документальних перевірок ДПІ в Рогатинському районі від 01.08.2012 року та від 23.11.2012 року не можуть бути належним доказом для висновків щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Інвесттрейд", оскільки ймовірні порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а відтак й не підтверджують правомірність донарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи вищенаведене слід зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не досліджувались податковим органом належним чином, в тому числі не досліджувався предмет товару, який поставлявся та вичерпне коло постачальників такого товару за спірний період, відтак такі правовідносини не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між ТзОВ "Інвесттрейд" та ПП "Комерційні бізнес-мережі".

Наявні в матеріалах справи докази на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень носять формальний характер та ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть вважатись належними та допустимими для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються прийняті рішення.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішенні спору судом оскаржувані рішення, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялося на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та наведені норми законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності донарахування позивачу згідно податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 року №0001172200 та №0001182200 сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а також застосування штрафних санкцій, у зв'язку із чим рішення Ковельської ОДПІ є необґрунтованими, прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

За наведених підстав та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 172,05 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 28.10.2013 року №1655.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0001172200 від 09.08.2013 року та №0001182200 від 09.08.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Комерційні бізнес-мережі" судові витрати в сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 5 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 24 листопада 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук