Рішення № 35382084, 21.11.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9882/13-ц

Провадження № 2/344/4357/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-суддіХоростіля Р.В.,

при секретарях Кубацькій І.Д., Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликався на те, що 12.06.2013р. наказом № 76 його звільнено з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП України у звязку з реорганізацією структурних підрозділів відповідача згідно нового штатного розпису, в якому відсутня посада слюсаря-ремонтника горілчаного цеху. Таке звільнення вважає незаконним та проведеним з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП України, оскільки в ньому відсутня підстава розірвання строкового трудового договору, за яким працював позивач, при проведенні реорганізації структурних підрозділів підприємства, та у звязку з порушенням норм статуту відповідача, в якому реорганізація його структурних підрозділів не передбачена, а реорганізація підприємства здійснюється тільки Уповноваженим органом Міністерством аграрної політики та продовольства України, і в даному випадку перебування боржника на стадії банкрутства за погодженням з арбітражним керуючим. З цих та інших підстав, викладених у заяві, просив позов задоволити.

Ухвалою суду від 02.08.2013р. до участі у справі залучено т.в.о. генерального директора Івано-Франківського ОДОСЛГП ОСОБА_3, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в заяві обставини. Просили позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов заперечив, покликаючись на викладені у письмовому запереченні (а.с.107-111) обставини. Пояснив, що звільнення позивача відбулося з дотриманням закону, а тому позов є безпідставним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася.

Враховуючи вимоги ст.ст. 35, 36 ЦПК України, право сторін на правову визначеність щодо спору, справедливий суд та розумні строки розгляду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина про звільнення позивача 12.06.2013р. з посади слюсаря-ремонтника горілчаного цеху Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, оскільки така визнається сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у передбачених випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що державним концерном спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (Концерн «Укрспирт»), у відповідності до Постанови № 672 від 28.07.2010р. Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» щодо проведення реорганізації державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики, згідно з додатком 1 і 2 шляхом приєднання до Державного підприємства «Укрспирт» та шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, і передачі такого майна до Державного підприємства «Укрспирт», було надіслано відповідачу листа № 16-01-6-3/22 від 11.05.2012р. щодо вжиття заходів стосовно зменшення кількості штатних працівників цього підприємства (а.с.112).

20.03.2013р. концерном «Укрспирт» видано наказ № 12 про заходи підготовки Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до реорганізації та зобовязано тимчасово виконуючу обовязки генерального директора Івано-Франківського ОДОСП ОСОБА_3 в місячний термін здійснити аналіз відповідності діючої структури підприємства ринковим умовам сьогодення та привести штатний розпис працівників підприємства до економічно-обґрунтованої кількості, з урахуванням обємів виробництва та реалізації в 2013 році (а.с.113).

04.04.2013р. т.в.о. генерального директора Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_3 видано наказ № 57 «Про реорганізацію структурних підрозділів Івано-Франківського ОДОСП», яким наказано затвердити новий штатний розпис підприємства, провести реорганізацію структурних підрозділів підприємства згідно нового штатного розпису та зобовязано відділ кадрів повідомити про даний наказ всіх працівників обєднання під розписку (а.с.114).

Відповідно до ст. 43 КзПП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Відповідно до витягу з протоколу № 9 від 11.10.2013р. засідання профспілкового комітету, 28.05.2013р. т.в.о. генерального директора Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_3 подано на імя голови профкому підприємства подання № 01-1/338 про надання погодження на вивільнення працівників, зокрема позивача ОСОБА_1, а профспілковий комітет пропустив термін розгляду подання і не повідомив адміністрацію підприємства у триденний строк, у звязку з чим вважається, що профспілковий комітет дав свою згоду на звільнення ОСОБА_1 (а.с.97-98).

Враховуючи, що у зазначеному протоколі на зборах профспілковий комітет фактично визнав дотримання адміністрацією підприємства порядку та строків повідомлення про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися та про строки проведення звільнення, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності проведення передбачених ст. 49-4 КзПП України консультацій адміністрації з профспілкою та вважає встановленою обставину отримання належної згоди профспілкової організації підприємства щодо звільнення ОСОБА_1

Відповідно до абз. 4 п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Відповідно до штатних розписів підприємства з 01.01.2012р. та з 05.04.2013р., наказів № 12 від 26.01.2012р. та № 59 від 05.04.2013р., у термін їх проведення та видачі відповідно у Івано-Франківському обласному державному обєднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості вакантні посади, зайняття яких можна було б запропонувати ОСОБА_1 на момент його звільнення, відсутні (а.с.118-120,121-122,123-124,125-128).

З цих підстав, враховуючи відсутність у позивача доказів про його високу кваліфікацією і продуктивність праці у передбаченій ч. 1 ст. 42 КзПП України сукупності, суд вважає не доведеними належними доказами викладені у позовній заяві обставини щодо звільнення позивача з особистих мотивів керівника підприємства за наявності у нього більш високої кваліфікації, продуктивності праці та стажу роботи, ніж у інших працівників на такій посаді, а тому встановив відсутність таких обставин.

При вирішенні даного спору, з огляду на встановлену судом відсутність обставин, на які посилається позивач у позові, як на достатні для визнання звільнення 12.06.2013р. наказом № 76 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП України ОСОБА_1 незаконним та поновлення його на роботі з відповідними наслідками, суд зясував наявність ряду обставин, що спростовують доводи позивача про незаконність його звільнення. Такими обставинами є, зокрема, належне дотримання відповідачем процедури звільнення позивача та наявність законних підстав для цього.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає встановленою відсутність порушення відповідачем конституційного права позивача на працю та оплату праці, у звязку з чим в задоволенні позову про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходив з оцінки причинного звязку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, зясовуваної судом, та встановив, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди в розумінні ст. 23 ЦК України, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 8, 43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ч. 1 ст. 40, ст.ст. 42, 43, 49-4 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.

Повне рішення складено 21.11.2013р.