Постанова № 35382052, 18.11.2013, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/6489/13-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 листопада 2013 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Коваленко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шахтарську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради про визнання права на отримання компенсації за оплату комунальних послуг,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права на отримання компенсації за оплату комунальних послуг, в якому зазначено, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, є пенсіонером з 01.04.2002 року, проживає в будинку з центральним опаленням.Останнім місцем роботи є підприємство ТОВ «Шахтовуглесервіс». Відповідно до ст.43 Гірничого Закону України він має право на отримання компенсації за оплату електроенергії, газа та централізованого опалення житла за останнім місцем роботи на підприємстві, а в разі ліквідації підприємства за рахунок бюджетних коштів.У відповідності з чинним законодавством Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради повинно надавати йому грошову компенсацію за оплату комунальних послуг. Просив визнати право на отримання компенсації за оплату комунальних послуг та надати грошову компенсацію за комунальні послуги з 01.08.2013 року.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглядати справу в його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності та надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги позивача не визнав , посилаючись на те що позивач мав би право на отримання компенсації за оплату комунальних послуг, в разі наявності актів ліквідації гірничого підприємства ТОВ «Шахтовуглесервіс», затверджених відповідною комісією Мінвуглепрому, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту колишніх працівників підприємства з подальшим виділенням коштів Державного бюджету, просив відмовити в задоволенні позову.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наявних в справі доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно записів в трудової книжки на ім*я позивача його стаж роботи на вугільних підприємства на підземних роботах становить більш 20 років. З 01.04.2002 року йому призначена пенсія.

Статтею 43 Гірничого Закону України передбачені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств, зокрема передбачено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям осіб, в тому числі працівникам з видобутку \переробки\ вугілля та вуглебудівних підприємств, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку \переробки\ вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах- не менш 10 років для чоловіків і не менш 7 років 6 місяців -для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами,- не менше 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців-для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок та іншим особам. Особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на

побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

За таких обставин позивач має право, як пенсіонер на отримання грошової компенсації за оплату комунальних послуг.

Останнім місцем роботи позивача є ТОВ «Шахтовуглесервіс». Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.06.2013 р. визнано ТОВ "Шахтовуглесервіс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та зобов*язано ліквідатора здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах; докази публікації оголошення представити суду.

Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств.

Згідно статті 44 формами припинення діяльності гірничих підприємств є ліквідація, реорганізація або консервація гірничих підприємств. Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обгрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303 затверджений перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. При цьому встановлено що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби непрацевлаштованих працівників, професії яких включені до переліку, здійснюється відповідно до забезпеченнястатті 48 Гірничого закону України.

Дія норм статті 48 Гірничого Закону України застосовується виключно після ліквідації або консервації гірничого підприємства. При цьому законодавцем чітко визначене коло осіб на яких розповсюджується норми цієї статті, а саме непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок; інвалідам праці; особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника; сім'ям померлих пенсіонерів, які за життя користувалися цим правом, які отримують пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно Порядку надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого ПКМ України від 31.01.2007року №77, який визначає механізм надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам особам, які мають право на пільги за соціальною ознакою з придбання твердого та рідкого палива і скрапленого газу відповідно до статті 48 Гірничого закону України. Для призначення пільг з придбання твердого палива звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва і Севастополя) рад (далі - уповноважений орган) або до сільських, селищних рад за зареєстрованим місцем проживання (або за фактичним місцем проживання).

Особи, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, пред'являють уповноваженому органові управлінь праці та соціального захисту населення трудову книжку та пенсійне посвідчення (крім непрацевлаштованих працівників), що підтверджують відповідність вимогам статті 48 зазначеного Закону, а також подають: заяву та довідку, передбачені абзацом першим цього пункту; довідку про перебування на обліку в центрі зайнятості (непрацевлаштовані працівники); висновок медико-соціальної експертизи (інваліди); акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1; довідку з територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання реєстрації. У разі коли особа, яка має право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, отримує пенсію відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36), і у трудовій книжці відсутні відомості про характер роботи на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля і вуглебудівних підприємствах, територіальний орган Пенсійного фонду України подає уповноваженому органові за його запитом і на підставі наявних у пенсійній справі документів інформацію про стаж та характер роботи на таких підприємствах із зазначенням підпункту, пункту, розділу і номера Списку.

Таким чином позивач, правомірно звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради про отримання грошової компенсації за оплату комунальних послуг, а відповідач безпідставно відмовив йому в наданні грошової компенсації за комунальні послуги з 01.08.2013 року.

Суд вважає, що відповідач необгрунтовано відмовив в наданні грошової компенсації за комунальні послуги з 01.08.2013 року.

За таких обставин вказані дії відповідача у відмові в наданні грошової компенсації за комунальні послуги є неправомірними та такими,що порушують права позивача.

Керуючись ст.ст.43,48 Гірничого Закону України, Порядком надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого ПКМ України від 31.01.2007року №77, ст.ст. 41, 158, 159, 161, 162, 186 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради про визнання права на отримання компенсації за оплату комунальних послуг задовольнити.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради надати ОСОБА_1 грошову компенсацію за комунальні послуги з 01.08.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Ф.Карабаза