Постанова № 35381607, 11.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4831/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Райтенка Т.Г.

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (далі ПП) "Ексімтранссервіс-Південь" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій щодо призначення та проведення позапланової перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 15.05.2013 року по 18.05.2013 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС проведено перевірку правомірності декларування позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 - січень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 24.05.2013 року № 54/15-510/33567045, у висновках якого зазначено про порушення позивачем п.44.6 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 198, п. 201.12 ст. 201 ПК України. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013 року про зменшення ПП "Ексімтранссервіс-Південь" суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 879 194,00 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення рішення № 0000301505 від 17.06.2013 року необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо проведення перевірки - такими, що підлягають визнанню неправомірними.

Позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 07.10.2013 року не з'явився, повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується розпискою про вручення повістки (а.с. 49). Представником відповідача до суду надано заперечення на позов, відповідно до яких відповідач проти задоволення позову заперечує, та наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 41-44).

В судовому засіданні 10 вересня 2013 року замінено відповідача державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ПП "Ексімтранссервіс-Південь" зареєстровано 16.06.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 33567045. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

В період з 15.05.2013 року по 18.05.2013 року начальником відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Фроловим Максимом Юрійовичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Мазур Сергієм Миколайовичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Тушевською Наталією Леонідівною, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Соколовою Наталією Сергіївною проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування ПП «Ексімтранссервіс-Південь» код за ЄДРПОУ 33567045 залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за грудень 2012 року - січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 54/15-510/33567045 від 24.05.2013 року, у висновках якого зазначено про порушення ПП "Ексімтранссервіс-Південь" п. 44.6 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.12 ст. 201 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (із змінами та доповненнями), а саме: - завищено податкові зобов'язання (р.9) за грудень 2012 року на загальну суму 5449387 грн.; - завищено податковий кредит (р.17) за грудень 2012 року на 3622860 грн.; - завищено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (р.18) за грудень 2012 року на 1826527 грн.; - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за грудень 2012 року на 6134586 грн.; - завищено податкові зобов'язання (р.9) за січень 2013 року на загальну суму 342100 грн.; - завищено податковий кредит (р.17) за січень 2013 року на 398978 грн.; - завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (р.19) за січень 2013 року на 56878 грн.; - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за січень 2013 року на 12879194 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013 року про зменшення ПП "Ексімтранссервіс-Південь" суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 879 194,00 грн. (а.с. 6).

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 вищевказаного кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями п.п.78.4 - 78.8 ст.78 Податкового кодексу України, передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 24.05.2013 р. Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, відповідно до вимог п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування ПП «Ексімтранссервіс-Південь» код за ЄДРПОУ 33567045 залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за грудень 2012 року - січень 2013 року.

Судом відхиляються та не приймаються до уваги посилання позивача на те, що ним не було отримано ніяких письмових запитів від Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про виявлення у податкових деклараціях за грудень 2012 року - січень 2013 року недостовірних даних та необхідність надання пояснень з цього приводу.

Також, згідно з п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до абз.1 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз.2 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Між тим, в ході судового розгляду справи по суті сторонами не заперечувався факт дотримання податковим органом вище окреслених законодавчих приписів та надання позивачу - позивачу означених документів.

Таким чином, суд вважає, що встановлюючи законодавчо умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України одночасно встановлюються наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, непред'явлення або ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений абз.1 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, або їх надання з порушенням вимог податкового законодавства, є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків щодо проведення органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений шляхом наділення його правом не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки у разі виявлення будь-яких порушень з боку податкового органу законодавчо визначених умов та обставин для її проведення. Отже, у разі, якщо платник податків не скористався таким правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав його невідповідності закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Таким чином, вважаючи, що, позивач - мав можливість скористатися правом, передбаченим абз.2 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, та не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки, а тому в задоволенні позовної вимоги щодо визнання дій про призначення та проведення позапланової перевірки неправомірними слід відмовити.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічне положення міститься у підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 200.6. ст.200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 ПК. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 5.11 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 25.01.2011 року № 41 (далі Порядок № 41), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від`ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової Декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно п. 5.12 розділу 5 зазначеного Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та рахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 5.12.5 п. 5.12 розділу 5 Порядку № 41 рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок встановлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "- " в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" № 1492 від 25.11.2011 року затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.

Підпунктом 4.6.5 зазначеного Порядку встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (п.п. 4.6.6 Порядку).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (п.4.6.7 Порядку).

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації (пп.4.6.8 Порядку).

Під час судового розгляду справи представник відповідача зазначив, що згідно з п.4.6.3 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (Наказ Міністерства фінансів України 25,11.11р. №1492, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.11р. за №1490/20228): «Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).»

Проте позивачем, при заповненні розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації за січень 2013 року у рядку 21.1 невірно перенесено значення рядка 20.2 декларації за попередній період (р.20.2 за грудень 2012 року - 0), а підприємством вказано 56878 грн., що вплинуло на подальший розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за січень 2013 року.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Виходячи зі змісту пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що вказана норма права врегульовує виключно граничні строки повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їх відшкодування. Норма встановлює обмеження у часі (1095 днів) тільки для подання заяв на повернення сум переплат з податків та декларування бюджетного відшкодування ПДВ, і не обмежує строк, протягом якого платник податку має право декларувати у податковій звітності залишок від'ємного значення ПДВ.

Виходячи з положень статей 102, 200 Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ є правом платника податків, яким він може скористатися протягом встановленого в пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не обов'язком платника податків.

Законодавством не передбачено правових наслідків за непред'явлення платником податків сум до бюджетного відшкодування ПДВ, в тому числі втрату права платника податків на віднесення цих сум до податкового кредиту та відповідно формування від'ємного значення, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість з виключенням їх з декларації з ПДВ.

Також, пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, визначаються напрямки декларування від'ємного значення ПДВ звітного періоду (бюджетне відшкодування та/або податковий кредит наступного періоду) та не містять положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що включення платником податків сплачених в ціні придбаних у контрагентів товарів (робіт, послуг) сум ПДВ до податкового кредиту та в подальшому до бюджетного відшкодування чи до залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відповідно до вимог Податкового кодексу України є правом платника податку, а тому за наявності підтвердження такого права, Податковий кодекс України не обмежує його у можливості відображати у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного податкового періоду, суми цього відшкодування у бажаному ним розмірі в межах підтвердженої суми від'ємного значення з ПДВ.

З урахуванням вказаних норм суд вважає, що позивачем правомірно було визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за спірний податковий період, оскільки норми податкового законодавство не містять положень, згідно з якими платник ПДВ втрачає право на декларування залишку від'ємного значення ПДВ до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування ПДВ протягом 1095 днів.

Частиною 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на неузгодженість на час здійснення документальної позапланової виїзної перевірки у травні 2013 року рішень податкового органу щодо зменшення позивачу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 12 879 194,00 грн. та зменшення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 56 878,00 грн., на які посилалась представник відповідача у судовому засіданні, суд доходить висновку про безпідставність висновку податкового органу щодо необхідності врахування позивачем при складанні податкової звітності з ПДВ за січень 2013 року зазначених рішень, з огляду на їх оскарження в судовому порядку та неузгодженість визначених ними зобов'язань.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП "Ексімтранссервіс-Південь" про скасування цього податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013 року.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від № 0000301505 від 17.06.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Токмілова Л.М.

11 жовтня 2013 року.