Постанова № 35380559, 14.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 909/651/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради м.Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 р.

у справі № 909/651/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» м.Івано-Франківськ

до відповідача: виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи яка не заявляє Бородайко Світлани Мирославівни

самостійних вимог на предмет спору м.Івано-Франківськ

на стороні позивача:

за участю третьої особи яка не заявляє фінансового управління виконавчого

самостійних вимог на предмет спору комітету Івано-Франківської міської

на стороні відповідача: ради м.Івано-Франківськ

про укладення додаткової угоди про внесення змін до договору №42 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 03.03.2007 р.

за участю представників сторін від:

позивача: Іваночко Ю.А. - представник за довіреністю б/н від 21.05.2013 р.

відповідача: не з'явився

третіх осіб: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 р. (суддя Малєєва О.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» до виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради про укладення додаткової угоди про внесення змін до договору №42 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 03.03.2007 р. Додаткова угода вважається укладеною на умовах поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» проекту, зокрема: внесено зміни в додаток 2 до договору №42 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 03.03.2007 р. та визначено, що такий є припиненим в зв'язку з його виконанням. Внесено зміни в додаток 3 до договору №42 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 03.03.2007 р. та визначено суму до сплати по даному додатку в розмірі 278 791,73 грн. Стягнуто з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» 1 147, 00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ч.1, ч.3 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. А тому, при укладенні додатку до договору необхідно застосовувати показник опосередкованої вартості спорудження житла, чинний на час внесення змін в договір.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. В своїй апеляційній скарзі, скаржник в цілому посилається на те, що відповідно до п.12.4 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 28.02.2012 р. №599-21 «Про положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» встановлено, що виключно рішенням міської ради може бути встановлений інший, ніж передбачений Положенням, порядок визначення пайової участі конкретного замовника по об'єктах будівництва. Попередньо дане питання розглядається на засіданні комісії з питань визначення пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Окрім цього, відповідач зазначає, що Івано-Франківською міською радою було погоджено умови зарахування коштів на тих умовах, які визначені у вже існуючому договорі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що застосування показника опосередкованої вартості, який діяв у 2007 році, для визначення вартості нежитлового приміщення, яке збудоване та здане в експлуатацію в 2012 році та передається на потреби міста також у 2012 році не можливо, оскільки такі показники втратили свою чинність у зв'язку з встановлення нових показників, а така вимога буде суперечити ч.1, 3 ст.5 ЦК України.

Третьою особою - Бородайко С.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

В судовому засіданні представником позивача викладено заперечення по суті апеляційної скарги. Представник скаржника в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі та підтримання апеляційної скарги в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом,

між виконавчим комітетом Івано - Франківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ», як замовником, було укладено договір №42 від 03.03.2007 р. про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста.

У відповідності до п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3 договору, замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з об'єктами обслуговування в мікрорайоні вулиць В.Стуса-І.Миколайчука в м.Івано-Франківську, в порядку і на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська.

Замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору.

Замовник сплачує не менше 20 відсотків попереднього розміру пайового внеску у сумі

931 845,75 грн.

Розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку №2 до договору, який оформляється після затвердження в установленому порядку архітектурно-технічного паспорту об'єкта.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що в додатку 1 до договору здійснено розрахунок розміру пайового внеску в сумі 931 845,75 грн., виходячи із площі об'єкта будівництва без вбудованих приміщень - 7 493,27 кв.м, площі вбудовано-прибудованих приміщень - 1 456,89 кв.м, показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об'єкта будівництва в Івано-Франківській області без ПДВ - 2 283,33 грн. та відповідних коефіцієнтів та відсотків.

В Додатку 2 до договору здійснено розрахунок розміру пайової участі (остаточного), в якому визначено розмір пайової участі до сплати 780 777,74 грн., виходячи із площі об'єкта будівництва без вбудованих приміщень - 6 964,30 кв.м, площі вбудовано-прибудованих приміщень - 2 547,30 кв.м, показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об'єкта будівництва в Івано-Франківській області без ПДВ - 2 283,33 грн. та відповідних коефіцієнтів та відсотків, всього 967 146,94 грн. та враховуючи сплату 186 369,20 грн.

В додатку 3 до договору здійснено розрахунок розміру пайового внеску (остаточного) по об'єкту - багатоквартирний житловий будинок з об'єктами обслуговування на вулиці Василя Стуса, навпроти будинку №25 (П черга) і визначено його розмір в сумі 951 446,52 грн., виходячи із площі об'єкта будівництва без вбудованих приміщень - 6 949,90 кв.м, площі вбудовано-прибудованих приміщень - 2 380,30 кв.м, показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об'єкта будівництва в Івано-Франківській області без ПДВ - 2 283,33 грн. та відповідних коефіцієнтів та відсотків.

Окрім цього, як встановлено місцевим господарським судом, між виконавчим комітетом Івано - Франківської міської ради, як кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ», як боржником, та Бородайко Світланою Мирославівною, як поручителем, укладено договір поруки від 08.11.2012 р., за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі щодо зобов'язання, що виникає з договору №42 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 03.03.2007р., який був укладений між боржником і кредитором.

Як підтверджується матеріалами справи, Бородайко С.М. 03.12.2012 р. звернулась із заявою до Івано-Франківської міської ради, в якій просила в рахунок сплати пайової участі замовників будівництва по трьох договорах, а саме договору №36 від 13.02.2012 р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Галицька», договору №42 від 03.03.2007 р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» , договору №154 від 16.10.2012 р., укладеного з приватним підприємством «Олійник М.І.», зарахувати належне їй на праві власності нежитлове приміщення громадського призначення на першому поверсі в буд.№22 по вул. Тролейбусній в м.Івано-Франківську, площею 657,2 кв.м. Додатково до даної заяви була подана заява від 12.12.2012 р. про те, що вказані нежитлові приміщення будуть передані Бородайко С.М. до комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська у встановленому законом порядку.

Розглянувши вказане звернення, Івано-Франківська міська рада прийняла рішення від 26.02.2013 №947-34 «Про звільнення та зменшення сплати пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста», згідно з яким, передбачено зменшити розмір пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» по будівництву багатоквартирного житлового будинку з об'єктами обслуговування на вулиці Василя Стуса, навпроти будинку №25, в сумі 625 723,75грн. Окрім цього, в рішенні вказано, що дане зменшення проведено в зв'язку з передачею нежитлового приміщення площею 657,2 кв.м, яке знаходиться на вул.Тролейбусній, 22а. В п.6 даного рішення на фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради покладено обов'язок уточнити розмір пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та внести відповідні зміни до укладених договорів.

Таким чином, на виконання зазначеного рішення сесії, відповідачем було направлено позивачу додаткову угоду про внесення змін до договору, якою передбачено внести зміни в додаток 2 до договору №42 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 03.03.2007 р., визначивши суму до сплати по даному додатку

155 053,99 грн.

Однак, позивач не погодився на підписання додатку до договору в запропонованій редакції і листом вих.№03/14 від 08.05.2013р. направив відповідачу свій проект додаткової угоди до договору, якою передбачено внесення змін в додаток 2 до договору, визначивши, що такий є припиненим в зв'язку з його виконанням, та внесення змін в додаток 3 до договору, визначивши суму до сплати по даному додатку в розмірі 278 791,73грн.

Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради направило відповідачу лист №2-07/929 від 21.05.2013 р. про можливість підписання додатку до договору відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 26.02.2013 р. №947-34 в запропонованій ним редакції.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

У відповідності до ч.ч. 2, 7 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності"» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Разом з тим, дана норма закону не містить заборони здійснювати передачу органам місцевого самоврядування приміщень в рахунок пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Івано-Франківська на час виникнення спірних правовідносин щодо внесення змін в договір визначені Положенням про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженого в новій редакції рішенням Івано-Франківської міської ради №599-21 від 28.02.2012 р. Вказаним Положення не врегульовані питання як здійснення такого зарахування, так і порядок застосування опосередкованої вартості будівництва житла. Даним Положенням, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 р., чинним на час укладення договору, передбачалось застосування вказаного показника при здійсненні розрахунку пайової участі на дату складання проекту договору.

Відтак, при укладенні вищезазначеного договору, для визначення розміру сплати пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста для товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» було застосовано показник опосередкованої вартості, який діяв на час укладення договору, тобто такий, який був визначений станом на 03.03.2007 р. згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №272 від 22.10.2007 р. Відповідними додатками №№2 і 3 до вказаного договору було визначено суми, які підлягали до сплати і такі були визначені в грошовому еквіваленті.

Відповідно, приймаючи рішення про прийняття вказаного нежитлового приміщення в рахунок зменшення сплати пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, дане приміщення зараховувалось, як матеріальна цінність, яка має відповідну вартість.

Визначення (встановлення) такої вартості нежитлового приміщення здійснюється суб'єктом оціночної діяльності, який визначає ринкову вартість такого нерухомого майна або на основі показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, чинних на момент здійснення правочину. Оскільки, при укладенні вказаного договору, для визначення вартості нерухомого майна сторони використовували зазначений показник, то при укладенні додаткової угоди до даного договору, контрагенти не позбавлені права керуватися таким же принципом та застосовувати саме показник для визначення опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду України 27.09.2005 р. N174 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.10.2005 р. за N 1185/11465, показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України щоквартально затверджуються наказом уповноваженого органу та діють до затвердження наступних.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Уразі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Додаткова угода є окремим правочином, на момент укладення якого, вже діяли інші показники опосередкованої вартості спорудження житла. Тобто, для визначення вартості нежитлового приміщення, яке збудоване і здане в експлуатацію у 2012 році та передається на потреби міста у 2012 році, не підлягають до застосування показники, зазначені в договорі №42 від 03.03.2007 р., оскільки такі втратили чинність у зв'язку з встановленням нових.

З огляду на викладене, при укладенні додатку до договору слід застосовувати показник опосередкованої вартості спорудження житла, чинний на час внесення змін в договір. Тобто, показники, встановлені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №387 від 27.07.2012 р., що буде суперечити вищезазначеним нормам законодавства.

Щодо тверджень скаржника про виключне право міської ради своїм рішенням встановити інший, ніж передбачений Положенням «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» порядок визначення пайової участі конкретного замовника по об'єктах будівництва, то такі суперечать ч.2 ст. 4 ГПК України. Відповідно до цієї норми, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 р. у справі

№ 909/651/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2013 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

.