Постанова № 35380515, 20.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа № 5027/911-б/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Управління ПФУ в Сторожинецькому районі

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013р.

у справі № 5027/911-б/2012

за заявою ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат», смт.Красноїльськ

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від боржника - не з»явився

арбітражний керуючий - не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013р. у справі № 5027/911-б/2012 (суддя Дутка В.В.) про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Красноїльський деревообробний комбінат», смт.Красноїльськ визнано поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі до банкрута частково на суму 40754,30 грн., відмовлено у визнанні вимог в сумі 166780,59 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - Управління Пенсійного фондуУкраїни в Сторожинецькому районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні поточних вимог в частині фінансових санкцій та пені, оскільки такі були нараховані за неналежне виконання банкрутом зобов»язань, на які не поширюється мораторій.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат", смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в порядку част. 5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою від 11.04.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дендериса І.Є.

Оголошення про визнання публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" від 14.05.2013р. №87.

10.06.2013р. управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до господарського суду з заявою про визнання поточних грошових вимог на суму 207534,89 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а пунктом 2 частини 11 наведеної статті передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Приписами п. 8 частини першої ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника підлягають задоволенню у четверту чергу.

Заборгованість банкрута по сплаті єдиного соціального внеску за березень 2013р. у сумі 100782, 79 грн. підтверджена звітом платника єдиного внеску за березень 2013р., а нарахування фінансових санкцій, пені на загальну суму 181396,41 грн. підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 25.12.2012р. №40, від 25.02.2013р. №84, від 26.04.2013р. №269.

Однак, нарахування фінансових санкцій та пені в сумі 181396,41 грн. проведено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений судом 10.12.2012р., а тому такі вимоги не підлягають визнанню з огляду на таке.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до абз. 3, 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року, згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Передбачена абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальна заборона на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не обмежується припиненням заходів забезпечення конкурсних вимог, а отже, неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань упродовж дії мораторію не нараховується (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 3-71 гс 12).

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013р. у справі № 5027/911-б/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Повний текст постанови складено « 21» листопада 2013р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.