Ухвала суду № 35380182, 09.10.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/12971/2012Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П. Провадження № 11/789/233/13 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - ч.ч.1,2 ст. 307 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Вавріва І.З.

Суддів - Галіян Л. Є., Сарновського В. Я.,

за участю прокурора Буралки Г.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засудженої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 червня 2013 року, яким засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м Чорткова Тернопільської області, з вищою освітою, громадянку України, на утриманні має неповнолітню дитину, жительку АДРЕСА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, раніше не судиму

за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У пред'явленому обвинуваченні за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України по епізодах незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збуту психотропної речовини: ОСОБА_4 - на початку липня 2010 року, на початку серпня 2010 року, на початку вересня 2010 року, на початку жовтня 2010 року, на початку листопада 2010 року, 27 жовтня 2011 року; ОСОБА_5 - на початку серпня 2011 року, на початку вересня 2011 року, у жовтні 2011 року, 15 та 26 жовтня 2011 року; ОСОБА_6 - 10, 20, 24, З0 вересня 2011 року, 12, 26, 28 жовтня 2011 року, 19 січня 2012 року; ОСОБА_7 - у кінці вересня 2011 року, 22 жовтня 2011 року, в кінці лютого 2012 року; ОСОБА_8 - 10, 14 жовтня 2011 року; ОСОБА_9 - 26, 27, 28, ЗО, 31 жовтня 2011 року; ОСОБА_10 - 30 жовтня 2011 року, на початку листопада 2011 року; ОСОБА_11 -25 січня 2012 року, 16, 18, 21 лютого 2012 року; ОСОБА_12 - 26 січня 2012 року, ОСОБА_3 визнано невинною і виправданою за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання в порядку ст. 115 КПК України - 04 березня 2012 року, зарахувавши в строк відбування нею покарання строк перебування під вартою.

Запобіжний захід - тримання під вартою - залишено без змін.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1 176,96 грн.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_3. визнано винною та засудженою за вчинення злочину, що мав місце за таких обставин.

Так, ОСОБА_3 01 березня 2012 року, попередньо домовившись із ОСОБА_14 анкетні дані якого змінені, приблизно о 22 год. прибула на автобусну зупинку "Ринок": що по вул. Живова у м. Тернополі, де з метою незаконного збагачення, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини прекурсори», під час проведення оперативної закупівлі психотропних речови незаконно збула останньому прозорий поліетиленовий пакет із порошкоподібно речовиною білого кольору, яка згідно із висновком експерта № 2-382/12 від 28 берези 2012 року є психотропною речовиною, - амфетаміном, обіг якого обмежено, маса якого у перерахунку на основу становить 0,0293 гр. Згідно із ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Списку № 2 Таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджені постановою КМ України № 770 від 06 травня 2000 року, амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

ОСОБА_3 03 березня 2012 року, попередньо домовившись із ОСОБА_14 анкетні дані якого змінені, разом із останнім від автобусної зупинки «Ринок», що по вул. Живова у м. Тернополі, невстановленим автомобілем поїхали до невстановленої особи. Повернувшись у даний автомобіль, ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», де з метою незаконного збагачення, під час проведення оперативної закупівлі психотропної речовини незаконно повторно збула ОСОБА_14 прозорий поліетиленовий пакет порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно із висновком експерта № 444/12 від 28 березня 2012 року містить психотропну речовину - метамфетамін, маса якого у перерахунку на основу становить 0,0865 гр. Відповідно до ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Списку № 2 Таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою KM України № 770 від Об травня 2000 року, метамфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

В апеляціях :

- захисник ОСОБА_1, в інтересах засудженої ОСОБА_3, просить вирок Тернопільського міськрайонного суду змінити, пом'якшити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3, безпідставно не прийняв до уваги те, що під час досудового та судового слідства його підзахисна частково визнавала свою вину в інкримінованих їй злочинах, за вчинення яких вона щиро покаялась та активно сприяла їх розкриттю, позитивно характеризується, є вдовою і має на утриманні неповнолітнього сина. Вважає, що сукупність вказаних обставин є підставою для пом'якшення покарання призначеного обвинуваченій ОСОБА_3 та звільнення її від відбування покарання з випробуванням.

- засуджена ОСОБА_3, наводячи мотиви аналогічні викладеним в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1, вважає, що вирок суду не відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушенню і за своїм видом та розміром є явно несправедливим через суворість. Просить також врахувати те, що вона раніше не судима, визнала свою вини у вчиненні злочину, за який вона засуджена, її щире каяття і сприяння слідству, а також наявність у неї дитини, яку, на час її перебування в місцях позбавлення волі, доглядає її мати пенсійного віку.

Просить оскаржуваний нею вирок суду змінити та звільнити її від відбування покарання з випробувальним терміном.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області; засуджену ОСОБА_3 та її захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції і, навівши аналогічні викладеним в них мотиви, вказуючи на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину внаслідок суворості, просять змінити вирок та пом'якшити засудженій покарання за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна; думку прокурора, яка не заперечувала щодо застосування до призначеного ОСОБА_3 покарання ст.69 КК України та вказала на відсутність підстав до застосування ст.75 КК України і звільнення останньої від відбування покарання; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність засудженої ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за вказаних у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які належно оцінені судом та в апеляціях не оскаржується.

Проте, що стосується призначеного судом засудженій ОСОБА_3 покарання, то в цій частині вирок суду містить непереконливі висновки.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, хоч і послався на ряд обставин, які пом'якшують покарання засудженій ОСОБА_3, але належним чином не врахував їх та в достатній мірі не дослідив особу винної, внаслідок чого призначив останній покарання яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та особі засудженої внаслідок його суворості.

За змістом ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 під час досудового слідства і в судовому засіданні повністю визнала себе винною у вчиненні злочину за який її засуджено, активно сприяла органам слідства у його розкритті та щиро розкаялася, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є вдовою і має на утриманні неповнолітню дитини, яку, на час її перебування в місцях позбавлення волі, доглядає її мати пенсійного віку.

Таким чином, враховуючи наявність вищенаведених пом'якшуючих обставин, які, на думку колегії суддів, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та позитивно характеризують особу засудженої ОСОБА_3, зважаючи також на її молодий вік, колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженій покарання, застосувавши до основного покарання, призначеного судом за ч.2 ст.307 КК України, статтю 69 КК України та обрати їй покарання за цією статтею нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті.

Разом з тим, з урахуванням тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_3 злочину, що пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення її від відбування покарання з випробуванням, про що засуджена та її захисник ставлять питання в апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про можливість пом'якшення покарання засудженій ОСОБА_3, тому вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 червня 2013 року у відповідності до ст.373 КПК України підлягає зміні в частині призначеного покарання.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2013 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання - змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна.

В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Черкаської області від 13 червня 2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Судді:_____ ______ ____

Ваврів І.З. Галіян Л.Є. Сарновський В.Я.

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.З. Ваврів