Рішення № 35379293, 18.11.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5487/13-ц

пр.2/333/2608/13

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

Головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі: Бабенко Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в Комунарському районному суді міста Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя , треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.10.2007 року ОСОБА_3 належить 1/10 частка домоволодіння, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, 205. Отримала вона цю спадщину після смерті батька ОСОБА_6, який помер 10.02.2002 року. За життя ОСОБА_6, якому належало право власності на 1/10 частку домоволодіння, займав квартиру № 3 вказаного будинку, площею 21,9 кв.м. В цьому ж домоволодінні 1/10 частка (квартира № 2, площею 13,2 кв.м) належала його рідному брату ОСОБА_7, який помер 09.01.1989 року. Оскільки брати мешкали в одному домоволодінні, а спадкоємців першої черги у ОСОБА_7 не було, то його брат ОСОБА_6 прийняв спадщину, бо фактично вступив в її володіння. Після смерті батька ОСОБА_6 у 2002 році ОСОБА_3 оселилась у тій частині домоволодіння, яку він займав за життя (квартири № 2, 3). З 2004 року вона почала робити в ній ремонті та відновлювальні роботи, бо будинок 1910 року побудови знаходився в непридатному для життя становищі. Значна частина квартир № 2 та 3 була зруйнована. Наприкінці 2008 року ОСОБА_3 випадково дізналась, що право власності на 1/10 частку спірного будинку, яка раніше належала рідному брату її батька ОСОБА_7, було визнано за державою в особі ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжі за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2005 року. Оскільки на той час вже сплинуло 3 роки з дня набрання чинності рішенням суду та фактично вже не існувало того приміщення, яке за життя займав ОСОБА_7, бо з дня його смерті пройшло вже більше 20 років, ОСОБА_3 звернулась до ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя для вирішення питання користування домоволодінням. Але ДПІ відповіла, що не може самостійно ні користуватись, ні розпорядитись спірною частиною домоволодіння, тому їй було рекомендовано звернутися до суду. Тому позивач просить суд припинити право власності відповідача на 1/10 частку домоволодіння 205 по вул. Чапаєва в м. Запоріжжі з підстав, викладених у ст. 365 ЦК України, виплатити відповідачу з депозитного рахунку суду грошову компенсацію за вказану частину спірного домоволодіння у розмірі 8 694 грн., які внесла позивачка та визнати право власності на цю частку домоволодіння за ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та подав заперечення, в яких вказав, що у ході оформлення на користь Держави 1/10 частки спірного обєкту нерухомості з метою подальшої реалізації на публічних засадах було встановлено, що у відповідності до технічного паспорту на домоволодіння 205 по вул. Чапаєва в м. Запоріжжі наявні самовільні прибудови та господарські споруди інших співвласників, а також здійснено реконструкцію житлового будинку без погодження та належного оформлення згідно з вимогами діючого законодавства. Вважає, що реалізація частки у спільній частковій власності, належній Державі, може відбутися у відповідності до Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, затвердженого спільним наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України, Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 31.12.1998р. № 873/172/2453. В той же час визнав, що з часу визнання за державою права власності на 1/10 частку спірного приміщення ДПІ ніяких кроків по утриманню та користуванню ним не здійснило, 1/10 частка домоволодіння не є значною, не може бути виділена в натурі, та за даними технічного паспорту і фактично вже не існує.

Треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, але подали до суду заяви, в яких вказують, що позов ОСОБА_3 визнають у повному обсязі, просять справу розглядати без їх присутності, позов задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає повному задоволенню виходячи з наступних підстав. Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.10.2007 року належить 1/10 частка домоволодіння № 205 по вул. Чапаєва в м. Запоріжжя. Отримала вона цю спадщину після смерті її батька ОСОБА_6, який помер 10.02.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія І-ЖС № 208065).

Кровна спорідненість ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8 (серія П-ЖС № 259591), свідоцтвом про реєстрацію нею шлюбу з ОСОБА_9 (серія П-ЖС № 406236), свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_9 (серія І-ЖС № 056181).

Згідно даних технічного паспорту в спірному домоволодінні за ОСОБА_6 було зареєстровано 1/10 частка. Також 1/10 частку спірного домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_7. Факт того, що вказані особи були рідними братами підтверджується довідкою управляння юстиції від 13.12.07р. № 348/06-42 та довідкою Жовтневого відділу РАЦС № 217/06-78 від 11.12.2007р.

За життя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спірне домоволодіння складалось з трьох квартир. ОСОБА_6 займав квартиру № 3, площею 21,9 кв.м., а ОСОБА_7 - квартиру № 2, площею 13,2 кв.м. Після смерті 09.01.1989 року ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть серія П-ЖС № 438782) обидві квартири, у звязку з відсутністю спадкоємців, залишились у користуванні ОСОБА_6

Інша частина домоволодіння належала ОСОБА_10 - 3/5 часток та ОСОБА_11 1/5. На час розгляду справи їх частки домоволодіння успадкували треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_4, частки яких складають 2/5 кожного.

Після смерті 10.02.2002 року ОСОБА_6 його дочка ОСОБА_3 прийняла спадщину за законом, але свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/10 частку домоволодіння 205 по вул. Чапаєва в м. Запоріжжі вона отримала тільки 20.10.2007 та зареєструвала у відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - 25.10.2007 року (номер витягу 16408250).

Оскільки у 2005 році право власності ОСОБА_3 на 1/10 частку спірного домоволодіння оформлено не було, то при розгляді Комунарським районним судом м. Запоріжжя цивільної справи № 2-4062/05 за позовом ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя до Запорізької міської ради та ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/10 частку домоволодіння, яке належало раніше її дядьку ОСОБА_7, її залучено не було. Згідно рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2005р.(справа № 2-4062/05) право власності на 1/10 частку домоволодіння було визнано за державою в особі Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя. Будь-які описання та технічні характеристики спірного домоволодіння та частки ОСОБА_7 в рішенні суду відсутні.

В той же час, докази, надані позивачем, підтверджують, що ОСОБА_3 після смерті свого батька оселилась у тій частині домоволодіння, яку він займав за життя. Оскільки житловий будинок літера-А було побудовано у 1910 року, то значна частина квартир № 2 та 3 на той час була зруйнована та знаходилась у непридатному для життя становищі. Це підтверджується даними технічного паспорту та фото таблицею, наданою позивачкою та неоспореною представником відповідача. Такий стан домоволодіння змусив ОСОБА_3 у 2004 році розпочати ремонті та відновлювальні роботи тієї його частини, до якої вона оселилась. Але всі зроблені нею покращення будинку (перебудова службової прибудови А-1, перепланування у будинку А: площа кімнати 2-4 стала 18,1кв.м., площа кімнати 2-5 стала 8,5 кв.м., облаштування ванної, нова вбиральня Р, вольєр П) вказані в технічному паспорті на будинок як самовільні, бо ОСОБА_3 не може отримати згоди на це ДПІ, що підтверджується листом ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя від 09.11.2011р. № 10003/10/24. Не може вона при таких обставинах і розпорядитися належним їй майном. Таким чином, судом встановлено, що ні позивачка, ні відповідач не можуть спільно використовувати спірне приміщення.

Також суд вважає встановленим, що у відповідності до технічного паспорту на 24.09.2007 року спірне домоволодіння складалось вже з двох квартир у нових межах. Таким чином, на час розгляду справи визначити межі 1/10 частки домоволодіння, яка належала ОСОБА_7, а з 2005 року зареєстрована за державою, не є можливим.

Крім того, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 від 20.10.2007 року вбачається, що загальна площа жилого будинку літера-А по вул. Чапаєва, 205 складала 93,3 кв.м., житлова 30,4 кв.м. Таким чином, 1/10 частка житлового будинку є незначною та не може бути виділена в натурі.

Також з пояснень представника відповідача судом встановлено, що з часу визнання за державою права власності на 1/10 частку спірного приміщення ДПІ ніяких кроків по утриманню та користуванню ним не здійснило, також представником визнано, що спірна частка не є значною, не може бути виділена в натурі та фактично не існує.

Згідно звіту про незалежну оцінку ТОВ Брок Сервіс Плюс» на 17.06.2013 року з урахуванням технічного стану та зносу ринкова вартість 1/10 спірного домоволодіння складає 8 694 грн. У відповідності до квитанції № 67 від 20.06.2013 року ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду внесено 8 694 грн.

При таких обставинах суд вважає за необхідне до спірних правовідносин застосувати приписи ст. 365 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої право на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову співвласника, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності - задовольнити в повному обсязі.

Припинити право власності держави Україна в особі Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя на 1/10 частку домоволодіння 205 по вул. Чапаєва в м. Запоріжжі.

Перерахувати з р/р 37311050000607 Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 26316700 на р/р 31117129700005 код бюджетної класифікації 31010100 одержувач ДПІ у Комунарському районі ЄДРОПУ 38732199, банк одержувач ГУКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, грошову компенсацію за 1/10 частку домоволодіння 205 по вул. Чапаєва в м. Запоріжжі у розмірі 8694 грн., внесені ОСОБА_3 20.06.2013 року (квитанція № 67 у відділені № 27 АТ «УкрСиббанк»).

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/10 частку домоволодіння 205 по вулиці Чапаєва в місті Запоріжжі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.Р. Піх