Ухвала суду № 35378703, 19.11.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/537/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М.М. Провадження № 22-ц/773/1601/13 Категорія: 48 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

при секретарі - Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 поданою в інтересах ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 09 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 09 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісяця, починаючи з 19 лютого 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400 (чотириста) грн. понесених нею судових витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, адвокат ОСОБА_3 подав в інтересах відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду скасувати, як незаконне та необгрунтоване та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані брати участь в утриманні дитини до її повноліття.

Стаття 182 Сімейного кодексу України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати, зокрема матеріальне становище сторін, стан здоров'я дитини та платника аліментів.

Згідно зі статтею 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24 січня 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2010 року був розірваний (а.с.7). У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 року в них народилась дочка ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с. 3). Дочка проживає з матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 04.09.2012 р., виданою житлово-комунальним підприємством № 1 (а.с. 10).

Суд першої інстанції дослідивши та оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, встановив, що відповідач ОСОБА_2 не виконує свої обов'язки по утриманню неповнолітньої дитини, постійного доходу немає, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, є працездатним, ніхто інший на його утриманні не перебуває, а тому як батько неповнолітньої дочки ОСОБА_4 зобов'язаний брати участь в утриманні останньої до досягнення нею повноліття.

Враховуючи те, що відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, а наявність у нього захворювання не позбавляє його в майбутньому після звільнення з місць позбавлення волі, строк відбуття покарання яким закінчується 24.06.2015 року, можливості працевлаштуватися з метою утримання неповнолітньої дитини, суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, яку визначено в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно.

Доводи апелянта про те, ОСОБА_2 не може сплачувати аліменти на свою неповнолітню дочку не можуть бути взяті до уваги з огляду на вищезазначене та вимог ст. ст. 180, 182, 184 СК України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції постановив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 09 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді