Ухвала суду № 35377676, 15.11.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/28977/13-к+

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Дзюби О.А,

при секретарі Гаєвському О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Нежур М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР за № 12013110040018262 від 15.11.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

за участю:

прокурора Чубарова В.С.,

слідчого Нежур М.А.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Нежур М.А., за погодженням з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Чубаровим В.С., звернувся до суду з зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, офіційно не працює, не одружений, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному кримінальному провадженні, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Слідчий клопотання підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у його мотивувальній частині.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання зазначивши, що викладені у клопотанні слідчим ризики вважає недоведеними, оскільки на їх підтвердження не надано жодного доказу, а саме по собі посилання органу досудового розслідування на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення вважає недоречним, враховуючи, що кваліфікація дій підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України, на даному етапі, являється сумнівною, оскільки з проведених, на даний час органом досудового розслідування дій убачається, що потерпілий не бачив, що б підозрюваний брав його телефон, тобто вчиняв крадіжку, в свою чергу і підозрюваний, беручи особисті речі потерпілого вважав, що той не бачив цього, а тому правильною є кваліфікація його дій за ст. 185 КК України, як крадіжка. Крім того наголосив на тому, що підозрюваний має роботу, постійне місце проживання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1, цивільну дружину, неповнолітню дитину, пристарілу матір, при цьому являється єдиним годувальником останніх, а тому вважає, що достатнім запобіжним заходом для підозрюваного буде особисте зобов'язання. Крім того вказує на те, що спроби компенсувати недоліки і неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Підозрюваний заперечував проти задоволення даного клопотання, просив суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки саме такий захід дасть змогу забезпечити уникнення ризиків зазначених слідчим, при цьому наголосив на тому, що тримання під вартою є надто суровим заходом. Крім того зазначив, що визнає свою вину в вчиненні крадіжки, оскільки потерпілий не бачив моменту, коли він вчиняв дане кримінальне правопорушення. В свою чергу, просив суд врахувати той факт, що він має неофійну стабільну роботу, яка приносить його сімї достатне фінансове забезпечення, постійне місце проживання та реєстрації, цивільну дружину, неповнолітню дитину, пристарілу матір, при цьому являється єдиним годувальником останніх. Крім того, просив суд, дати можливість перебувати на свободі, налагодити своє життя, яке нарешті стабілізувалося, перебувати біля дитини, виховувати її, допомагати дружині та матері.

Суд, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

За вказаним фактом, 15.11.2013 року відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12013110040018262.

15.11.2013 року - ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15 листопада 2013 року - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В той же час, питання пов'язані з обранням запобіжних заходів регламентуються главою 18 КПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 177, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка визначається з урахуванням тяжкості вчиненого злочину чи кримінального проступку та характеристики підозрюваного, обвинуваченого. Для цього встановлюється наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення й відповідно їй повідомляється про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення того, у якому він підозрюється, обвинувачується. Зазначене повинно підтверджуватися матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями свідків, потерпілих, отриманою інформацією в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Окрім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються та довести, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному кримінальному провадженні.

Зазначені у клопотанні ризики слідчий обґрунтовує лише тим, що враховуючи, той факт, що підозрюваний має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, офіційно не працює, не одружений офіційно, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Частиною 2 статті 177 КПК України регламентовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, слідчий суддя враховує, що фактичні підстави застосування запобіжних заходів - це наявність системи незаперечних доказів вчинення відповідною особою кримінального правопорушення.

В той же час, системний аналіз положень Глави 18 КПК України в поєднанні з практикою Європейського суду з прав людини вказують на те, що на достатність доказів про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України може вказувати наступне:

? про намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можуть свідчити такі дані, як придбання проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптове звільнення з роботи, розпродаж майна тощо;

? про можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування може свідчити здійснення особою погрози, підкуп, умовляння свідків і потерпілих, схилення їх до дачі неправдивих показань; спроби викрадення, знищення, фальсифікації речових доказів і документів; вплив на спеціалістів та експертів тощо;

? про те, що особа може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється, обвинувачується, може свідчити наявність інформації, отриманої в результаті проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій про вчинення особою протиправної діяльності (підготовку до вчинення кримінального правопорушення, придбання предметів для вчинення злочинної діяльності), наявність попередніх судимостей, зв'язки з антигромадськими елементами, надходження до правоохоронних органів заяв та повідомлень про те, що особа здійснює підготовку до нового кримінального правопорушення.

Крім того, суд звертає особливу увагу учасників процесу, що ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тобто, фактичною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність сукупності неспростовних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжних заходів обставин про те, що підозрюваний, намагається чи намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду чи вчиняти інші дії, направлені на протидію розслідуванню, недостатньо. Зазначене повинне підтверджуватися відповідними матеріалами.

Враховуючи, вище зазначене, в сукупності з особою підозрюваного та обставинами кримінального правопорушення, слідчий суддя приходиь до висновку про наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість.

В той же час, з протоколу одночасного допиту осіб, а саме підозрюваного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_5 від 15.11.2013 року слідує, що безпосередньо сам потерпілий вказує на той факт, що моменту, коли підозрюваний взяв його телефон, він не бачив, тобто підтверджує позицію захисту у даному проваджені, на даному етапі, то ж підозрюваний жодних підстав для впливу на потерпілого не має.

Крім того, суд враховує розмір майнової шкоди, який завдано потерпілому ОСОБА_5, який полягає у 1175 гривнях 00 коп., тобто не є завідомо непомірним для підозрюваного у разі встановлення факту його винуватості, у рамках даного провадження, та в черговий раз свідчить про відсутність безумовних підстав для вплину на потерпілого.

Окрім того, суд враховує той факт, що у відповідності до положень КПК Украни та КК України питання кваліфікації дій підозрюваної особи залежить лише від конкретних обставин провадження та визначається стороною обвинувачення у суровій відповідності до норм законодавства не залежно від волі та бажання потерпілого чи підозрюваного, що свідчить про те, що останній підстав впливу на потерпілого в тому числі з метою зміни кваліфікації його дій з ч. 2 ст. 186 КК України на ст. 185 КК України не має.

Що до імовірного впливу підозрюваного на свідків, то суд дану підставу взагалі як належну та обґрунтовану не розглядає, оскільки з матеріалів клопотання та пояснень слідчого у судовому засіданні встановити чіткі особи свідків (прізвище, імя,по-батькові) не вдалося за можливе та як і обставин, які б свідчили про імовірний вплив на них.

В свою чергу, суд не сприймає, як ґрунтовну, позицію обвинувачення про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі того, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, оскільки сама по собі тяжкість не може бути підставою для обрання настільки сурового запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Слідчий суддя, не сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення «менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам», що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування наявності ризику - незаконно впливу на потерпілого і свідків у даному кримінальному провадженні та неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В свою чергу, суд сприймає як переконливу позицію захисту в частині особи підозрюваного та факторів, які формують його репутацію враховуючи, що він має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві (АДРЕСА_1), на утриманні знаходяться неповнолітня дитина, дружина та похилого віку матір, являється єдиним годувальником сімї, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сумї та побуті виражає міцні соціальні зв'язки, в місці його постійного проживання (наявність в нього родини й утриманців).

Про можливість належної соціалізації особи та допустиму репутацію свідчить наявність на утриманні близьких та неповнолітньої дитини, те, що він проживає у цивільному шлюбу, тобто сформулював сімю, яку складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, знайшов роботу, яка забезпечує йому та його родини достатній прожитковий рівень, невстановленість наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (невстановленість зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами).

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявності об'єктивних данних, які свідчать про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та не доведеності у суді інших ризиків, які зазначені у клопотінні та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику(п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК країни), вважає за необхідне у задоволенні клопотання про взяття під варту підозрюваного відмовити, та обрати йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 22940 гривень у національній грошовій одиниці, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2-а місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленому судом ризику (підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування) та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.

Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Нежур М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР за № 12013110040018262 від 15.11.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді застави.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 22940 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - №37318001003058).

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 внести визначений розмір застави на вказаний депозитний рахунок суду протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали або забезпечити внесення застави іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва, має бути наданий слідчому Дніпровського РУГУ МВС України у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Зобов»язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення, тобто до 15 січня 2014 року.

Роз»яснити ОСОБА_2 що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, він, заставодавець зобов'язані виконувати покалені на них обов'язки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомили про причини своєї неявки, або якщо порушили інші покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: