Рішення № 35377314, 21.11.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/8130/13-ц

2/248/2685/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року. Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді -Нікіфорова М.Ю.,

при секретарі - Нікуліної Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизька Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «Слюсарчук» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ПП «Слюсарчук» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що з 05.10.2005 року перебувала у трудових відносинах із ПП «Слюсарчук» у якості продавця. При прийнятті на роботу між нею та директором ПП «Слюсарчук» - ОСОБА_2 був укладений трудовий договір від 05.10.2005р. 01 вересня 2013 року вона подала заяву про звільнення за власним бажанням. За період її роботи у магазині виникла заборгованість по заробітні платі за період з січня 2013 року по серпень 2013 рік в розмірі 9176,00грн. Заборгованість по заробітній платі не була сплачена на дійсний час. Вважає, що діями директора ПП «Слюсарчук» їй було спричинена моральна шкода, оскільки через те, що вона не отримувала заробітну плату переносила моральні страждання, була позбавлена нормального життєвого спілкування. Свої моральні страждання оцінює в розмірі мінімальної заробітної плати за один місяць в сумі 1147,00 грн., котру просить стягнути з ПП «Слюсарчук».

Позивачка та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач директор ПП «Слюсарчук» - ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнала частково, та пояснила, що суду була надана довідка про дійсний розмір заборгованості по заробітній платі. Директор ПП «Слюсарчук» визнає, що дійсно позивачка не отримувала деякі місяці заробітну плату. До того ж, навіть через своє скрутне матеріальне становище на підприємстві позивачці не сплачувалася заробітна плата, однак позивачці, як продавцю промислових товарів, директор постійно давала необхідний товар, який був необхідний позивачці. Також за весь період, що не сплачувалася заробітна плата позивачці, ПП «Слюсарчук» сплачувала усі податки до податкової та пенсійного фонду за продавця ОСОБА_1, тим самим трудовий стаж позивачці був збережений. Вважає, що не навмисними діями директора ПП «Слюсарчук» була створена така поява заборгованості по заробітній платі перед позивачкою, однак все ж товаром та матеріальною допомогою, що не відображалася в відомості, надавалася ОСОБА_1 допомога в період з лютого 2013р по серпень 2013р. Позначила, що в вересні 2013 року ОСОБА_1 не вийшла на роботу і не появлялася по дійсний час, тільки 01 вересня 2013р поштою була на підприємство надіслана заява позивачки з проханням про звільнення, що не є законним порядком розриву трудового договору з боку робітника. Визнала заборгованість по заробітній платі в розмірі 6365,35грн, відшкодування моральної шкоди не визнала, оскільки вважає, що моральні страждання позивачці не були спричинені і вважає, що однією заяви про виплату моральної шкоди без належних доказів недостатньо. Просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності директора ПП «Слюсарчук» на підставі викладених обставин її представником та на підставі доданих доказів.

Вислухавши пояснення позивач, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 05.10.2005р. перебувала в трудових відносинах із ПП «Слюсарчук», працювала на підприємстві в якості продавця. 01 вересня 2013р ОСОБА_1 була поштовим зв»язком надана на підприємство заява про звільнення.

З довідки відповідача, вбачається, що заборгованість по заробітній платі позивача станом на 01.09.2013 р. складає 6365,35грн.

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

У судовому засіданні представником відповідача не доведена відсутність вини відповідача з приводу несвоєчасної виплати заробітної позивачу.

Позивач виконував професійні обов"язкі, але відповідач, в порушення статті 21 КЗпП України, оплату праці не здійснив.

Відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що підприємство - ПП «Слюсарчук» не здійснило із позивачкою ОСОБА_1 виплату належних їй сум, а саме по заробітній платі в сумі 6365,35грн .

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що в зв'язку з порушенням відповідачем трудових прав позивача, у останнього порушився нормальний образ його життя із -за виниклої необхідності на звернення до суду за захистом свого порушеного права, так як відповідач у добровільному порядку не сплатив належні суми позивачу при звільнені. У зв'язку з чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 300грн. При визначенні конкретного грошового розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і ступінь моральних страждань позивача, конкретні обставини справи, заявлений ним розмір позовних вимог у відшкодування моральної шкоди, докази доведені про моральні страждання позивачка, а також застосовуючи принцип розумності і справедливості.

Також, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судового збору, суд присуджує стягнення судового збору з відповідача на користь держави, а саме у розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст. 115, 116, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Слюсарчук» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства «Слюсарчук» (ІК НОМЕР_1 юр. адреса: 86700 м.Харцизьк, вул..Гайдара , 3-А на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі у розмірі 6365,35грн., та моральну шкоду у розмірі 300грн., а всього 6665,35грн.

Стягнути з Приватного Підприємства «Слюсарчук» (ІК НОМЕР_1 юр.адреса: 86700 м.Харцизьк, вул..Гайдара , 3-А на користь держави (р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 02895679, пункт 1.1) судовий збір в сумі 229,40грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: