Постанова № 35377242, 18.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 року Справа №904/1239/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. - доповідача

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О., (зміна судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Коваль Л.А. від 18.11.2013р.)

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.,

представники сторін:

від позивача: Мороз Н.Ю., представник, довіреність №2 від 02.01.13;

від відповідача: Прокопенко Д.Ю., представник, довіреність №3309 від 14.11.12;

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. у справі №904/1239/13-г

за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Кеся Н.Б., суддів: Загинайко Т.В., Юзіков С.Г.) в позові - відмовлено.

Прийняте рішення господарський суд першої інстанції обґрунтовує безпідставністю позовних вимог, а також, наполягає на обранні позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправомірність даного рішення, просить останнє - скасувати та за результатами апеляційного перегляду прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач викладені в ній заперечення повністю відхиляє, вважає оскаржуване судове рішення таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, а також, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що остання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області (далі-Фонд) та Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі-Банк), укладено Договір № 21 від 11.07.2001р. про здійснення страхових виплат потерпілим на виробництві відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі.

Предметом даного договору є співробітництво в наданні послуг по виплаті грошових коштів клієнтам Фонду. Фонд перераховує на транзитні рахунки Банку та його структурних підрозділів суми страхових виплат та інших грошових коштів, а Банк та його структурні підрозділи надають послуги по виплаті вищевказаних сум потерпілим на виробництві, та особам, які мають на це право згідно чинного законодавства.

Додатковою угодою №2 від 01.01.2003р. (а.с.18) сторони доповнили Договір №21 від 11.07.2001р. пунктом 5.6., згідно з яким суми страхових виплат, перерахованих на особистий рахунок потерпілого, але не належних йому з дня його смерті, підлягають поверненню на рахунок Фонду. Суми страхових виплат, зараховані на поточний рахунок потерпілого, починаючи з дня його смерті, Банк протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги, при умові наявності цих сум на поточному рахунку потерпілого, повертає на рахунок Фонду.

Таким чином, предметом даного спору є повернення Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі зайво перерахованих грошових коштів з рахунків фізичних осіб.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, підтверджено належними доказами у справі та не заперечується сторонами той факт, що на обліку у Позивача перебували громадяни Шульженко В'ячеслав Григорович, Седенок Микола Іванович, Березняк Ольга В'ячеславівна та Стишко Віктор Андрійович.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серія 1-КИ №099228 від 30.08.2006р. (а.с.25), Шульженко В'ячеслав Григорович помер 27.08.2006р.

Відповідно до довідки Фонду (а.с. 24), потерпілому Шульженко В.Г. зайво виплачені страхові виплати в розмірі 5 152 грн. 26 коп. за період з 27.08.2006р. по 01.01.2008р., які були перераховані на рахунок №262063659.12.12100, що був відкритий в структурному підрозділі Відповідача.

Згідно з повідомленням про громадян, які померли з 01.05.2008р. по 10.05.2008р., наданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 10.05.2008р. №949/04-36 (а.с.23), Седенок Микола Іванович помер 26.04.2008р.

Відповідно до довідки Фонду (а.с.22), потерпілому Седенок М.І. зайво виплачені страхові виплати в розмірі 2 275 грн. 47 коп. за період з 26.04.2008р. по 31.05.2008р. та перераховані на рахунок №2909812/0129712800, що був відкритий в структурному підрозділі Відповідача.

Згідно свідоцтва про смерть серія 1-КИ №201673 від 02.02.2008р. (а.с.29), Березняк Ольга В'ячеславівна померла 01.02.2008р.

Відповідно до довідки Фонду (а.с.28), отримувачу Березняк О.В. (утриманець Березняк Анна Сергіївна) зайво виплачені страхові виплати по втраті годувальника в розмірі 253 грн. 40 коп. за період з 01.02.2008р. по 29.02.2008р. та перераховані на рахунок №2909812/0180817000, що був відкритий в структурному підрозділі Відповідача.

Також, згідно з рішенням Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 01.09.2004р. (а.с.27), гр. Стишко Віктор Андрійович, 1933 року народження, визнаний безвісно відсутнім.

Відповідно до довідки Фонду (а.с.26), потерпілому Стишко В.А. зайво виплачено страхові виплати в розмірі 6 024 грн. 73 коп. за період з 31.01.2002р. по 30.09.2008р. та перераховані на рахунок №13.24840, що був відкритий в структурному підрозділі Відповідача.

Відділення Фонду (позивач) листами №04/1813 від 17.03.2008р. та №04/4119 від 14.07.2008р. зверталося до банку (відповідача) про списання з рахунків вказаних осіб надлишково перерахованих грошових сум. У наданій на даний лист відповіді банк перерахувати спірні суми відмовився, посилаючись на вимоги Цивільного кодексу України.

За даними звірки розрахунків між сторонами у справі станом на 01.04.2013р., проведеної на вимогу суду першої інстанції, встановлено, що у Відповідача на час здійснення розрахунку відсутній рахунок на ім'я Шульженко В.Г. та відповідно відсутні на ньому грошові кошти. Щодо гр.Седонок М.І. - на рахунку №2909812/0129712800 наявний залишок коштів на суму 4 277,61грн., щодо гр.Березняк О.В. - на рахунку №2909812/0180817000 грошові кошти - відсутні, щодо гр.Стишко В.А. - на рахунку №13.24840 наявний залишок грошових коштів на суму 5 869,72грн. (а.с.133).

Відмову у перерахуванні спірних грошових коштів позивачеві відповідач обґрунтовує тим, що зазначені позивачем потерпілі особи (гр.Шульженко В.Г, гр.Седонок М.І., гр.Березняк О.В., гр.Стишко В.А.) права розпорядження на перерахування коштів з їх рахунків на рахунок позивача йому не надавали. З огляду на наведене, правові підстави для перерахування (повернення) зазначених вище спірних грошових коштів на рахунок позивача у банку відсутні.

Відмовляючи в задоволенні позову, на думку апеляційної інстанції, місцевий господарський суд цілком правомірно послався на приписи ст.1071, 1074 ЦК України, а також, пункти 7.1 та 7.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. N492 та дійшов обґрунтованого висновку, що кошти, які надходять на поточний рахунок клієнта банку, є власністю цього клієнта, а не банку, який уповноважений здійснювати розрахункові операції за вказаним рахунком лише на підставі розпорядження, доручення клієнта або рішення суду чи на договірних засадах. Таким чином, виконання відповідачем пункту 5.6 договору №21 від 11.07.2001р., укладеного з позивачем, можливе лише при наявності вищевказаних, передбачених законом підстав.

Зважаючи ж на те, що доказів, які свідчили б про наявність у банку на момент відповідного звернення позивача до відповідача про повернення коштів, розпоряджень, доручень клієнта банку або його спадкоємців щодо списання з поточного рахунку коштів чи відповідного судового рішення, сторонами не надано, то відсутній й обов'язок банку щодо їх повернення.

Окрім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом та вбачається з наявних у справі доказів, згідно з рішенням Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 01.09.2004р. (а.с.27) гр.Стишко Віктор Андрійович, 1933 року народження, визнано безвісно відсутнім. В той же час, згідно зі ст.ст.43-45 ЦК України, визнання особи безвісно відсутньою не означає її смерть і припускає відновлення її юридичного становища, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування. До цього часу виконання цивільних обов'язків на користь відсутньої особи, погашення за рахунок її майна боргів та управління цим майном в її інтересах, виконує опікун.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених позивачем вимог до гр.Стишко В.А. за відсутністю факту смерті цієї особи є обґрунтованим.

Крім того, господарським судом правомірно звернуто увагу на встановлення під час судового розгляду факту відсутності у структурного підрозділу відповідача грошових коштів на рахунках гр.Шульженко В.Г. та гр.Березняк О.В. (підтверджено вищезгаданим актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 01.04.2013р.), що виключає їх стягнення на користь позивача.

У підсумку, вірним апеляційна інстанція вважає також висновок місцевого господарського суду про те, що у зв'язку з відсутністю порушень в діях відповідача, підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності за ст.267 ЦК України немає.

При цьому, слід зауважити, що аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 05.03.2013р. у справі №32/5005/6134/2012. Так, в мотивувальній частині даної постанови судом касаційної інстанції названо необґрунтованим посилання скаржника на пункт договору (у даному випадку п.5.6 договору №21 від 11.07.2001р.) щодо обов'язку банку здійснити повернення на рахунок позивача суми зайво перерахованого страхового відшкодування (виплати), не належного держателю після смерті в триденний термін, лише на підставі підтвердження факту смерті держателя, оскільки даний пункт договору не містить застереження, що повернення повинно здійснюватися безпосередньо з рахунку держателя коштів, а до компетенції та повноважень відповідача, як банківської установи, законом не віднесено повноважень щодо відокремлення грошових коштів, які належать і які не належать держателю після його смерті.

Окрім того, Вищий господарський суд України в зазначеній вище постанові посилається на ч.1 ст.19 Конституції України, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, за яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Аналогічна правова норма зазначена також в ч.1 ст.14 ЦК України, де зазначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на наведене, за результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Дніпропетровської області про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії щодо списання грошових коштів з рахунків третіх осіб та зазначає, що законодавством України не передбачено права позивача, як стягувача, за власною ініціативою вимагати від банківських установ здійснити примусове стягнення грошових коштів з банківських рахунків одержувачів страхових виплат, в тому числі й помилково зарахованих, та вимагати від банку повернення зайво перерахованих коштів у випадку смерті застрахованих осіб, так як і обов'язку банку вчиняти такі дії на вимогу позивача.

Таким чином, на думку апеляційного господарського суду, викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника спростовуються наявними у справі доказами, висновками суду першої та апеляційної інстанцій та судовою практикою Вищого господарського суду України, а також, є такими, що спрямовані на захист позивачем своїх майнових прав неналежним способом, який порушує майнові права фізичних осіб (їх спадкоємців) на розпорядження грошовими коштами, які перебувають на особових рахунках фізичних осіб, порушує діючий правовий порядок в Україні. Натомість, оскаржуване рішення господарського суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави доля його скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. у справі №904/1239/13-г - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови підписаний 21.11.2013р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов