Постанова № 35377171, 13.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа№ 910/11517/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Карабань Н.В. ( за довіреністю)

від відповідача: Панасюк О.В. ( адвокат)

розглянувши апеляційну скаргу апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Макухова Костянтина Євгенійовича

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2013р.

у справі № 910/11517/13 (Суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Фізичної особи-підприємця Макухова Костянтина Євгенійовича

про стягнення 10 575, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Макухова Костянтина Євгенійовича про стягнення 10 575, 55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі №910/11517/13 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з фізичної особи-підприємця Макухова Костянтина Євгенійовича на користь комунального підприємства "Київтраспарксервіс" 9 445 грн. 35 коп. - 3% річних, 718 грн. 76 коп. - пені.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач належним чином умови договору не виконав, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по сплаті за отримані послуги, яка підлягає стягненню.

Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець Макухов Костянтин Євгенійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що фінансові зобов'язання відповідача за договором виникають і залежать не від кількості машино-місць на стоянці, а від кількості зайнятих автомобілями місць, за стоянку на яких сплачений тариф на послуги з паркування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Макухова Костянтина Євгенійовича та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 13.11.2013 року представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2011. між комунальним підприємством "Київтраспарксервіс" та фізичною особою-підприємцем Макуховим Костянтином Євгенійовичем було укладено договір про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування № ДНП-136 (а.с.9-12), зазначений договір було підписано обома повноважними сторонами та скріплений печатками.

За умовами зазначеного договору позивач надає відповідачу право на експлуатацію двадцяти двох фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: м. Київ, Солом'янський район, проспект Відрадний, 59-67, який розташований в межах третьої територіальної зони паркування м. Києва, що визначено рішенням Київської міської ради № 573/5385 від 30.12.10. (п. 1.1 Договору). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками підприємств (п. 5.1. Договору). Строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання і дії до 31.12.11. (п. 5.2. Договору).

В свою чергу, відповідно до пункту 2.2.6 вищевказаного договору, відповідач, зобов'язується своєчасно та в повному обсязі перераховувати комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» кошти згідно умов договору.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг. Фізична особа-підприємець Макухов К.Є. листом № 02 від 24.06.13., який Комунальне підприємство "Київтраспарксервіс" отримало 29.06.11. за вх. № 1243, запропонував позивачу призупинити дію спірного Договору.(а.с.17)

Пунктом 5.4. Договору зазначено, що зміни та доповнення до Договору набирають чинності з моменту належного оформлення та підписання сторонами відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді або в Договорі.

Так, 01.08.2011. сторони уклали Додаткову угоду № 1 (далі - Угода) до вищевказаного Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати Договір про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування № ДНП-136 (п.1 Угоди).(а.с.18)

За умовами пункту 2 Угоди визначено, що паркувальний майданчик повертається позивачу, про що складається відповідний акт про повернення фіксованих місць для нічного паркування, що є невід'ємною частиною Додаткової угоди.

На виконання умов Угоди 01.08.11. сторони склали акт, яким визначили та підтвердили факт того, що Сторона-2 передала, а Сторона-1 прийняла двадцять два місця для нічного паркування автотранспортних засобів за адресою: м. Київ, Солом'янський район, проспект Відрадний, 59-67.(а.с.19)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що всупереч умовам зазначеного Договору та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем по сплаті наданих послуг за період дії спірного Договору (квітень-липень 2011 року), в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України та аналогічними положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до графіку платежів , який є додатком №1 до Договору (а.с. 13), сторонами погоджено, що відповідач за період дії Договору повинен був оплати надані послуги на суму 18 788,00 грн. (квітень 2011 року - 4 620,00 грн., травень 2011 року - 4 774,00 грн., червень 2011 року - 4 620,00 грн., липень 2011 року - 4 774,00 грн.). Даний графік платежів підписаний та погоджений сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи фізична особа-підприємець сплатив надані послуги частково на суму 9 342,66 грн., будь яких інших належних та допустимих доказів які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості в повному обсязі, до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті наданих не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті обов'язкових платежів становить 9 445,34 грн.

Крім того, позивач просив суд першої інстанції, на підставі п.4.4 Договору стягнути з відповідача пеню в розмірі 721,20 грн. за прострочення по платежам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач належним чином договірні зобов'язання не виконав, то відповідно до ст.ст. 549, 611 ЦК України повинен сплати пеню в розмірі 721, 20 грн. Сплата пені також передбачена п. 4.4. Договору № ДНП-136 про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування від 01 квітня 2011 року

Відносно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 409,00 грн., колегія суддів зазначає на наступне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення грошового зобов'язання є встановленим, колегія суддів погоджується з розрахунком 3% річних суду першої інстанції, та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 408,35 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що фінансові зобов'язання відповідача за вищевказаним договором виникають і залежать не від кількості машино-місць на стоянці, а від кількості зайнятих автомобілями місць, за стоянку яких сплачений тариф на послуги з паркування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до умов договору комунальне підприємство « Київтранспарксервіс» надало відповідачу на експлуатацію 22 фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів, а листи від 24.06.2011 року № 2 (а.с.17) та 05.12.2011 року(а.с.84) лише підтверджують не виконання боржником взятих на себе зобов'язань в повному обсязі. Водночас, пунктом п.3.3 договору лише передбачається розподіл коштів між сторонами, при цьому не ставить його в залежність від кількості зайнятих автомобілями місць для нічного паркування.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі № 910/11517/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Макухова Костянтина Євгенійовича на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі № 910/11517/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі № 910/11517/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/11517/13 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко