Рішення № 35377037, 11.11.2013, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4407/13-ц

Провадження № 2/242/1346/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 листопада 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, в сумі 14342,94 грн., судові витрати 229 грн. 41 коп., мотивуючи тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 йому була заподіяна матеріальна шкода. Відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА № 6734120 від 26.11.2011 р. ОСОБА_2 застрахував в ПрАТ «Міська страхова компанія» цивільно-правову відповідальність, повязану з експлуатацією транспортного засобу «Nissan Sunny», номерний знак НОМЕР_1. За умовами договору сума грошового відшкодування складає 50000 грн. Проте в порушення цього відповідач з часу звернення (27.04.2012 р., 28.04.2013 р.) до часу звернення до суду із даним позовом не проводить страхове відшкодування. Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14342, 94 грн., а також судовий збір.

Позивач у судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу в його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що маються в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення в порядку ст.ст.224-225 ЦПК України.

Проаналізувавши обставини та матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно довіреності (а.с.9) ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися та експлуатувати, керувати та продавати транспортний засіб легковий автомобіль НОМЕР_2.

Згідно постанови (а.с.24), ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП. Автомобілем, що постраждав в результаті ДТП зазначено TOYOTA CAMRY, р/н НОМЕР_3, що підтверджується довідкою (а.с.15-16, 19).

Згідно наданих довідок (а.с.10-12, 18), загальна сума ремонтних робіт автомобіля НОМЕР_4 склала14342, 94 грн.

Як вбачається з поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.23), цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована страховиком ПрАТ «Міська страхова компанія».

Згідно заяв (а.с.13-14), ОСОБА_1 звертався із проханням здійснити виплату страхового відшкодування 28.04.2012 р., 27.04.2012 р.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, заподіяна особі чи її майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе відсутності своєї вини. Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної безпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як зазначено в Постанові № 6 від 27.03.1992 р. Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до ст..ст.440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України №1961-IV від 01.07.2004 р. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон № 1961-IV), із змінами, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону , страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з ч.9.2 ст.9 зазначеного Закону, обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн. на одного потерпілого.

П. 22.1 ст.22, ст..29 цього Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на

стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію

транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст..35 цього Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, те, що неправомірними діями ОСОБА_2 внаслідок ДТП було заподіяно майнову шкоду (вина відповідача встановлена постановою Селидівського міського суду суду Донецької області від 11.05.2012 р., яка до теперішнього часу не була оскаржена), внаслідок цього позивачем було сплачено в рахунок відновлювального ремонту 14342,94 грн. ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ «Міська страхова компанія». Зазначена сума майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, на одного потерпілого. Тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст..ст.212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити .

Стягнути з ПрАТ «Міська страхова компанія» (ідентифікаційний код 30244124) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 14342 (чотирнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 94 коп.

Стягнути з ПрАТ «Міська страхова компанія» (ідентифікаційний код 30244124) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн.. 41 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя