Рішення № 35376727, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19778/13 19.11.13За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма САЛД»

до товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ»

про стягнення 42 610, 12 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Севлісян Г.Ф. (довіреність № 839-ю від 04.11.2013 року)

відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма САЛД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» про стягнення 42 610, 12 грн. (у тому числі: 37 779, 60 грн. - основного боргу, 2 868, 05 грн. - пеня, 1 962, 47 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19778/13 та призначено її розгляд на 05.11.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відклдався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 10.05.2011 року укладено договір № 160/11, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи з розробки робочої документації (стадія «Р) по розділу «Електрообладнання» на об'єкті: «Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», реконструкції КДП з шостого по десятий поверх», а Відповідач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 160/11 від 10.05.2011 року вартість робіт склала 37 779, 60 грн.

Виконання Позивачем робіт з розробки робочої документації (стадія «Р) по розділу «Електрообладнання» у грудні 2011 року підтверджено наданим суду актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 160/11 від 10.05.2011 року на суму 37 779, 60 грн.

Остаточний розрахунок згідно пункту 2.3 договору № 160/11 від 10.05.2011 року за виконані роботи Відповідач здійснює протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідач, в порушення умов договору № 160/11 від 10.05.2011 року не оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 37 779, 60 грн., яку останній визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, копія якого знаходиться в матеріалах справи, підписаний та скріплений печатками підприємств.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 37 779, 60 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору № 160/11 від 10.05.2011 року встановлено, що у разі порушення строків оплати за виконані та прийняті роботи, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Враховуючи вищенаведене, вимога Позивача про стягнення 2 868, 05 грн. пені за період з 16.01.2012 року по 15.07.2012 року підлягє задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовної вимоги про стягнення 3 % річних, суд встановив, що вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому розмірі за період з 16.01.2012 по 08.10.2013 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма САЛД» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Павлівська, будинок 7, ідентифікаційний код 21570210) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма САЛД» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 61, ідентифікаційний код 37360757) 37 779 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. - основного боргу, 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 05 коп. - пеня, 1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 47 коп. - 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 21.11.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.