Рішення № 35376689, 15.11.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/6177/13-ц

провадження № 2/106/1644/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Володарець Н.М.

при секретарі - Некрасовій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

27 серпня 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.09.2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №805/2008/840-ТЛ/04/79, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в розмірі 90000 доларів США строком до 29 вересня 2015 року зі сплатою 16,5% річних, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплачувати нараховані відсотки, необхідний мінімальний платіж, а у випадках, передбачених договором, також сплачувати всі нараховані відсотки та можливі штрафні санкції. Також 30 вересня 2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до зазначеного вище кредитного договору, відповідно до якої сторони домовилися, що відповідно до договору Банк надає позичальнику транш у розмірі 40000 доларів США, термін користування траншем з 30 серпня 2008 року по 29 вересня 2015 року, процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку 16,6% річних по терміновому кредиту і 21,5% річних по простроченому кредиту, а також встановлено комісію 4,3% від суми траншу, ціль отримання траншу - споживчі потреби. З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави обладнання №805/2008/840-ТЛ/04/79.1 від 30 вересня 2008 року, відповідно до якого предметом застави є обладнання, а саме світо-діодний екран Led-Screen D20-3000-4000, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №4527 від 30 вересня 2008 року, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Крім того, у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №805/2008/840-ТЛ/04/79.2 від 30 вересня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань по виконанню кредитного договору у тому ж порядку, що і позичальник. Проте у порушення умов договору відповідачі зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконували, що привело до утворення заборгованості, яка станом на 2 квітня 2013 року складає 69583,93 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 556184, 35 грн., з них заборгованість по кредиту складає 39999,99 доларів США, що відповідає 319719,32 грн., заборгованість по відсотках за кредитом - 26913,35 доларів США, що відповідає 215118,41 грн., пеня - 2336,01 доларів США, що відповідає 18671,73 грн., штраф по відсоткам - 33,46 доларів США, що відповідає 267,45 грн. У зв'язку з невиконанням зобов'язань на адресу позичальника Банком надіслана вимога про виконання зобов'язань за договором кредиту з зазначенням необхідності припинення реєстрації місця проживання у квартирі, яка є предметом іпотеки, та її звільнення, проте до цього часу заборгованість не сплачена та предмет іпотеки не звільнено. Просить суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором, утворену станом на 02.04.2013 року в сумі 69583,93 доларів США, що відповідає 556184,35 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом реалізації на прилюдних торгах, вказавши, що початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижче звичайних цін на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна при проведенні виконавчих дій, а також виселити ОСОБА_4 та інших осіб з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, стягнувши з відповідачів солідарно на користь Банку понесені судові витрати.

9 жовтня 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи це тим, що у ході розгляду справи було встановлено, що 20 липня 2011 року відповідач ОСОБА_4, яка відповідно до кредитного договору та договору іпотеки була майновим поручителем ОСОБА_1, померла та її правонаступником є ОСОБА_3, яка прийняла спадщину. При таких обставинах просить суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором, утворену станом на 02.04.2013 року в сумі 69583,93 доларів США, що відповідає 556184,35 грн., в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру №30, загальною площею 49,7 кв. м, в будинку 58 по пр. Перемоги в м. Євпаторії, яка належить ОСОБА_3, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчий дій, а також стягнути з відповідачів солідарно на користь Банку понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічно викладеному у позовній заяві, просив суд уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки Банком у самостійному порядку без узгодження з поручителем було збільшено відповідальність по кредитному договору, а саме відповідно до п. 4 Додаткової угоди №01 від 30.09.2008 року до кредитного договору сторони - Банк та ОСОБА_1 домовилися про внесення змін до договору кредитної лінії, збільшивши процент за простроченим кредитом з 0,5% до 21,5% без згоди поручителів, що тягне за собою припинення дії договору поруки. Вимоги до іпотекодавця ОСОБА_4 та її правонаступника ОСОБА_3 також вважає необґрунтованими, оскільки Банком не виконано вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а саме жодних повідомлень та попереджень про необхідність погашення заборгованості по кредиту на їх адресу у встановленому порядку направлено не було. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог Банку у повному обсязі, а також просив суд при вирішенні позовних вимог застосувати строки позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином відповідно до встановленого ст. ст. 74 - 76 ЦПК України порядку, проте жодного разу причини неявки не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши доводи представників позивача та відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79, за умовами якого Банк відкрив ОСОБА_1 відновлювану траншеву кредитну лінію в сумі 90000 доларів США терміном на 84 місяців з 30 вересня 2008 року по 29 вересня 2015 року зі сплатою 16,5% річних (п. 1.1 - 1.2 Договору). Пунктами 1.4 та 1.5 зазначеного договору передбачено, що видача кредиту буде здійснюватися окремими траншами після підписання окремих додаткових угод з дотриманням п. 1.5 договору і після проведення оцінки платоспроможності позичальника., сума кожного траншу, терміни користування траншем, умови погашення, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії даного договору, обумовлюються окремими додатковими угодами до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Розділом 3 зазначеного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник повинен сплатити Банку плату у вигляді відсотків від суми кредиту, які нараховуються Банком за ставкою 16,5% річних. Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом з першого дня видачі кредиту (включаючи цей день) до дня (без його урахування) повернення (внесення останнього платежу по кредиту). Відсотки, нараховані в порядку, передбаченому п. 3.2 договору, повинні сплачуватися позичальником у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 28 числа поточного місяця, а відсотки за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту.

Також 30 вересня 2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до зазначеного вище кредитного договору, відповідно до якої сторони домовилися, що відповідно до договору Банк надає позичальнику транш у розмірі 40000 доларів США, термін користування траншем з 30 серпня 2008 року по 29 вересня 2015 року, процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку 16,6% річних по терміновому кредиту і 21,5% річних по простроченому кредиту, а також встановлено комісію 4,3% від суми траншу, ціль отримання траншу - споживчі потреби.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави обладнання №805/2008/840-ТЛ/04/79.1 від 30 вересня 2008 року, відповідно до якого у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк має право звернути стягнення на заставлене майно - світо-діодний екран Led-Screen D20-3000-4000, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 що належить заставодавцю.

Відповідно до п. 3.2.5 договору кредитної лінії від 30 вересня 2008 року сторони погодились про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати кредиту, відсотків за користування кредитом за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно. Вимога про дострокове повернення кредиту має бути направлена позичальнику у письмовому вигляді.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що у встановлені строки, а саме починаючи з червня 2010 року відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за Договором не виконує та кредит у відповідності з встановленими умовами Договору не сплачує, в результаті чого за ним утворилася заборгованість перед Банком, яка станом на 2 квітня 2013 року складає 69583,93 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 556184, 35 грн., та складається з заборгованості по кредиту в сумі 39999,99 доларів США, що відповідає 319719,32 грн., заборгованості по відсотках за кредитом в сумі 26913,35 доларів США, що відповідає 215118,41 грн., пені в сумі 2336,01 доларів США, що відповідає 18671,73 грн., штрафу по відсоткам - 33,46 доларів США, що відповідає 267,45 грн.

Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що у позивача є достатні законні підстави вимагати дострокового виконання відповідачем зобов'язань по Договору кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним вище договором кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 30 вересня 2008 року було укладено договір поруки №805/2008/840-ТЛ/04/79.2, відповідно до умов якого ОСОБА_2, як поручитель, зобов'язався солідарно відповідати перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_1 по договору кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до умов укладених договорів Банком 26 квітня 2013 року було надіслано і боржнику, і поручителю претензії №1498 та №1499 з вимогою про погашення заборгованості за кредитом, проте вимога Банку виконана не була.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2, як поручителя, зазначеної вище заборгованості за договором кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року солідарно з відповідачем ОСОБА_1, боржником за цим договором.

Крім того, 30 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_4 у іпотеку Банку передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49,7 кв. м, яка складається з приміщень: №1 - прихожа, №№2,8 - житлові кімнати, житловою площею 29,1 кв. м, №3 - ванна, №4 - кухня, №5 - туалет, №№6,7 - шафи, належну ОСОБА_4 на праві власності відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 13 вересня 2005 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради на підставі рішення від 26.08.2005 року №435/8 та зареєстрованого у електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 вересня 2005 року.

Умовами Договору іпотеки від 30 вересня 2008 року передбачено, що у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та у рахунок отриманої від реалізації предмету іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, оплату відсотків, неустойки, стягнення шкоди, завданої порушенням зобов'язань, необхідних витрат, пов'язаних з утриманням майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

В силу п. 5.1.6, 5.1.7 та 7.1 Договору іпотеки від 30 червня 2008 року іпотекодержатель отримує право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частини.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Також відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з частиною 6 статті 38 цього Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1.4. договору іпотеки, заставна вартість предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 на день укладання договору іпотеки за згодою сторін становить 295159,92 грн.

Згідно пункту 41 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, при вирішені спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, це положення закону є оціночним, суду необхідно враховувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК)

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідачів по кредиту станом на 2 квітня 2013 року складає 556184,35 грн., вартість майна, яка зазначена в іпотечному договорі складає 295159,92 грн., за час звернення позивача з позовом до суду відповідач не здійснює погашення заборгованості та не сплачує поточні платежі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є справедливим та розумним, сума заборгованості за кредитом більше вартості іпотечного майна.

Згідно з положеннями статті 38 Закону України «Про іпотеку» розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

Суду надані копії письмових вимог позивача до відповідачів, в тому числі і до ОСОБА_4 про виконання порушеного зобов'язання за договором протягом 30 днів з дня отримання вимоги з попередженням про можливість звернення стягнення на майно.

Проте з Свідоцтва про смерть серії 1-АП №212475, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 20 липня 2011 року, убачається, що ОСОБА_4 20 липня 2011 року померла, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний запис за № 653.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості, наданої представником позивача, заборгованість за договором кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року станом на дату смерті ОСОБА_4 становила 48296,62 доларів США.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_4, померлої 20 липня 2011 року, є її мати - ОСОБА_3, яка у встановленому законом порядку звернулася до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори та 11 вересня 2012 року їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видано зазначене свідоцтво складається з вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у відділенні №115 КРУ у ПАТ КБ «Приватбанк», у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 було відмовлено у зв'язку з тим, що одночасно з нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 30 вересня 2008 року нотаріус, що посвідчував договір іпотеки, наклав заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, про що вніс відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зазначені обставини були зазначені та не спростовувалися сторонами у справі, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Судом встановлено, що кредитор, тобто ПАТ «КБ «Надра» не був повідомлений про смерть ОСОБА_4 та дізнався про це лише при розгляді цієї справи в суді.

ПАТ «КБ «Надра» 11 жовтня 2011 року було направлено єдиному спадкоємцю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 повідомлення про існування заборгованості по договору кредитної лінії від 30 вересня 2008 року та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином суд прийшов до висновку, що кредитор пред'явив свої вимоги до спадкоємця протягом шести місяців, коли він дізнався про відкриття спадщини. Таким чином, кредитор свої зобов'язання, які передбачені ст. 1281 ЦК України, виконав, пред'явивши вимоги саме до спадкоємця протягом шести місяців.

При цьому суд враховує вимоги ст. 1281 ЦК України та п. 189 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», якими визначено, що нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 Цивільного кодексу України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту. Це означає, що кредитори не зобов'язані повідомляти спадкоємців про наявність вимог до спадщини безпосередньо.

В судовому засіданні представник відповідачів, як на підставу заперечень проти позовних вимог посилалися на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, проте зазначені посилання не можуть бути прийняті судом, оскільки відповідач помилково посилається на пропуск позивачем строку для пред'явлення вимоги.

ОСОБА_3, яка є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 не повідомила кредитора про смерть боржника.

Згідно ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 32 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідачів про те, що Банком без узгодження з поручителем було збільшено відповідальність по кредитному договору, а саме відповідно до п. 4 Додаткової угоди №01 від 30.09.2008 року до кредитного договору сторони - Банк та ОСОБА_1 домовилися про внесення змін до договору кредитної лінії, збільшивши процент за простроченим кредитом з 0,5% до 21,5% без згоди поручителів, що тягне за собою припинення дії договору поруки, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки з довідки-розрахунку по виконанню зобов'язань по договору кредитної лінії та штрафним санкціям, нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту вбачається, що відсотки нараховані позивачем у відповідності до договору кредитної лінії в розмірі 16,5% річних, а пеня нарахована у відповідності до п. 8.2 зазначеного договору кредитної лінії.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів у солідарному порядку підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 536, 546, 554, 610, 625, 1050, 1054, 1282 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3, 7, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість по договору кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року в сумі 556184 (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 35 коп., в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 319719,32 грн., заборгованість по відсоткам по кредиту в сумі 215118,41 грн., пені в сумі 18671,73 грн., штрафу по відсоткам 267,45 грн.

Звернути стягнення зазначеної заборгованості по договору кредитної лінії №805/2008/840-ТЛ/04/79 від 30 вересня 2008 року на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49,7 кв. м, шляхом реалізації на прилюдних торгах, за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчий дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» понесені судові витрати в сумі 3441 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Володарець