Постанова № 35376108, 05.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р. Справа №805/13665/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

при секретарі Кусти Ю.Ф.,

за участі

представника відповідача Стельника Д.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій незаконними та скасування вимоги від 02.08.2013 р. № Ф-468 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (далі - відповідач) про визнання дій незаконними та скасування вимоги від 02.08.2013 р. № Ф-468 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером за віком з 08.10.2004 р. та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області. Позивач є фізичною особою - підприємцем з 23.02.1993 р. Зазначив, що у серпні 2013 р позивач отримав від УПФУ в м. Селидове вимогу про сплату боргу № Ф-468 від 02.08.2013 р. на суму 1194,03 грн. про зобов'язання сплатити недоїмку до Пенсійного фонду України як заборгованість зі сплати єдиного Крім того, зазначив, що 06.08.2011 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI , яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Вважає, що внесення зазначених змін звільняє позивача, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає, що вимоги відповідача винесені у спосіб, що суперечить чинному законодавству України та підлягають скасуванню. Просив постановити рішення, яким визнати дії відповідача щодо ухвалення спірної вимоги незаконними та скасувати вимогу № Ф-468 від 02.08.2013 р. про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, оскільки з аналогічним позовом про скасування попередньої вимоги про сплату єдиного внеску раніше вже звертався до суду та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі № 805/8329/13-а його позовні вимоги задоволені частково та ухвалою апеляційної інстанції від 20.09.2013 р. постанова від 20.08.2013 р. залишена без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився, до суду через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні надав до суду заперечення, в яких зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області з 03.03.1994 р. Згідно з вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, яким є позивач , в том у числі і для тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 цього Закону. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Згідно картки особового рахунку позивачу була виставлена вимога про сплату боргу № Ф-468 від 02.08.2013 р. за період з квітня по червень 2013 р. на суму недоїмки - 1194,03 грн. Вважають, що позивач тільки після досягнення пенсійного віку 60 років, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набуде право приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі. На даний час позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п. ч.1 ст.7 та ч.11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 23.02.1993 р. за №2 276017 0000 000664, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2. Позивач є пенсіонером за віком з 08.10.2004 р., що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 та протоколом про призначення пенсії від 22.02.2005 р. № 562. Позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком № 1) та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове як платник єдиного внеску.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки. Відповідно з протоколом відповідача № 562 від 22.02.2005 р. позивачу призначено пенсію за віком (умови призначення - робота за списком № 1).

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно зі статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Як встановлено судом, позивач не сплатив на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з квітня по червень 2013 р. на загальну суму 1194,03 грн., що підтверджується карткою особового рахунку позивача.

Судом встановлено, що відповідачем відносно позивача прийнята вимога № Ф-468 від 02.08.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн.

Позивач вважає вимогу відповідача № Ф-468 від 02.08.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він є фізичною особою - підприємцем та пенсіонером за віком та відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні взаємовідносини, оцінивши докази, які надані до матеріалів справи, суд не може погодитися з правовою позицією відповідача про те, що позивач, який є фізичною особою - підприємцем, пенсіонером та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (за списком № 1) зобов'язаний сплачувати єдиний внесок до досягнення ним віку 60 років.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011 р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій незаконними щодо прийняття спірної вимоги та скасування вимоги № Ф-468 від 02.08.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій незаконними та скасування вимоги від 02.08.2013 р. № Ф-468 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн. - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду. України в м. Селидове Донецької області щодо прийняття вимоги від 02.08.2013 р. № Ф-468 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн. незаконними.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду. України в м. Селидове Донецької області від 02.08.2013 р. № Ф-468 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.70 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 05 листопада 2013 року в присутності представника відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного

розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.