Постанова № 35374816, 28.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Справа № 808/6668/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0000551702,-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 167 від 21.03.2013)

від відповідача - Бурашнікова О.С. (довіреність № 2605/10/10 від 20.08.2013)

Арусоо П.Ю. (довіреність № 6504/А/08-22-10)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0000551702.

Ухвалою суду від 02.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/6668/13-а та призначено до судового розгляду. Провадження у справі неодноразово, за клопотанням сторін зупинялось. Судове засідання призначено на 28.10.2013.

В засіданні 28.10.2013, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. Вважає, що висновки викладені в Акті є безпідставними не підтверджуються матеріалами перевірки, ґрунтуються на домислах та припущеннях. Надані до перевірки документи, відповідно до чинного законодавства є достатніми та необхідними для підтвердження дійсності та реальності господарських операції позивача з вказаним підприємством. Крім того в процесі здійснення своєї діяльності, в момент укладання договорів позивач не має можливості перевірити наявність у контрагентів наявність чи відсутність персоналу, основних засобів, зобов'язань перед податковими та іншими органами та організаціями, правильність ведення звітності та наявність первинної документації. Тим більше, позивач не має жодного сенсу перевіряти контрагентів які сумлінно виконують свої договірні обов'язки.

До того ж, позивач звернув увагу суду, що у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними.

Представник відповідача проти позову заперечив, свої заперечення обґрунтував тим, що в ході проведеної перевірки встановлено, що операції з ТОВ «Матадор» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідач зазначає, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми, які не підтверджені первинними документами. При цьому, доводи акту перевірки TOB «Матадор» від 21.12.2012 були враховані податковим органом при винесенні оскаржуваного рішення, однак не були вичерпною підставою для висновку про завищення суми податкового кредиту з ПДВ.

Вважає дії податкової інспекції законними та обґрунтованими, просить відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, Бердянською ОДПІ проведено позапланову документальну невинну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» за період листопад 2011 року, лютий - березень 2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.02.2013 року № 16/1720/25727002368.

В ході перевірки встановлено, що в порушення п.198.6 ст.198 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит на 40000,00 грн., у т.ч. у листопаді 2011 року на суму 13333,33 грн., у лютому 2012 року на суму 13133,67 гри., у березні 2012 року на суму 13533,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 40000,00 грн., у т.ч. за листопад 2011 року у сумі 13333,33 гри., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн.

Зважаючи на виявлені в ході перевірки порушення, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000551720 від 11.03.2013, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС у Запорізькій області, яка своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги залишила скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення.

Повторна скарга ФОП ОСОБА_1, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.07.2013 № 2921/М/99-99-10-01-03 залишена без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним рішенням позивач оскаржив його до суду.

Висновки, яких дійшов податковий орган за результатами проведеної перевірки, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Як зазначено вище, в ході перевірки встановлено та підтверджено надалі матеріалами справи, на підставі договорів від 01.08.2011 №01/08, від 01.09.2011 №01/09, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Матадор», ТОВ «Матадор» надало ФОП ОСОБА_1 аудиторські послуги на загальну суму 240000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), а саме:

на суму 80000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн.) аудиторські послуги щодо перевірки відображення у обліку нарахування та виплати заробітної плати та відрахувань до фондів, звітності до фондів, взаєморозрахунків із постачальниками та замовниками за період з 01.04.2011 по 30.10.2011 згідно акту надання-приймання робіт (послуг) від 30.11.2011 № ОУ-945;

на суму 160000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 26666,67 грн.) аудиторські послуги щодо перевірки правильності нарахування, сплати, звітності та дотримання законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.11.2011 згідно акту надання -приймання робіт (послуг) від 30.12.2011 № ОУ-1749.

Документального підтвердження факту надання аудиторських послуг, а саме: аудиторських висновків, підтверджуючих надання зазначених послуг, до перевірки не надано.

Розрахунок за вищевказані послуги ФОП ОСОБА_1 було здійснено шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки TOB «Матадор» у загальній сумі 240000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), а саме:

-у сумі 80000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн.) на р/р № 26004145134001 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299 платіжним дорученням від 06.12.2011 № 1626;

-у сумі 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.) на р/р № 26009519000030 ПАТ «КБ «АКСІОМА» МФО 307305 платіжним дорученням від 27.12.2011 № 1684;

-у сумі 60000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000,00 грн.) на р/р № 26009519000030 ПАТ «КБ «АКСІОМА» МФО 307305 платіжним дорученням від 29.12.2011 № 1694.

До перевірки ФОП ОСОБА_1 надано акти надання - приймання робіт (послуг), які „не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомості про конкретні результати виконаних послуг, обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо надавали послуги, способу вчинення дій.

Відповідно до акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB «Матадор» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг_ підприємствам-покупцям у 2011 - 2012 роках. Також в акті перевірки зазначено види діяльності TOB «Матадор», серед яких відсутній вид «надання аудиторських послуг».

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 також встановлено, що правочини між TOB «Матадор» та ФОП ОСОБА_1 не пов'язані з господарською діяльністю TOB «Матадор».

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 N 375, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

Згідно наданих ФОП ОСОБА_1 документів, TOB «Матадор» надало аудиторські послуги на загальну суму 240000,00 грн.(у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), при цьому згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ, у ТОВ «Матадор» відсутній вид діяльності «Надання аудиторських послуг».

ФОП ОСОБА_1 не надано документів, підтверджуючих фактичного виконавця аудиторських послуг.

На підставі вищезазначеного, ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит за листопад 2011 року у сумі 13333,33 грн., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн. по взаєморозрахункам із TOB «Матадор».

У зв'язку з нереальністю правочинів ФОП ОСОБА_1 зменшено суму сформованого податкового кредиту на 40000,00 грн., у т.ч. за листопад 2011 року у сумі 13333,33 грн., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн.

За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем визначено податкові накладні від 30.11.2011 року № 88, від 27.12.2011 року № 309 та від 29.12.2011 року № 310. Вказані податкові накладні, як зазначає позивач, складені за наслідками виконання договорів про надання аудиторських послуг № 01/08 та № 01/09 та складних актах наданих послуг.

Із змісту вказаних актів вбачається, що вони містять лише загальне визначення послуг та їх загальну вартість. Акти не містять інформації щодо конкретних послуг та їх вартості. Також позивачем не надано доказів щодо того, яким чином результати цих послуг використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми, які не підтверджені первинними документами.

Відповідно до преамбули Закону України «Про аудиторську діяльність», цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності. Відповідно до статті 1 цього Закону, положення цього Закону діють на території України і поширюються на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності.

Відповідно до статті 6 цього Закону, аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.13 по справі № 804/9206/13-а та Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.13 по справі № 805/9018/13-а встановлено діяльність ТОВ «Матадор» (ЄДРПОУ 31820299) по торгівлі товарами та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, що суперечить статті 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» та підтверджує неможливість надання аудиторських послуг.

Відповідно до статті 13 Закону, Ліцензія (дозвіл) на заняття аудиторською діяльністю надається Аудиторською палатою України окремим аудиторам або аудиторським фірмам з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України.

Відповідно до статті 14 Закону, до повноважень Аудиторської палати України відноситься ведення Реєстру аудиторських фірм.

Відповідно до статті 19 Закону, Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги з дня отримання ліцензії і за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат.

Рішенням Аудиторської палати України від 26.04.2007 року № 176/7 зі змінами станом на 05.07.12 № 252/12, затверджено Порядок ведення реєстру аудиторських фірм, який відповідно до пункту 1.8 Порядку, ведеться в електронній формі та є відкритим для користувачів.

Відповідно до офіційного сайту Аудиторської палати України, в реєстрах аудиторських фірм та у переліку виключених з реєстру аудиторських фірм ТОВ «Матадор» (ЄДРПОУ 31820299) відсутнє.

Тобто, «Матадор» не мало повноважень та компетентності на надання аудиторських висновків.

Таким чином, має місце надання послуг, що не могли бути виконані в силу приписів Закону.

В даному випадку податковим органом доведено належним чином та в повному обсязі факт проведення господарських операцій, які не мали реального характеру.

Отже, доказами у їх сукупності (відсутність первинних документів на час складення податкової звітності з ПДВ, відсутність ліцензії на право надання послуг з аудиту, здійснення іншої, ніж аудиторської діяльності ТОВ «Матадор») підтверджується правомірність нарахування податковим органом податку на додану вартість позивачу.

За результатом розгляду справи, суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності та на виконання норм чинного законодавства України.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Бердянська об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області дійшла законних та обґрунтованих висновків в ході перевірки та правомірно винесла оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення.

А, відтак, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0000551702 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 20.11.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко