Постанова № 35374241, 06.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа№ 910/16567/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 06.11.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року

у справі № 910/16567/13 (суддя Полякова К.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства Банк «Морський»

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення

Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських

банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13

за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Морський»

до фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13 позов публічного акціонерного товариства Банк «Морський» до фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни на користь публічного акціонерного товариства Банк «Морський» заборгованість по договору кредиту в сумі 83741,69 грн. та 1237,42 грн. третейського збору.

27.08.2013 року до господарського суду міста Києва звернулось ПАТ Банк «Морський» із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року заяву ПАТ Банк «Морський» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13 задоволено. Видано наказ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13 за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Морський» до фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни про стягнення заборгованості по договору кредиту у сумі 83741,69 грн., третейського збору у сумі 1237,42 грн.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 26.09.2013 року фізична особа - підприємець Кіргуєва Фатіма Георгіївна звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року по справі № 910/16567/13 та в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Банк «Морський» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13 - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, посилається на неповне з'ясування обставин судом першої інстанції, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судове засідання 06.11.2013 року представники публічного акціонерного товариства Банк «Морський» та ФОП Кіргуєва Ф.Г. не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. На підтвердження чого в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося від позивача. При цьому, поштовий конверт з ухвалою по призначення справи до розгляду на 06.11.2013 року адресований скаржнику, повернувся без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Судова колегія звертає увагу на те, що вказана вище поштова кореспонденція направлялася скаржнику за адресою, яка зазначена у позовній заяві та апеляційній скарзі.

При цьому, від публічного акціонерного товариства Банк «Морський» через відділ поштового зв'язку до суду апеляційної інстанції надійшло електронне повідомлення в якому, позивач просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату в зв'язку із зайнятістю їхнього представника у іншій справі що розглядається іншим судом. Проте, клопотання у відповідності до ст. 69 ГПК України не подав.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ПАТ Банк «Морський» та ФОП Кіргуєва Ф.Г. про дату та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином, участь представників скаржника та відповідача у судовому засіданні 06.11.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. До того ж у пункті 11 Інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 Вищий господарський суд України висловив правову позицію про відсутність повноважень у господарських судів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що відповідні процесуальні документи мають надсилатися господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що відповідач - ФОП Кіргуєва Ф.Г. про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду була направлена стороні за адресою яка була зазначена в позові та міститься в матеріалах справи. Також, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ФОП Кіргуєва Ф.Г. з наступних підстав.

Згідно з ст. 56 Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про третейські суди» визначає, що рішення третейського суду є обов'язковим до виконання і має виконуватись добровільно в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з п. 6.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК та пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.

Згідно ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

У відповідності до статті 56 Закону України «Про третейські суди» та статті 122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, вказане рішення третейського суду не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону та третейського застереження, що міститься у Розділі IV Кредитного договору № 210209-КЮ від 25.02.09; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейським застереженням та не виходить за межі третейського застереження; дане третейське застереження не визнане недійсним компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судді третейського суду зокрема, головуючий третейський суддя Мамченко Ю.В. та третейський суддя Медведєва Н.Г. не могли розглядати справу у третейському суді та повинні були заявити самовідвід, судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач - ПАТ Банк «Морський» дійсно звертався до третейського суду з аналогічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 210209-КЮ від 25.02.2009 року та його позов було задоволено (головуючого третейського судді Лобач О.М., третейських суддів Медведєвої Н.Г. та Мамченко Ю.В.). Проте, у вересні 2011 року фізична особа - підприємець Кіргієва Фатіма Георгіївна звернулась до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 06.05.2011 року у третейській справі № 1705/10.

Рішенням господарського суду міста Києва по справі № 45/152 від 22.08.2011 року в задоволенні заяви відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва по справі № 45/152 від 22.08.2011 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року рішення господарського суду м. Києва від 22.08.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року скасовано, а справу № 45/152 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва. При новому розгляді ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року по справі № 45/152-52/39-2012 заяву відповідача про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 06.05.2011 року у третейській справі № 1705/10 задоволено. Рішення третейського суду при Асоціації українських банків від 06.05.2011 року у третейській справі № 1705/10 (головуючий третейський суддя Лобач О.М., третейські судді Медведєва Н.Г. та Мамченко Ю.В.) за позовом ПАТ Банк «Морський» до ФОП Кіргієвої Ф.Г. про стягнення 232364, 44 грн. - скасовано.

Так, ПАТ Банк «Морський» звернувся до Третейського суду при Асоціації українських банків з новим позовом до ФОП Кіргієвої Ф.Г. про стягнення заборгованості (справа № 421/13).

Як зазначалося вище, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13 (головуючий третейський суддя Мамченко Ю.В., третейські судді Медведєва Н.Г. та Волошинович О.П.) позов ПАТ Банк «Морський» до ФОП Кіргуєвої Ф.Г. про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про третейські суди» третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про третейські суди» третейський суд утворюється та діє на принципах: 1) законності; 2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; 3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; 4) змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) обов'язковості для сторін рішень третейського суду; 6) добровільності утворення третейського суду; 7) добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; 8) арбітрування; 9) самоврядування третейських суддів; 10) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів; 11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Законом України «Про третейські суди» не зазначено та не передбачено неможливість третейського судді брати участь у інших аналогічних справах в яких третейські судді приймали участь при прийнятті рішення та яке скасовувалося компетентним судом.

Аналізуючи Закон України «Про третейські суди» можна зробити висновок про те, якщо судді третейського суду не заявили самовідвід у справі № 421/13 то цим зазначили, що не зацікавлені у розгляді даної справи. Колегія суддів звертає увагу, що третейський суд при розгляді третейських справ керується Законом України «Про третейські суди», а не господарським процесуальним кодексом України в якому чітко передбачено, недопустимість судді у розгляді справи рішення яке було скасоване (саме рішення у одній і тій самій справі), а не у різних справах, як у даному випадку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що судді третейського суду зокрема, головуючий третейський суддя Мамченко Ю.В. та третейський суддя Медведєва Н.Г. не могли розглядати справу у третейському суді, є помилковими та безпідставними.

Що стосується доводів скаржника про те, що суд першої інстанції розглянув дану справу про видачу судового наказу за відсутності відповідача і цим порушив норми процесуального права, судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки, у відповідності до ст. 56 Закону України «Про третейські суди» суд обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду заяви про видачу виконавчого документа. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 30.08.2013 року місцевий господарський суд прийняв до розгляду заяву ПАТ Банк «Морський» про видачу судового наказу на рішення третейського суду та призначив до розгляду на 26.09.2013 року про що, завчасно, а саме 03.09.2013 року направив всім учасникам процесу зазначену ухвалу суду.

Як зазначалося вище, відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 року у справі № 421/13 боржником самостійно не виконано, апеляційний господарський суд вважає що місцевий господарський суд правомірно задовольнив заяву ПАТ Банк «Морський» та видав наказ на виконання рішення третейського суду від 10.07.2013 року по справі № 421/13.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року по справі № 910/16567/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року по справі № 910/16567/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16567/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 18.11.2013 року