Рішення № 35374024, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19175/13 18.11.13За позовом Приватного підприємства "Грандстиль"

до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України

про стягнення 1015765,63 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Безсмертний М.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Галицька Н.А. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Приватне підприємство "Грандстиль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного центру зайнятості України 1015765,63 грн., з яких 1002581,00 грн. основного боргу та 13184,63 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 152 на виконання проектних робіт від 01.11.2011р. відповідач не виконав своє зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 875, 879, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19175/13 та призначено до розгляду на 04.11.2013р. Вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до 04.11.2013р.

23.10.2013р. представником відповідача через відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі до винесення Київським апеляційним господарським судом постанови про розгляд апеляційної скарги Державного центру зайнятості.

Крім того, 23.10.2013р., також через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив та зазначив, що позивачем у встановлений договором строк не надано всіх етапів проектних робіт, які визначені у додатку № 2 та не надано позитивного експертного висновку, як це передбачено пунктами 1.3., 5.2., 5.3. Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. відкладено розгляд справи на 18.11.2013р. та відстрочено сплату судового збору до винесення рішення.

18.11.2013р. через відділ діловодства суду від позивача по справі надійшли пояснення на позов, в яких позивач зазначив, що п. 7.2. Договору позивачу надано право відтермінувати виконання своїх обов'язків за договором до моменту належного виконання винною стороною порушених зобов'язань. Юридичний факт порушення господарського зобов'язання відповідачем та факт несплати раніше виконаних робіт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. у справі № 50011-23/11192-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р.

Представник відповідача 18.11.2013р. через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України справи № 5011-23/11192-2012.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а також заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Перегляд судових рішень у касаційному порядку не є підставою для зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 18.11.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.11.2013 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011р. між Державним центром зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України (замовник) і Приватним підприємством "Грандстиль" (учасник) укладено Договір на виконання проектних робіт № 125 від 01.11.2011р., відповідно до якого учасник за завданням замовника зобов'язався виконати проектні роботи для будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості по вулиці Астраханська, 9-17 в Дніпровському районі міста Києва, а замовник зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт.

Сторони обумовили, що строк розроблення документації учасником становить 3 місяці з моменту набрання чинності цим договором (п. 1.2 Договору).

Додатком № 2 до договору № 152 від 01.11.2011 сторони узгодили графік виконання проектних робіт, яким передбачили виконання робіт у три етапи.

Відповідно до п.3.1. Договору, загальна ціна робіт за цим Договором щодо розробки документації учасником включає в себе відшкодування витрат учасника та плату за виконані ним роботи і становить: 6 278 863,05 грн. з ПДВ на підставі зведеного кошторису.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили порядок здійснення розрахунків, відповідно до якого:

- розрахунки проводяться замовником шляхом авансування у розмірі 30% від вартості договору;

- наступні платежі здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт;

- залишок оплати виконаних робіт щодо розробки документації здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.5.1. Договору, зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 05.12.2011р., сторони обумовили, що за 5 календарних днів до закінчення строку передачі документації, а саме до 26.07.2012р. учасник подає замовнику акт приймання-передачі документації та саму документацію у двох примірниках.

Згідно пояснень позивача останнім на підставі Договору було виконано роботи на суму 1 883 658,92 грн., на підтвердження чого позивачем долучено Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 26.12.2011р. Позивач зазначає, що вказаний акт оплачений відповідачем в повному обсязі. Також, позивач зазначає, що на виконання умов договору ним у грудні 2011 року були виконані проектні роботи та передані замовнику по накладній № 2-П/2012 від 19.01.2012р. разом з Актом приймання проектно-кошторисної документації на суму 2 995 886,35 грн. Зазначену вартість виконаних робіт стягнуто на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. Протягом першої половини 2012р. позивачем була виконана додаткова частина проектних робіт на суму 1 002 581,00 грн. та передано замовнику разом з Актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 18.03.2013р.

Відповідно до п.5.2. Договору, замовник зобов'язаний прийняти подані учасником відповідно до п.5.1. цього Договору документацію, висновок та акт, і протягом п'яти календарних днів з дня отримання акта приймання-передачі документації підписати його або надати письмові зауваження.

Згідно з п.5.3. Договору, в разі, якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього Договору та відсутній позитивний експертний висновок відносно документації, замовник має право протягом 5 календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта із переліком доопрацювань, які потрібно виконати та строків їх виконання.

Однак, відповідач оплату виконаних робіт не провів, підписаного акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації або мотивованої відмови від його підписання позивачу не надав.

За таких підстав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи та суми 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем у встановлений договором строк не надано всіх етапів проектних робіт, які визначені у додатку № 2 та не надано позитивного експертного висновку, як це передбачено пунктами 1.3., 5.2., 5.3. Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір, укладений сторонами, суд прийшов до висновку, що своєю правовою природою Договір на виконання проектних робіт №125 від 01.11.2011р. є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ч. 1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що Договір на виконання проектних робіт №125 від 01.11.2011р. є оплатним, і обов'язку підрядника (позивача) виконати роботи відповідає обов'язок замовника (відповідача) цю роботу прийняти та оплатити.

Як вказує позивач, ним, на підставі Договору було виконано роботи на суму 1 883 658,92 грн., на підтвердження чого позивачем долучено Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 26.12.2011р. Позивач зазначає, що вказаний акт оплачений відповідачем в повному обсязі. Також, позивач зазначає, що на виконання умов договору ним у грудні 2011 року були виконані проектні роботи та передані замовнику по накладній № 2-П/2012 від 19.01.2012р. разом з Актом приймання проектно-кошторисної документації на суму 2 995 886,35 грн. Зазначену вартість виконаних робіт стягнуто на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. Протягом першої половини 2012р. позивачем була виконана додаткова частина проектних робіт на суму 1 002 581,00 грн. та передано замовнику разом з Актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 18.03.2013р., однак, відповідачем оплату виконаних робіт проведено не було, підписаного акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації або мотивованої відмови від його підписання позивачу відповідачем не надано. За таких підстав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи та суми 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-23/11192-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р., встановлено, що оскільки, Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 26.12.2011р. на суму 1 883 658,92 грн. було підписано сторонами та оплачено в повному обсязі, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним актом відсутня.

Оскільки Акт приймання проектно-кошторисної документації на суму 2 995 886,35 грн. був отриманий відповідачем 19.01.2012р., то враховуючи відсутність мотивованої відмови відповідача від прийняття робіт, суд приходить до висновку, що роботи, виконані позивачем за вказаним актом були прийняті позивачем, а Акт приймання проектно-кошторисної документації на суму 2 995 886,35 грн., з врахуванням положень п. 5.3. Договору, вважається підписаним 25.01.2012р.

Відповідно до імперативних приписів ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Звернувшись з вказаним позовом позивач зазначає, що неоплаченим відповідачем залишився борг у розмірі 1002581,00 грн. згідно з Актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації на суму 3 998 467,35 грн., яка складається із суми 2995886,35 грн. (стягнута за рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-23/11192-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р.) та суми 1002581,00 грн. (додаткова частина проектних робіт виконана позивачем протягом першої половини 2012р. і передана відповідачу разом з актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 18.03.2013р.).

Судом встановлено, що 19.03.2013р. Приватне підприємство "Грандстиль" передало замовнику проектно-кошторисну документацію частини проекту по I, II та III черзі та акт здачі- приймання проектно-кошторисної документації на суму 3998467,35 грн., який було підписано уповноваженою особою позивача і скріплений печаткою останнього.

Вказаний акт було отримано представником відповідача, заступником начальника капітального будівництва Лукашиним В.Ю., про що свідчить його підпис та відмітка про отримання акту 19.03.2013р.

Згідно ч.1. ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п.5.3. Договору, в разі, якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього Договору та відсутній позитивний експертний висновок відносно документації, замовник має право протягом 5 календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта із переліком доопрацювань, які потрібно виконати та строків їх виконання.

Суд зазначає, що зауваження відповідача вказані в акті здачі-приймання проектно-кошторисної документації на суму 3998467,35 грн. не є недоліками щодо виконаної позивачем роботи.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що відповідач всупереч п. 5.2. Договору в строк до 25.03.2013р. не підписав акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації, обґрунтованих причин відмови від підписання не навів, чим ухилився від виконання обов'язку, покладеного на нього п. 6.1.2 Договору, щодо оплати робіт.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору та вимог ч.1 ст. 853 ЦК України, ним було надано мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт та заявлено про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах.

З огляду на відсутність доказів звернення відповідача до позивача з повідомленням про недоліки, виявлені у виконаних позивачем роботах, суд приходить до висновку про те, що роботи (послуги) за Договором позивачем були виконані належним чином.

Оскільки Акт приймання проектно-кошторисної документації був отриманий відповідачем 19.03.2013р., то враховуючи відсутність мотивованої відмови відповідача від прийняття робіт, суд приходить до висновку, що роботи, виконані позивачем за вказаним актом були прийняті позивачем, а Акт приймання проектно-кошторисної документації, з врахуванням положень п. 5.3. Договору, вважається підписаним 25.03.2013р.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.05.2012р. у справі № 21/5005/14068/2011 та в Листі Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили порядок здійснення розрахунків, а саме:

- розрахунки проводяться замовником шляхом авансування у розмірі 30% від вартості договору;

- наступні платежі здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт;

- залишок оплати виконаних робіт щодо розробки документації здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

З огляду на те, що Акт приймання проектно-кошторисної документації на суму 3998467,35 грн. вважається підписаним 25.03.2013р., то відповідач, з врахуванням п.4.1. Договору, повинен був провести розрахунок з позивачем в термін до 02.04.2013р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем.

Заперечення представника відповідача щодо неподання позивачем експертного висновку, і як наслідок відсутності підстав для оплати виконаних позивачем робіт, спростовані судом в рішенні Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-23/11192-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р.

Заперечення представника відповідача що позивачем у встановлений договором строк не надано всіх етапів проектних робіт, які визначені у додатку № 2 не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться замовником шляхом авансування у розмірі 30% від вартості договору; наступні платежі здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Пунктом 7.3. Договору сторонами погоджено, що у випадку порушення договору будь-якою із сторін, управнена сторона має право відтермінувати виконання своїх обов'язків (кореспондуючих порушеним обов'язкам винної сторони) за цим договором до моменту належного виконання винною стороною порушених зобов'язань.

Факт порушення відповідачем господарського зобов'язання та необґрунтованої відмови відповідача від прийняття та оплати виконаних позивачем робіт встановлений в рішенні Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-23/11192-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р.

Відповідно до ч. 4 ст. 612, ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. В такому випадку виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Отже, якби позивач не порушив строки прийняття (п. 5.2. Договору) та оплати (п. 4.1. Договору) виконаних позивачем робіт, то позивач не прострочив би виконання робіт.

Таким чином, з урахуванням ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, суд вважає, що прострочення у позивача не настало, а виникло право відстрочити виконання робіт до сплати позивачем заборгованості за попередніми актами здачі-приймання проектно-кошторисної документації.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актом приймання проектно-кошторисної документації та беручи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання в частині суми боргу будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 1002581,00 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 1002581,00 грн. за період з 25.03.2013р. по 31.08.2013р.

Однак, як було встановлено судом вище, відповідач повинен був провести розрахунок з позивачем в термін до 02.04.2013р., у зв'язку з чим, право позивача на нарахування 3 % річних виникає з 02.04.2013р., а відтак, суд здійснює перерахунок 3 % річних з суми боргу 1002581,00 грн. за період з 02.04.2013р. по 31.08.2013р.

1002581,00 грн. (сума заборгованості) х3%/365х152 (за період з 02.04.2013р. по 31.08.2013р.) = 12525,40 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 3 % річних в розмірі 13184,63 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 12525,40 грн. 3 % річних.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Представник позивача подав заяву про вирішення питання щодо стягнення несплаченої суми судового збору у розмірі 20315,31 грн. при прийнятті судового рішення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу № VI Господарського процесуального кодексу" у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін (п. 3.1.).

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу № VI Господарського процесуального кодексу" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 03491079) на користь Приватного підприємства "Грандстиль" (65026, м.Одеса, Приморський район, провулок Воронцовський, буд.13, кв.36, код ЄДРПОУ 33215651) 1002581 (один мільйон дві тисячі п'ятсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. основного боргу та 12525 (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 40 коп. 3 % річних.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 03491079) в доход Державного бюджету України 20051 (двадцять тисяч п'ятдесят одну) грн. 62 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.11.13 р.

Суддя Грєхова О.А.