Рішення № 35373948, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/19486/13 13.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег і Ко», м. Київ

Про стягнення 69 766,64 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Бузинний А.С. - пред. по довір.

Від відповідача не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 69 766,64 грн. заборгованості, пені та 3% річних за Договором № 60 від 18.03.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19486/13 та розгляд справи призначено на 13.11.2013р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 11.10.2013р. не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Факт направлення позовної заяви з додатками та ухвали про порушення провадження у справі за місцезнаходженням відповідача, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2013р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.11.2013р. представником позивача були подані витребувані судом документи, а також, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, було подано заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням суми основного боргу відповідачем. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 63 188,57 грн. - основного боргу, 3 624,68 грн. - пені, 953,39 грн. - 3% річних та судові витрати.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.

В судовому засіданні 13.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2008р. між сторонами було укладено Договір № 60 відповідно до умов якого, позивач, як продавець, зобов`язується продати, а відповідач, як покупець, прийняти та оплатити сировину для харчової промисловості згідно заявок покупця.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Жученко О.М. та від відповідача - головою правління Буткевичем О.І., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

01.01.2010р. сторонами була підписана Додаткова угода №1 до Договору, згідно якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2013р.

Додаткову угоду підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Жученко О.М. та від відповідача - головою правління Буткевичем О.І., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Додаткова угода є дійсною, укладеною належним чином та є обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки за кожну фактичну кількість поставленої партії продукції покупець здійснює у термін 10 банківських днів з дня прийняття продукції.

Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 90 028,33 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0001159 від 22.05.2013р. на суму 17 312,70 грн., № РН-0001360 від 11.06.2013р. на суму 17 887,85 грн., № РН-0002216 від 03.10.2012р. на суму 29 659,68 грн., № РН-0000522 від 13.03.2013р. на суму 25 168,10 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача без зауважень та приймається судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

До матеріалів справи долучені довіреності на отримання товарних цінностей, які видані відповідачем своїм працівникам на отримання товару від позивача.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 3.1., за поставлений позивачем товар розрахувався частково, сплативши останньому грошові кошти у розмірі - 24 839,76 грн.

21.08.2013р. позивач направив відповідачу претензію, з вимогою погасити заборгованість до 30.08.2013р. Факт надсилання позивачем претензії підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді на належного досудового реагування.

30.09.2013р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар - 65 188,57 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі - 65 188,57 грн.

Після порушення провадження у справі (ухвала від 11.10.2013р.) відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 2 000 грн.

Позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, зменшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить - 63 188,57 грн.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 3.1. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 3 624,68 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору при відсутності оплати у встановлений термін продавець має право пред'явити штрафні санкції до покупця за порушення строку оплати, в розмірі 0,2% за кожний прострочений день платежу, але в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє а період відстрочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 953,39 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег і Ко» (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 22, код ЄДРПОУ 23708799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 24-А, оф. 9, код ЄДРПОУ 33597200), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 63 188 (шістдесят три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 57 коп., пеню у розмірі - 3 624 грн. (три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 68 коп., три відсотки річних у розмірі - 953 (дев`ятсот п'ятдесят три) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 19 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук