>
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 листопада 2013 р.
Справа № 903/1117/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - Сервіс", м. Рівне
до відповідача: приватного підприємства "М-Трейдінг", м. Луцьк
про стягнення 86 000 грн. 00 коп.
Суддя Шум М. С.
Представники:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “АЗС-Сервіс” просить стягнути з відповідача – приватного підприємства "М-Трейдінг" 86 000 грн. 00 коп. коштів, сплачених згідно договору купівлі-продажу №1 від 30.09.2010 року та витрати в повернення судового збору.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним:
30.09.2010 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу №1, згідно з яким позивач зобов’язався прийняти та оплатити товар - автомобільну цистерну для перевезення паливно-мастильних матеріалів, а відповідач - передати товар у власність позивача.
ТзОВ "АЗС-Сервіс" перерахувало ПП "М-Трейдінг" кошти в сумі 156 000 грн. 00 коп., проте відповідач поставив позивачу автоцистерну вартістю лише 80 000 грн. 00 коп. Як стверджує позивач у позовній заяві, ПП "М-Трейдінг" обіцяв привести стан автоцистерни у відповідність до обумовленої у договорі купівлі-продажу вартості, тому позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 74 000 грн. 00 коп. (всього: 230 000 грн. 00 коп.)
Проте, приватним підприємством "М-Трейдінг" товар приведений у відповідність не був, у зв’язку з чим останнє перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю “АЗС-Сервіс” кошти в сумі 64 000 грн. 00 коп.
Тому, як стверджує позивач, станом на дату подання позову борг відповідача перед позивачем складає 86 000 грн. 00 коп. (230 000 грн. 00 коп. - 80 000 грн. 00 коп. - 64 000 грн. 00 коп.).
Позивач на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2013 року подав клопотання від 13.10.2013 року про долученння до матеріалів справи установчих документів. Крім того, на підтвердження передачі товару згідно договору купівлі-продажу №1 від 30.09.2010 року відповідачу надав журнал реєстрації довіреностей на 2010 рік (а. с. 32-33).
Крім того, в додаткових обґрунтуваннях, надісланих факсом 18.11.2013 року позивач зазначає, що відповідач борг визнає оскільки здійснив часткову оплату зайво сплачених згідно спірного договору коштів, що підтверджується банківською випискою від 26.11.2010 року з призначенням платежу: "повернення зайво перерахованих коштів згідно листа від 26.11.2010 року". Щодо зазначеного листа-вимоги від 26.11.2010 року, то позивач зазначає, що такий був виготовлений в одному примірнику та надісланий відповідачу, на підставі якого останній здійснив платіж в сумі 64 000 грн. 00 коп.
Відповідач вимоги ухвали суду від 28.10.2013 року не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Ухвала про порушення провадження у справі, направлена на юридичну адресу відповідача повернута органами зв’язку з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 25-27).
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд -
ВрДослідивши матеріали
в с т а н о в и в:
30 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “АЗС-Сервіс” та приватним підприємством "М-Трейдінг" укладено договір купівлі-продажу №1 (а. с. 7).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору купівлі-продажу №1 від 30.09.2010 року (далі-договір).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 5.1 договору відповідач зобов’язується передати майно у власність позивача, а позивач - прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Відповідач продає належний йому транспортний засіб: автомобільна цистерна для перевезення паливно-мастильних матеріалів. Автомобільна цистерна оглянута позивачем. Недоліків, які перешкоджають використанню автомобільної цистерни за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до відповідача щодо якісних характеристик відчужуваної автомобільної цистерни позивач не має. Продаж автомобільної цистерни за домовленістю сторін вчиняється за 231 000 грн. 00 коп. з ПДВ, які отримані відповідачем від позивача до оформлення цього договору, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до його укладення (п. 3 ст. 631 ЦК України). Автомобільна цистерна передається відповідачем за актом приймання-передачі, що є невід’ємною частиною даного договору. Автомобільна цистерна вважається переданою позивачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Відповідач зобов’язаний передати автомобільну цистерну позивачу у стані, що відповідає технічним нормам і технічним вимогам. При потребі усунути недоліки, провести ремонт та підготувати до передачі автомобільну цистерну. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання представниками сторін і діє до повного виконання сторонами, взятих на себе обов’язків.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
14.10.2010 року ТзОВ "АЗС-Сервіс" перерахував ПП "М-Трейдінг" кошти в сумі 156 000 грн. 00 коп. попередньої оплати за атоцистерну згідно з договором №1 від 30.09.2010 року, що підтверджується рахунками-фактури від 13.10.2010 року №СФ-0000029, №СФ-0000026, платіжним дорученням від 14.10.2013 року №50 на суму 86 000 грн. 00 коп. та банківською випискою на суму 70 000 грн. 00 коп. (а. с. 8-11).
Відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів №1 від 10.11.2010 року (а. с. 16) відповідач - ПП "М-Трейдінг" передав, а позивач - ТзОВ "АЗС-Сервіс" отримав транспортний засіб:
Марка: TRAILOR
Модель: S383EL1C
Рік виготовлення: 1991
Номер кузова (шасі, рами): VFNS383ELM1C21346
Примітка: ВМД 204000015/2010/016428
Згідно довідки-рахунку серії КІМ №325851 (а. с. 12) вартість отриманого ТзОВ "АЗС-Сервіс" напівпричіпу-цистерни (марки: TRAILOR S383EL1C, шасі№ VFNS383ELM1C21346) становить 80 000 грн. 00 коп. Вартість автоцистерни підтверджується також видатковою накладною №РН-0000950 від 10.11.2010 року (а. с. 15).
Крім того в матеріалах справи міститься Свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу за ТзОВ "АЗС-Сервіс" (а. с. 19).
Так, відповідач поставив позивачу автоцистерну вартістю 86 000 грн. 00 коп., хоча договором передбачена вартість автоцистерни 231 000 грн. 00 коп.
ТзОВ "АЗС-Сервіс" перерахувало ПП "М-Трейдінг" залишок коштів у сумі 74 000 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком фактури №СФ-0000036 від 10.11.2010 року, в якому містяться посилання на договір, відповідним платіжним дорученням №51 від 11.11.2010 року на суму 10 000 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №52 від 15.11.2010 року на суму 64 000 грн. 00 коп.
26.11.2010 року ПП "М-Трейдінг" повернув ТзОВ "АЗС-Сервіс" кошти в сумі 64 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою №573 з призначенням платежу: "повернення зайво перерахованих коштів згідно листа від 26.11.2010 року" (а. с. 18).
Відтак, оскільки позивач згідно договору купівлі-продажу №1 від 30.09.2013 року перерахував відповідачу кошти в сумі 230 000 грн. 00 коп., а відповідач в свою чергу поставив автоцистерну вартістю лише 80 000 грн. 00 коп. та повернув 64 000 грн. 00 коп., то ТзОВ "АЗС-Сервіс" просить стягнути з ПП "М-Трейдінг" залишок коштів в сумі 86 000 грн. 00 коп. (230 000 грн. 00 коп. - 80 000 грн. 00 коп. - 64 000 грн. 00 коп.).
Відповідно до п. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відтак, в даному випадку суд вважає, що сторони за взаємною згодою змінили умови договору в частині ціни товару.
Зокрема, вартість переданої відповідачем позивачу автоцистерни в розмірі 80 000 грн. 00 коп. підтверджена актом приймання-передачі №1 від 10.11.2010 року, довідкою-рахунком серії КІМ №325851 від 10.11.2010 року сторонами не заперечується.
Прерахування позивачем відповідачу коштів згідно спірного договору в сумі 230 000 грн. 00 коп. підтверджена вищезазначеними платіжними дорученнями.
Відповідач повернув позивачу частину зайво перерахованих коштів згідно договору купівлі-продажу №1 від 30.09.2010 року в розмірі 64 000 грн. 00 коп., що розцінюється судом як взаємну згоду сторін щодо змін умов договору купівлі-продажу №1 від 30.09.2010 року в частині вартості товару.
14.10. 2013 року ТзОВ "АЗС-Сервіс" направив на адресу ПП "М-Трейдінг" вимогу про сплату заборгованості в сумі 86 000 грн. 00 коп. протягом семи календарних днів з моменту одержання відповідної вимоги (а. с. 20). Надіслання вимоги підтверджується квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 14.10.2013 року (а. с. 20).
Вимога залишена ПП «М-Трейдінг» без виконання.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору і за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги ТзОВ «АЗС-Сервіс» про стягнення з ПП «М-Трейдінг» коштів в сумі 86 000 грн. 00 коп. підставними та такими що підлягають до задоволення.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «М-Трейдінг», м. Луцьк, вул. Кравчука, 17/116, код ЄДРПОУ 35041784 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Сервіс», м. Рівне, вул. Курчатова, 32Б, код ЄДРПОУ 25319659.
- 86 000 грн. 00 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп., а всього 87 720 грн. 50 коп. (вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять грн. 50 коп.)
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М. С. Шум
Судове рішення № 35373828, Господарський суд Волинської області було прийнято 19.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/1117/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: