Ухвала суду № 35373145, 12.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 1570/995/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Шляхтицького О.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Василенко Руслани Олександрівни, представника ТОВ ГК "Юність" - Колесникова Костянтина Геннадійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Юність" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс (далі ТОВ ГК) "Юність" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000142350 від 27 січня 2012 року, яким суб'єкту господарювання визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101432,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року адміністративний позов ТОВ ГК "Юність" задоволено. Суд скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0000142350 від 27 січня 2012 року.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Приморському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не були дослідженні усі обставини, що мають значення у справі, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ГК "Юність" зареєстровано як юридичну особу 28 березня 2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради.

У період з 23 грудня 2011 року по 06 січня 2012 року посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ГК "Юність" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Євробізнес Консалт", їх реальність та повноти відображення в обліку за період квітень 2011року.

За результатами перевірки складено акт №161/23-5/35818414 від 16 січня 2012 року, відповідно до висновку якого встановлено порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, що ТОВ ГК "Юність" завищено податковий кредит за квітень 2011 року у сумі ПДВ 101432,00грн. по господарським відносинам з ТОВ "Євробізнес Консалт", правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Під час проведення перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було використано висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №873/23-6/37403507 від 12 липня 2011 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Євробізнес Консалт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01 березня 2011 року по 31 травня 2011 року про те, що правочини укладені між ТОВ "Євробізнес Консалт" та підприємствами постачальниками не спричиняють реального настання юридичних наслідків. ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшла до такого висновку у зв'язку з тим, що ТОВ "Євробізнес Консалт" за юридичною та фактичною адресами не знаходиться, в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Разом з цим, встановлено, що ТОВ "Євробізнес Консалт" відсутні трудові ресурси, комп'ютерна техніка, виробничі потужності, устаткування та транспортні засоби.

За таких обставин, ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті від 12 липня 2011 року зроблено висновок про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євробізнес Консалт»при придбання та продажу товарів. Товар по вказаному правочину не був переданий в порушення вимог ст.662, 655 та 656 ЦК України.

При цьому, акт перевірки не містить жодних доказів про самостійне дослідження ДПІ у Приморському районі м. Одеси обставин укладання договорів ТОВ ГК "Юність" з ТОВ "Євробізнес Консалт" предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ним, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, дійсних намірів сторін правочинів, наявності відсутності розумних економічних чинників на укладення правочину.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000142350 від 27 січня 2012 року, яким ТОВ ГК "Юність" визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 101432,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ ГК "Юність" та ТОВ "Євробізнес Консалт" були укладені договори №07/04-11 від 04 квітня 2011 року та №08/04-11 від 04 квітня 2011 року на поставку товару (пральних машин). Відповідно до умов яких, ТОВ "Євробізнес Консалт" (Постачальник) зобов'язується постачати і передавати у власність (повне господарське відання) ТОВ ГК "Юність" (Покупець) товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору ТОВ "Євробізнес Консалт" було поставлено ТОВ ГК "Юність" три пральні машини, сушильна машина і каландр, виписано податкові накладні №67 від 08.04.2011р. на загальну суму 300720,00грн. у т.ч. ПДВ 50120,00грн. та №60 на загальну суму 307872,00грн. у т.ч. ПДВ 51312,00грн. Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар. У підтвердження фактичної поставки товару (пральних машин) у квітні 2011 року позивачем надано видаткові накладні №РН-60 від 07.04.2011р. та №РН-67 від 08.04.2011р. Сума податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включена позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2011 року, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011року та у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011 року.

Вирішуючи справу, та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції враховував, що ТОВ ГК "Юність" надані первинні документи мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому ДПІ у Приморському районі м. Одеси не доведено наявність порушень порядку формування суб'єктом господарювання податкового кредиту, та не надано доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000142350 від 27.01.2012р.

Таким чином суд дійшов до висновку, що ТОВ ГК "Юність" правомірно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ, підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Зазначені операції відображені в податковій декларації за відповідний період, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси посилається, що у контрагента позивача ТОВ "Євробізнес Консалт" відсутні необхідні умови для провадження господарської діяльності, місцезнаходження якого не встановлено і, тому, правочини позивача укладені з цими контрагентами є нікчемними.

Колегія суддів не може взяти до уваги ці доводи апелянта, та вважає необхідним зазначити, що п. 18 Постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України. Такими є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Повноваження податкових інспекцій та порядок їх діяльності регламентується Законом України "Про державну податкову службу в України" (чинний на час проведення перевірки). Відповідно до п. 11 ст. 10 зазначеного Закону України "Про державну податкову службу в України" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Проте, до переліку їх функцій відповідно до Закону України "Про державну службу в України" не входить право робити висновки про нікчемність правочинів.

Крім того, із набуттям чинності з 01 січня 2011 року змін до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою, Податкові органи не можуть посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань. Виключення з цього правила може становити лише ситуація із безпідставним відшкодуванням податку на додану вартість із державного бюджету, що може бути кваліфіковано як незаконне заволодіння майном держави. В інших же випадках дії платників податків, що мали намір ухилитися від оподаткування укладаючи правочини та використовуючи господарські операції як інструмент коригування показників своєї господарської діяльності для цілей отримання так званої податкової вигоди (мінімізації оподаткування) без наміру здійснювати реальні господарські операції, не охоплюються змістом поняття "незаконне заволодіння майном держави", що міститься у диспозиції частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, й тому відсутні правові підстави для застосування частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України.

Податкові органи, на підставі частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України чи статті 207 Господарського кодексу України, можуть у судовому порядку доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань), що, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Отже, з огляду на викладене, висновки податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань платників податку з податку на додану вартість без отримання відповідного рішення суду про недійсність правочину (господарського зобов'язання), винесеного судом за позовом податкового органу на підставі частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України чи статей 207 та 208 Господарського кодексу України, повинні ґрунтуватись виключно на даних, які містяться в документах, перелік яких визначений Податковим кодексом України, в податковій інформації, експертних висновках, судових рішеннях тощо.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про неправомірність та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142350 від 27 січня 2012 року є правильними.

Також, враховуючи клопотання представника відповідача, колегія суддів вважає можливим допустити заміну у справі належного відповідача, а саме: Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Тому, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 листопада 2013 року.

Головуючий:

Судді: