Постанова № 35372811, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16501/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Петрус-Алко» звернулося у суд з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 31.10.2012 року №000341 про застосування фінансових санкцій в сумі 183044,55 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2013 року зазначені судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного контролюючим органом рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що посадовими особами регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області на підставі наказу №144 від 17.09.2012 року та направлення №95 від 17.09.2012 року проведено фактичну перевірку складського приміщення ТОВ «Петрус-Алко» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв, яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 41/2, за підсумками якої складено акт від 17.09.2012 року № 100/22/21/03/36942172 та виявлено порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 27.12.2010 року № 1251 та ст. 226 Податкового кодексу України. Зазначені порушення проявились в тому, що на складі позивача зберігались алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразку.

У зв'язку із виявленими порушеннями, відповідачем винесено рішення про застосування до ТОВ «Петрус-Алко» штрафних (фінансових) санкцій від 31.10.2012 року № 000341, яким на останнього накладено штраф у розмірі 183044,55 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся у суд.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Статтею 11 цього Закону, в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що алкогольні та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну позначаються марками акцизного збору в порядку визначеному законодавством.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України такими, що немарковані вважаються, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Згідно пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу маркуванням алкогольних напоїв та тютюнових виробів являється наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Пунктами 19, 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251 встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції та з підробленими марками.

Так, фактичною перевіркою встановлено, що у картонних коробках на яких нанесена назва «Напій медовий «Графська класична медова» місткістю 10,0 л., міцністю 37%, дата виготовлення 25.08.2012 pоку, виробництва ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор», знаходились упаковки типу bаg іn bох (у поліетиленових пакетах срібного кольору з краном) без етикеток та будь-якої іншої інформації. На поверхні коробок марки акцизного податку були відсутні, і знаходились в середині коробки в такий спосіб, що не забезпечував їх розривання під час відкриття крану (кран та контрольне кільце не були обклеєні марками акцизного податку), що підтверджується додатками до акту перевірки у вигляді фотознімків.

З огляду на приписи наведених норм та встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що маркування вказаних алкогольних напоїв, які зберігались на складі позивача, не відповідає пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, адже спосіб маркування товару «Напій медовий «Графська класична медова», виробництва ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» не забезпечував розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару, а відтак не виключалась можливість повторного використання марки.

Проте, колегія суддів зазначає, що місцевим судом не враховано наступне.

Відповідно до пункту 8 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, марки продаються суб'єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Податковим кодексом України до платників акцизного податку віднесено, зокрема, осіб, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212). Зі змісту положень пункту 212.1 цієї правової норми випливає, що особи, які реалізують придбані у виробника товари (продукцію) не відносяться до платників акцизного податку.

У контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що приписами пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, обов'язок з маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, в тому числі забезпечення маркування у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару, покладено на покупця марок, тобто на виробника зазначеної продукції.

Колегія суддів відзначає, що в ході фактичної перевірки контролюючим органом було встановлено, що виробником товару «Напій медовий «Графська класична медова» являється не позивач, а ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор». До того ж, самим відповідачем визнається та підтверджується той факт, що зазначений товар упакований заводським методом (а.с. 35). Також, відповідачем не заперечується, що в перевірених коробках товару фактично знаходились марки акцизного податку, хоча й не у такий спосіб, що забезпечував би пошкодження марки при відкриванні алкогольного напою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ані Податковим кодексом України, ані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не покладено на суб'єкта господарювання, який реалізує на загальних умовах алкогольні напої, виробником яких не являється, контрольні функції щодо перевірки правильності нанесення марок акцизного податку на придбані ним алкогольні напої. Крім того, колегія суддів вважає слушним зауваження апелянта про те, що з огляду на конструкцію тари bag in box, позивач наочно не міг пересвідчитись в тому, чи обклеєні марками акцизного податку кран та контрольне кільце без порушення цілісності коробок, які є складовою та невід'ємною частиною товару «Напій медовий «Графська класична медова», місткістю 10,0 л., міцністю 37%.

Враховуючи викладене, відповідачем необґрунтовано застосовано до позивача відповідальність, передбачену абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару спірним рішенням за порушення статті 11 цього Закону.

Колегія суддів наголошує, що передбачені статтею 17 вказаного Закону фінансові санкції є адміністративно-господарськими, а тому їх застосування врегульоване нормами гл. 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. На підставі частини другої зазначеної правової норми учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами суб'єктивної сторони правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Як було вставлено відповідачем та судом, позивач не являвся ані покупцем марок акцизного податку, ані виробником спірного товару, на яких законом покладаються відповідні зобов'язання щодо маркування товару (алкогольної продукції). Відтак, у даному випадку відсутній склад встановленого відповідачем правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, у розглядуваному випадку підстави для застосування до позивача суми штрафу відсутні.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 31 жовтня 2012 року №000341 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» фінансових санкцій в сумі 183044,55 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.