Ухвала суду № 35372533, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10237/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Мазаєва С.О.,

представника відповідача - Глушковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ Лізинг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ВІЕЙБІ Лізинг» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0008132230 від 07.06.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо нереальності угод, укладених позивачем з його контрагентом ПП «Альваір Буд», які стали підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам з ПП «Альваір Буд» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, за підсумками якої складено акт від 18.05.2013 року №1461/22-30/33880354 та виявлено порушення ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 188, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 200.1 ст. 200, п. п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість у сумі 5701 грн. та занижено податок на додану вартість за червень 2012 року у сумі 50043 грн.

На підставі проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0008132230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 75065 грн., в тому числі 50043 грн. - за основним платежем, 25022 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, позивач звернувся у суд.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, судова колегія зважає на таке.

Як убачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки, підставою для визначення грошового зобов'язання з ПДВ стала зустрічна звірка ПП «Альваір Буд», якою не було підтверджено реального характеру господарських відносин між позивачем та цим контрагентом, оскільки зафіксовані первинними документами господарські операції між вказаними підприємствами, на думку контролюючого органу, не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних. Такі висновки викладені в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Альваір Буд» та ґрунтуються на тому, що опитаний співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС директор ПП «Альваір Буд» ОСОБА_4 повідомив, що не причетний до діяльності підприємства, документів фінансового-господарської діяльності не підписував, договори не укладав, які саме господарські операції здійснювались, чи здійснювалась фактична поставка товарів, виконання робіт, послуг йому не відомо. Враховуючи наведені обставини, відповідач дійшов висновку про здійснення діяльності ПП «Альваір Буд» поза рамками правового поля, у зв'язку з чим правочини, укладені цим підприємством є нікчемними, тому позивачем неправомірно віднесено суми податкового кредиту з ПДВ на підставі таких правочинів.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 198 названого Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегією суддів установлено, що між позивачем та ПП «Альваір Буд» укладено договір фінансового лізингу № 110805-13/ФЛ-Ю-І від 05.08.2011 року, відповідно до умов якого позивачем у платне користування контрагенту на умовах фінансового лізингу був переданий предмет лізингу - самохідний каток Atlas AW 1140. Факт передачі предмету лізингу контрагенту підтверджений актом прийому-передачі від 08.08.2011 року.

Як убачається із матеріалів справи, ПП «Альваір Буд» сплачувалися лізингові платежі. Проте, у зв'язку із порушенням ПП «Альваір Буд» умови вказаного договору в частині сплати лізингових платежів, позивачем відповідно до положень Закону України «Про фінансовий лізинг» та умов договору, була направлена вимога про розірвання такого. Предмет лізингу був вилучений позивачем у контрагента, а позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення простроченої заборгованості та штрафних санкцій з ПП «Альваір Буд», яка була частково задоволена рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року у справі №5011-3/13446-2012. При цьому рішенням суду у вказаній господарській справі, яке набрало чинності, був встановлений, зокрема, факт того, що за договором позивачем був переданий контрагенту предмет фінансового лізингу, що оформлено актом приймання-передачі.

Повернення об'єкта фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність передбачає певні особливості в оподаткуванні. Так, відповідно до п.153.7 ст.153 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах орендар (лізингоодержувач) повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю (лізингодавцю) без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату його повернення. Згідно з п.п. 14.1.191 ст.14 ПКУ повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг вважається постачанням товарів.

З огляду на приведені положення, після повернення ПП «Альваір Буд» позивачу самохідного катка Atlas AW 1140 за ціною 334466,40 грн., у тому числі 55744,40 грн. ПДВ, позивачем направлено контрагенту запит щодо надання податкової накладної за фактом здійснення господарської операції. У зв'язку із неотримання від ПП «Альваір Буд» відповідної податкової накладної, позивач разом із податковою декларацією за червень 2012 року подав скаргу на ПП «Альваір Буд» до податкового органу з цього приводу разом із підтверджуючими проведення господарської операції документами. При цьому, позивач керувався положеннями п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі відмови продавця товарів надати податкову накладну покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів.

Зважаючи на приведені норми та встановлені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності встановлених порушень податкового законодавства з боку позивача, оскільки доводи податкового органу щодо фіктивності ПП «Альваір Буд», які базуються на поясненнях директора підприємства, спростовуються постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року у справі № 826/3490/13-а за адміністративним позовом ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року. Так, в ході розгляду вказаної адміністративної справи було досліджено лист директора ПП «Альваір Буд» ОСОБА_4 від 12.12.2012 року до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, а також письмові пояснення останнього, у яких він підтвердив свою участь у господарській діяльності підприємства, так само як і підписання угод та діяльність з метою отримання прибутку.

Водночас, колегія суддів зауважує, що пояснень, відібраних працівниками податкової міліції, на які посилається відповідач щодо непричетності ОСОБА_4 до фінансово-господарської діяльності ПП «Альваір Буд» податковим органом не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Усупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складено 18 листопада 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.