Рішення № 35368494, 18.11.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4240/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М. , при секретарі судового засідання - Фінько О.П.,

За участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Власенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства « Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

20.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Дочірнього підприємства « Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 11 листопада 2010 року він працював у філії «Вознесенський райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор». З 2 квітня 2012 року його було переведено на посаду виконавець робіт асфальтобетонного заводу та було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 27.08.2013 року відповідач - філія «Вознесенський райавтодор виніс наказ №44-А «Про дисциплінарне порушення», відтвореним у наказі №5 - к від 30.08.2013 року «Про припинення трудового договору» та позивача було звільнено з займаної посади по п. 3 ст. 40 КЗпП України « за систематичне невиконання робітником без поважних на те причин обов'язків». Крім того 16.01.2013 року відповідачем було винесено наказ №2-А «Про розгляд матеріалів ревізій», яким у п. 1 позивачу було оголошено догану за завищення вартості виконаних робіт. Вважаючи, що дані накази було видано із порушенням вимог законодавства та підстави для винесення зазначених наказів не відповідають дійсності, позивач просив позов задовольнити, визнати вказані накази незаконними та поновити його на роботі.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, додатково зазначили, що відповідачем не було дотримано порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач не був ознайомлений з наказом від 16.01.2013 року, від нього не відбиралися письмові пояснення до притягнення його до дисциплінарної відповідальності, він не був запрошений на засідання профспілкового комітету, на якому вирішувалося питання про його звільнення, підстави для притягнення його до відповідальності були відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що можливо процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і була порушена з боку відповідача, але факт самого порушення не спростований позивачем, з його боку неодноразово відбувалося порушення трудової дисципліни та невиконання своїх трудових обов'язків.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач 11.11.2010 року був прийнятий на роботу у філію «Вознесенський райавтодор» на посаду головного інженера філії. З 01.04.2011 року він був призначений на посаду в.о. начальника філії, а з 07.02.2011 року призначений на посаду начальника філії «Вознесенський райавтодор». З 02.04 2012 року у зв'язку зі змінами в штатному розкладі переведений виконавцем робіт АБЗ (наказ № 29-А від 02.04.2012 року) (а.с.4,5).

16 січня 2013 року наказом начальника філії «Вознесенський райавтодор» № 2-А позивачу, який працював на посаді виконавця робіт ОСОБА_1 була оголошена догана. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були результати проведеної ДФІ в Миколаївській області ревізії фінансово - господарської діяльності філії « Вознесенський райавтодор», в результаті якої були встановлені порушення, а саме завищення вартості виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В судовому засіданні було встановлено, що з вказаним наказом у порядку передбаченому законодавством позивач ознайомлений не був, вказане не заперечується представником відповідача, який пояснює, що наказ був оголошений на нараді, де був присутній позивач, однак письмові розписки відсутні. Крім цього було встановлено, що до притягнення позивача до відповідальності від нього не відбиралися письмові пояснення, як то передбачено трудовим законодавством.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем вимоги вказаного Закону виконано не було, при винесенні рішення про оголошення догани відповідач не врахував тяжкість вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду та попередню роботу працівника.

Крім цього, як було встановлено в судовому засіданні вказаним наказом до дисциплінарної відповідальності був притягнутий виконавець робіт ОСОБА_1, який працював на цій посаді з 02.04.2012 року, тоді як вказане порушення було виявлено за період коли він працював на посаді головного інженера філії «Вознесенський райавтодор»,а саме з 11.11.2010 по 04.01.2011 року. Вказане підтверджується Актом ревізії фінансово-господарської діяльності від 13.11.2012 року (а.с. 39,40,41,42,43,44,45). Необхідно також зазначити, що посадовою інструкцією прораба АБЗ не передбачено, що в його обов'язки входить ведення господарської діяльності підприємства, оприбуткування надлишків матеріальних цінностей. (а.с. 66,67,68). Крім того з виконавцем робіт АБЗ ОСОБА_1 не укладався договір про повну матеріальну відповідальність.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що наказ від 16 січня 2013 року № 2-А «Про розгляд матеріалів ревізії» в частині оголошення виконавцю робіт АБЗ ОСОБА_1 догани є незаконним.

Наказом № 38-А від 13 серпня 2013 року «Про проведення інвентаризації на асфальтобетонному заводі філії «Вознесенський райавтодор» за невиконання вимог начальника щодо проведення інвентаризації, та не створення умов для її проведення, зривання процесу інвентаризації виконавця робіт асфальтобетонного заводу ОСОБА_1 було відсторонено від виконання своїх обов'язків на період проведення інвентаризації. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 13.08.2013 року, про що свідчить його підпис. Відповідно до акту від 13.08.2013 року ним були передані ключі від виробничих приміщень.

Наказом № 38-А/1 від 14 серпня 2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни» за невиконання вимог начальника, щодо проведення інвентаризації та не створення умов для її проведення, зривання процесу інвентаризації виконавцю робіт асфальтобетонного заводу ОСОБА_1 була оголошена догана. Від підпису про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 відмовився. Також було встановлено, що письмові пояснення з цього приводу до притягнення його до відповідальності від нього не відбиралися.

В зв'язку з тим, що під час проведення інвентаризації були виявлені надлишки матеріальних цінностей, то наказом від 19 серпня 2013 року № 42-А було наказано ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу виникнення надлишків. (а.с.12). 27 серпня 2013 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення. (а.с.55).

Наказом № 44-А від 27 серпня 2013 року «Про дисциплінарне порушення» виконавцю робіт асфальтобетонного заводу ОСОБА_1 за неналежне ведення обліку матеріальної звітності була оголошена догана. Підставою для притягнення його до відповідальності були виявлені під час проведення інвентаризації на асфальтобетонному заводі в підзвіті надлишки матеріальних цінностей. З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 28.08.2009 року, про що свідчить його особистий підпис в наказі. Пунктом 3 цього наказу було передбачено звільнення ОСОБА_1 з 30.08.2013 року за систематичне порушення трудової дисципліни на протязі 2013 року, а саме: недоліки виявлені в результаті перевірки КРУ, не виконання наказів і вимог начальника філії, не належний рівень ведення матеріальної звітності, згідно п.3 ст.40 КЗпП України «систематичне не виконання робітником без поважних причин обов'язків.» З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 28.08.2009 року, про що свідчить його особистий підпис в наказі.

Наказом № 5-к «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 був звільнений з посади виконавець робіт АБЗ з 30 серпня 2013 року по ст..40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 30 серпня 2013 року.

В судовому засіданні було встановлено, що 27 серпня 2013 року відбулося засідання профспілкового комітету Вознесенського райавтодору, на якому розглядалося питання про оголошення догани ОСОБА_1 з подальшим його звільненням з посади з 30.08.2013 року. На вказаному засіданні ОСОБА_1 присутній не був, доказів про те, що відповідачем він повідомлявся належним чином про засідання, в судовому засіданні надано не було.

Пункт 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Звільнення по п. 3 ст. 40 КЗпП України допускається лише за наявності вини працівника.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Підставою для застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення як звільнення були виявленні недоліки в результаті перевірки КРУ, за яке на нього вже було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани наказом № 2-а від 16.01.2013 року та невиконання наказів і вимог начальника філії, не належний рівень ведення матеріальної звітності. При цьому в рішенні про звільнення не зазначено ніяких конкретних порушень трудової дисципліни чи посадової інструкції позивачем, їх систематичність, що стало приводом до звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тому неможливо перевірити та зробити відповідні висновки про те, чи могли ці порушення стати приводом для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

До застосування і цього дисциплінарного стягнення відповідач у порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП України не зажадав від позивача письмових пояснень щодо викладених у довідці порушень.

Як видно з копії наказу позивача звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. При цьому відповідач при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин трудових обов'язків та не врахував положення ч.3 ст. 149 КЗпП України, згідно з яким при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Оскільки відповідач порушив порядок звільнення позивача з роботи, суд приходить до висновку про необхідність поновити його на роботі.

Відповідно до ст..235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому слід мати на увазі, що суд, як і будь-який інший орган по розгляду трудових спорів, не має адміністративних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору. Якщо звільнення з роботи проведено з порушенням закону, суд не скасовуючи наказу і не змінюючи підстав припинення трудового договору, зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі. При цьому судом не береться до уваги пояснення відповідача, що поновити позивача не можливо оскільки посада на якій він працював скорочена, оскільки незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. (ст.. 240-1 КЗпП України). Навіть у випадку скорочення чисельності або штату працівників, при реорганізації підприємства незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на попередній роботі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" №100 від 08.02.1995р. середня заробітна плата обчислюється і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки № 48 від 13.11.2013 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1725,12 гривень ( 1704,77 (липень) + 1889,33 (серпень) : 2 ), середньоденна заробітна плата відповідно становить 143,76 гривень.

Кількість днів вимушеного прогулу станом на день вирішення справи становить 55 робочих днів. Таким чином середній заробіток за весь час вимушеного прогулу становить 7763,04 гривні. Таким чином, з відповідача ДП «Миколаївській облавтодор» ВАТ «Державна Акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу 7763,04 гривень.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці» оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає загальну суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача підлягають стягненню на позивача витрати на правову допомогу. Враховуючи вимоги Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», суд погоджується з розрахунком витрат за надання правової допомоги, що наданий представником позивача та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в загальному розмірі 2647 гривень.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 217, 224-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити в повному обсязі.

Визнати наказ № 2-А від 16 січня 2013 року «Про розгляд матеріалів ревізії» в частині оголошення ОСОБА_1 догани - незаконним.

Визнати наказ № 44-А від 27 серпня 2013 року «Про дисциплінарне порушення» в частині: п.1 - оголошення ОСОБА_1 догани; п.3 - звільнення ОСОБА_1 з 30 серпня 2013 року за ст..40 п.3 КЗпП України «Систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків» - незаконним.

Визнати наказ № 5-к від 30 серпня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 за ст.. 40 п.3 КЗпП України з підстави систематичного невиконання робітником без поважних причин обов'язків - незаконним.

Поновити ОСОБА_1 на посаді виконавця робіт асфальтобетонного заводу філії «Вознесенський райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» з 30 серпня 2013 року.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без відрахування податків та платежів у розмірі 7763,04 гривень.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2647 гривень.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113, код платежу 220300001) судовий збір - 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, а саме 3018 грн. 96 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення мають право оскаржити рішення суду протягом 10 днів з моменту його отримання.

Суддя: М.М. Ротар