Рішення № 35368199, 06.09.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/5518/13-ц

2/119/2242/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого-судді : Блейз І.Г.,

за участю секретаря: Копосової Н.І.

відповідача: ОСОБА_1

представника: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Теодосія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 7271, 74 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 31.03.2009 року сторони уклали договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 0034422, згідно якого виконавець надає послуги з теплопостачання, а споживач зобов'язується сплачувати надані послуги з теплопостачання по встановленими згідно встановлених законодавством цінами у строки, що передбачені цим договором. За період з січня 2005 року по жовтень 2010 року відповідачу були надані послуги. Позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. 27.07.2012 р. Феодосійським міським судом відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Оскільки відповідачем договірні зобов'язання виконуються неналежним чином, створилася заборгованість у сумі 7271, 74 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позов не визнали, просили застосувати строки позовної давності. Відповідачем пояснено, що в неї взагалі немає опалення, оскільки її сусід зверху Вертунов робив себе опалення і так склалося, що в неї відрізали опалення. Потім вона зробила закольцовку, однак опалення не було надано належним чином, у зв'язку із чим вона не здійснювала оплату.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 31 березня 2009 року був укладений договір про надання послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується договором № 003422 (а.с. 4-7). Відповідачем не заперечувалося укладання даного договору. Вона навіть наполягала, що даний договір вона уклала після того, як в неї зробили закольцовку та стало можливим надання опалення.

Згідно рахунку НОМЕР_2, наданого позивачем, відповідачу надавалися послуги з теплопостачання в період з січня 2005 року по жовтень 2010 року, відповідач взагалі не сплачувала за послуги, у зв'язку із чим мається заборгованість у розмірі 7271, 74 грн (а.с.8). З наданого розрахунку вбачається, що відповідачу було враховано пільгу як дитині війни при розрахунку оплати послуг за опалення.

Спірні правовідносини сторін регулюються договором та ст.ст. 526, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що

встановлені договором.

Згідно з пунктом 4.1 Договору платежі за послуги повинні вноситися не пізніше 10-го числа місяця, який наступає за місяцем розрахунковим.

Оскільки відповідач не виконував умови договору належним чином, право позивача є порушеним та підлягає захисту.

Статтею ст 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також зобов'язаний сплачувати за комунальні послуги та укласти договір про надання комунальних послуг.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача, що в неї не було опалення, оскільки було відрізано батареї, оскільки суду не надано документів на підтвердження того, що вона отримали усі необхідні дозволи на відрізання від централізованого опалення. Також суду не надано доказів, що у відповідачки відсутнє опалення взагалі у зв'язку із проведенням ремонтних робіт сусідом.

Крім того, згідно із п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992, № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"", власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Таким чином, саме відповідач, як власник квартири, несе відповідальність за збереження та належне функціонування технічного обладнання у своїй квартирі.

Слід також зазначити, що відповідач сама пояснювала, що налагодила технічне обладнання у своїй квартирі для опалення та після цього прийшла до позивача із вимогою про укладення договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору опалене обладнання у відповідача функціонувало належним чином.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Відповідачем не надано належним чином оформленої претензії щодо неналежного виконання позивачем своїх обов'язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача є порушеними та підлягають захисту.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено загальний строк позовної давності 3 роки.

Згідно зі ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свободо боргу або іншого обов'язку.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про видачу судового наказу у липні 2012 року, тобто строки позовної давності не пропущено стосовно вимог про стягнення заборгованості з липня 2009 року по жовтень 2010 року.

Представником позивача не зазначено про наявність поважних причин для пропуску строку позовної давності.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги за період з липня 2009 року по жовтень 2010 року у розмірі 2714, 15 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно заявленим позовним вимогам.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ч. 3 ст. 267, 526, 903 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Теодосія" (юридична адреса: 02068, м. Київ вул. Архітектора Вербицького, 1, ЄДРПОУ 30689644) заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 2714,15 грн. (дві тисячі сімсот чотирнадцять грн. 15 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Теодосія" (юридична адреса: 02068, м. Київ вул. Архітектора Вербицького, 1, ЄДРПОУ 30689644) судовий збір в розмірі 85,5 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис) І.Г.Блейз

З оригіналом згідно суддя секретар