Рішення № 35367728, 15.11.2013, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2554/13-ц

2/154/763/13

Копія.

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі: Шафатинській О.В.

з участю представників позивача: Іщук Г.М., Батоговської Т.П.

відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Володимир-Волинської міської ради, про виселення без надання іншого житлового приміщення,-

встановив:

15 серпня 2013 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський (надалі - КЕВ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Володимир-Волинської міської ради, про виселення разом з малолітньою дитиною ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення.

В позовній заяві покликаються на ту обставину, що КЕВ володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном, зокрема квартирою АДРЕСА_1 в м.Володимир-Волинський.

Відповідач ОСОБА_4 за період проходження служби у військовій частині А 2331 м. Володимир-Волинський отримав ордер № 24 на службове житлове приміщення загальною площею 52,30 м. кв., що складається з двох кімнат у квартирі АДРЕСА_1 на склад сім"ї з трьох чоловік, а саме: ОСОБА_4 - наймач, ОСОБА_3 - дружина та ОСОБА_5 - син.

Вказана службова квартира перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі позивача.

Відповідач ОСОБА_4 переведений для проходження військової служби у в/ч А0796 м. Рівне.

Оскільки згідно діючого законодавства передбачено обов»язок військовослужбовця у разі переведення його для подальшого проходження служби у іншу місцевість, протягом двох місяців звільнити займане ним раніше службове житло, то просять виселити відповідачів з їхньою малолітньою дитиною ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні під час розгляду справи представники позивача Іщук Г.М. та Батоговська Т.П. позов підтримали, просять його задовольнити повністю з підстав, викладених у тексті позовної заяви.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що відповідач ОСОБА_4 під час проходження військової служби у в/ч А2331 м.Володимир-Волинський на сім»ю з трьох чоловік отримав службове житло, а в подальшому був переведений для проходження служби в іншу військову частину і продовжує військову службу на даний час. По місцю проходження служби на квартирному обліку не перебуває, там службовим житлом не забезпечений. Загальний строк його служби в Збройних силах України становить понад 10 років. Крім цього, у квартирі фактично проживає ще одна малолітня дитина відповідачів, донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважають, що підстав для виселення сім»ї із службового житла без надання іншого житлового приміщення, немає. Крім цього, зазначають про сплив строків позовної давності для звернення з даним позовом, без поважних на те причин. Просять в позові відмовити.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Володимир-Волинської міської ради, свого представника для участі у розгляді справи не направила, суду подала письмову заяву по справі, просять при вирішенні спору врахувати вимоги законодавства про право дитини на житло, а розгляд справи провести у відсутності їхнього представника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради №79 від 22 лютого 2007 відповідачу ОСОБА_4, як військовослужбовцю військової частини А2331 на час проходження служби видано службовий ордер на право зайняття службового приміщення за адресою АДРЕСА_1, яке перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський. Дана обставина стверджується копією ордера та рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради №421 від 28.12.2006 року «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта», актом про прийняття житлової площі КЕВ №07-Зах/59 від 22.01.2007 року.

Як вбачається з довідок про склад сім»ї, у даній квартирі зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також їхній малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім цього, відповідачі мають малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає разом із ними у спірній квартирі.

Наказом командира військової частини А2331 №20 від 29.01.2009 року стверджується, що відповідач ОСОБА_4 переведений для проходження військової служби у в/ч А0796 м.Рівне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Водночас, організацію забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби), а також осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов (далі - члени сімей військовослужбовців); порядок надання жилої площі в гуртожитках, визначає Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року №737.

Згідно з пунктом 3.1 вищеназваної Інструкції, військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом із ними, за відсутності в них за місцем проходження служби житла, мають право на отримання службових жилих приміщень. Службове жиле приміщення надається під час виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби.

Згідно із ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці строкової військової служби розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Пунктом 131 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» передбачено, що військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, розміщуються в казармах, а ті, що проходять військову службу за контрактом, - у службових жилих приміщеннях.

Відповідно до статті 125 ЖК УРСР, осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, та осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення, не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.

Як вбачається з витягу з послужного списку відповідача ОСОБА_4, станом на 17 жовтня 2013 року його вислуга років складає понад десять років.

Судом встановлено, що переведення відповідача ОСОБА_4 на інше місце служби відбулось в рамках однієї організації - Збройних Сили України, яка не забезпечила його іншим службовим житлом по місцю проходження військової служби. Отже, припинення трудових відносин не відбулося, а тому підстав для виселення відповідача з службового житла, немає.

Якщо переміщення по службі, незалежно чи зі звільненням та наступним прийняттям на службу в іншу місцевість або без звільнення і з переведенням на службу в іншу місцевість має місце, то добровільне виселення військовослужбовців відповідно до законодавства відбувається одночасно з наданням іншого службового житла, іншого постійного житла, якщо Міністерство оборони України його виділить як особі з вислугою.

У випадку, де є неповнолітні діти, зняття з реєстрації та виселення вказаних осіб відбувається під контролем органу опіки і піклування задля недопущення прав дітей та з метою дотриманням вимог ст.17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» і ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей".

Проаналізувавши надані сторонами і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи наведені вище норми матеріального і процесуального законодавства, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи, що службове житло не підлягає звільненню ні добровільно, ні в судовому порядку до моменту надання іншого житла, в тому числі службового, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 118, 124, 125 ЖК України, п. 3.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 N 737, ст.ст. 17, 18 Закону України "про охорону дитинства", ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , суд-

вирішив:

В задоволенні позову квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Володимир-Волинської міської ради, про виселення без надання іншого житлового приміщення - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі десяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий:/-/ підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду О.В. Лященко