Постанова № 35367198, 13.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2013 року Справа № 812/8643/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріній Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

в присутності сторін:

від позивача: Селіхов В.В., довіреність № 03/5-680 від 28.12.2012 року,

від відповідача: Бацманова Ю.С., довіреність № 47/08 від 03.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 558 від 07 серпня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 558 від 07 серпня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням № 558 від 07 серпня 2013 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було накладено штраф та нараховано пеню ВП «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

На думку позивача, страхові внески фактично були сплачені позивачем у строк згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а відповідач безпідставно зарахував їх на минулий період.

У судове засідання прибув представник позивача, який надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначено, що відповідно до відповідно до п. п. 5.4 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 27.10.2010 року № 21-1 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року № 994/18289, операції здійснюються в картках особового рахунків платників в хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок за травень 2013 року, що підтверджується даними особового рахунку підприємства УПФУ в Лутугинському районі Луганської області правомірно застосовано штраф та пеню.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи".

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 13821200000000520 (а. с. 21), та має у своїй структурі відокремлений підрозділ - Відокремлений підрозділ «Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС» (а. с. 22). ВП «Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи та перебуває на обліку в УПФУ в Лутугинському районі Луганської області.

07 серпня 2013 року УПФУ в Лутугинському районі Луганської області було винесено рішення № 558 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ВП «Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосована штрафна санкція у розмірі 173 752,97 грн. та нараховано пеню в сумі 20 504,72 грн. за період з 01.07.2013 року по 29.07.2013 року (а. с. 10).

Зазначене рішення було оскаржене позивачем до Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області, про що свідчить скарга № 09/1818 від 13.08.2013 року (а. с.12).

Рішенням № 5505/09-10 від 22.08.2013 року про результати розгляду скарги ВП «Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» в задоволенні скарги було відмовлено (а. с. 15-16).

Не погодившись з даним рішенням позивачем було направлено скаргу до Пенсійного фонду України (а. с. 17-18).

Рішенням № 25807/09-10 від 27.09.2013 року про результати розгляду скарги, рішення УПФУ в Лутугинському районі Луганської області від 07.08.2013 року № 558 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а. с. 20).

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З наданих копій платіжних доручень вбачається, що суми єдиного внеску, сплаченого позивачем у липні 2013 року, фактично списані з рахунків позивача банківською установою, що відповідає розрахунку фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 2464, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Частиною 14 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Згідно п. 7.2.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі - Інструкція №21-5), розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Нарахування за рішенням від 07 серпня 2013 року № 558 штрафних санкцій та пені здійснено відповідачем у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску за період з 01 липня 2013 року по 29 липня 2013 року у розмірі 10% та 0,1% за кожний день прострочення платежу відповідно своєчасно несплачених сум, на підставі даних карток особового рахунку ВП «Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля».

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що ВП «Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» мало заборгованість зі сплати єдиного внеску за попередні періоди. Факт наявності боргу позивачем не оскаржується.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до затвердженої Інструкцією № 21-5 форми додатка № 8, перерозподіл відбувається у випадку спрямування сплати єдиного внеску на сплату фінансової санкції чи пені.

В оскаржуваному рішенні штраф та пеня є фінансовою санкцією за прострочення недоїмки за поточний період.

Відповідно до п. 7.7 Інструкції № 21-5, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов'язки з організації контролю за надходженням сум єдиного внеску та інших платежів до Пенсійного фонду. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 17.

Враховуючи, що позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок за липень 2013 року, дати сплати, зазначені у рішенні від 07 серпня 2013 року № 558 відповідають фактичним датам списання коштів з рахунків позивача, розрахунок фінансових санкцій та пені не містить помилок, суд приходить до висновку про правомірність винесення УПФУ в Лутугинському районі Луганської області рішення № 558 від 07 серпня 2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, та його відповідність вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим підстав для його скасування судом не вбачається.

Що стосується вимоги позивача щодо визнання неправомірними дії УПФУ в Лутугинському районі Луганської області, то суд зазначає наступне.

Відповідно до завдань адміністративного судочинства, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. п. 8.1 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при винесенні рішення № 558 від 07 серпня 2013 року керувався Законом України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, оскільки вказаний закон регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Судом не вбачається неправомірності дій відповідача щодо винесення оскаржуваного рішення, оскільки положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», закріпили обов'язок страхувальників та роботодавців щодо сплати страхових внесків.

Суд вважає, що позивач не надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про скасування Рішення № 558 від 07.08.2013 року, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Таким чином, з огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 558 від 07 серпня 2013 року, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 558 від 07 серпня 2013 року, відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 18 листопада 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна