Постанова № 35367157, 11.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 року Справа № 812/8826/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1870, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суд надійшов позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1870, 00 грн., в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

На підставі п. 203.1 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ, Сухомліновою О.П. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період з липня 2011 року по травень 2012 року.

Перевіркою було встановлено порушення вимог п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, яким передбачено, що податкова декларація надається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, платником податку на додану вартість не подана у строки, визначені законодавством, а саме: декларація з податку на додану вартість за липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року.

На підставі акта перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року за № 0001891700 на суму 1870, 00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив податкові зобов'язання до бюджету, тому позивачем 02 серпня 2013 року було винесено податкову вимогу № 129-17, яка була надіслана на адресу відповідача.

У зв'язку з тим, що станом на 08 жовтня 2013 року ОСОБА_1 має заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1870, 00 грн. позивач просить її стягнути з відповідача у судовому порядку.

У судове засідання не прибув представник позивача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. 11 листопада 2013 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

У судове засідання не прибув відповідач, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

30 жовтня 2013 року на адресу суду повернуто рекомендований лист з повідомленням, яким на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття провадження, з зазначенням причини повернення «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, та в силу положень ст. 35 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 09 серпня 2006 року за № 2 376 000 0000 000950 (а. с. 11) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області як платник податків та зборів з 09 серпня 2006 року (а. с. 12).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст. 14 Податкового кодексу України).

15 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за період з липня 2011 року по травень 2012 року, за результатами якої було складено акт № 195/17/НОМЕР_2 (а. с. 13-14).

За результатами проведення перевірки встановлено, що відповідачем не подано податкову звітність до податкового органу за звітний податковий період 2011 року та 2012 року.

На підставі вищевказаного акту, Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області прийняте податкове повідомлення рішення від 21 травня 2013 року № 0001891700, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1870,00 грн. (а. с. 15).

Пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України встановлено що у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. (п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України)

Даних про оскарження відповідачем податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0001891700 прийнятого Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області, на час розгляду справи судом не встановлено, а тому воно вважається узгодженим та чинним на час розгляду справи.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області відповідачу було надіслано податкову вимогу від 02 серпня 2013 року № 129-17, яка була надіслана на адресу відповідача 13 серпня 2013 року (а. с. 9, 10).

Вищезазначена вимога відповідачем не оскаржена та відповідно є чинною.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На підтвердження наявності податкового боргу з податку на додану вартість податковий орган надав зворотній бік облікової картки платника податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, згідно якої сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 1870,00 грн. (а. с. 8).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1870, 00 грн., законними та обґрунтованими, підтвердженими доказами, які містяться в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1870, 00 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1870, 00 (одна тисяча вісімсот сімдесят грн. 00 коп.) на користь місцевого бюджету р/р 31113029700312, банк ГУДКСУ в Луганській області, одержувач УК у Ст.-Луганському районі, код одержувача 37983540, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 18 листопада 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна