Постанова № 35365917, 18.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6268/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Купріс М.В.,

за участю: представника відповідача - Перепилиця Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства " Армапром " про відшкодування переплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства " Армапром " про відшкодування переплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку із наданням відповідачем довідки, що містить недостовірні відомості про заробіток для обчислення пенсії гр. ОСОБА_2, виникла переплата пенсії в сумі 7037,83 грн. за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року, яка у відповідності до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" повинна відшкодовуватись страхувальником. Сума переплати пенсії відповідачем у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування переплати пенсії.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що в березні 1992 року Миргородським арматурним заводом ОСОБА_2 за період з 01.12.1991 року по 30.11.1993 року видано довідку про заробіток для обчислення пенсії. (а.с. 5).

18.12.1993 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області на підставі зазначеної довідки ОСОБА_2 призначено пенсію.

06 липня 2012 року ОСОБА_2 надав до Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області довідку про заробітну плату № 2339 від 06.07.2012 року, видану Публічним акціонерним товариством "Армапром" за період з 01.12.1991 року по 30.11.1993 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм листом №1168 від 15.03.2013 року повідомив, що довідку про заробітну плату № 2339 від 06.07.2012 року видано не вірно, що є підставою для визнання її недійсною та просить вважати довідку про заробітну плату № 1074 від 15.03.2013 року вірною. (а.с.4).

25 березня 2013 року у зв'язку з тим, що довідку про заробітну плату від № 2339 від 06.07.2012 року було визнано недійсною, провідним спеціалістом відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області проведено перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату №1074 від 15.03.2013 року. При перевірці виявлені розбіжності з раніше виданою довідкою в березні 1992 року.

За результатами перевірки довідки про заробітну плату № 1074 від 15.03.2013 року складено Акт № 61 від 25.03.2013 року, який підписано Головою правління ПАТ "Армпром" - Філіпповим І.А. та бухгалтером Муравченком І.А. без заперечень. (а.с.8).

15 травня 2013 року на адресу відповідача направлено розрахунок суми переплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року в розмірі 7037,83 грн. (а.с.9-11).

Оскільки, кошти у розмірі 7037,83 грн. в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернулося до суду з позовом про їх стягнення.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого, зокрема, є призначення (перерахунок) пенсій, ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, визначено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її.

Надання відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії гр. ОСОБА_2 призвело до переплати позивачем пенсії вказаній особі за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року на загальну суму 7037,83 грн.

Враховуючі вказані вище положення Законів обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала недостовірні дані.

Таким чином, сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок переплати позивачем пенсії гр. ОСОБА_2, підлягає відшкодуванню відповідачем, як страхувальником, яким видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, що містить недостовірні відомості.

Посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду суд вважає безпідставними, оскільки розрахунок загальної суми переплати, що виникла у зв'язку з наданням недостовірних даних, позивачем отримано від Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління в Полтавській області 17.05.2013, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, а до суду позивач звернувся 28.10.2013, тобто в межах встановленого строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Армапром" про відшкодування переплати пенсії - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Армапром" (код ЄДРПОУ 000218325) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 37844949) на р/р 25602303120441, код 37844949, у філії Полтавського облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, грошові кошти в сумі 7037 (сім тисяч тридцять сім) грн. 83 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2013 року. .

Суддя Г.В. Костенко