Ухвала суду № 35364273, 02.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р.Справа № 816/4217/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по справі № 816/4217/13-а

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09 липня 2013 року позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" - звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0001102205/483, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 10 332,00 грн. (з яких за основним платежем - 6 888,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 444.00 грн.), № 0001112205/47, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 14 344,00 грн. та № 0001122205/479, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 9 841,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 6 561,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 280,50 грн.).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року допущено заміну відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року адміністративний позов комунального підприємства "Теплоенерго" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 000112205/479 від 07.03.2013р., № 0001102205/483 від 07.03.2013р., № 0001112205/47 від 07.03.2013р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представником позивача надані заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Теплоенерго" (ідентифікаційний код 31700972) зареєстровано 20.12.2001р. Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 27.12.2001р. (а.с. 9, 17)

18.02.2013р. згідно наказу від №829 від 15.02.2013р. Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Комунального підприємства "Теплоенерго" з питань реальності господарських операцій за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.02.2013р. №1518/22.5-09/31700972. (а.с. 14-16)

Згідно висновків , зазначених в акті перевірки, податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 561,00 грн. в тому числі за квітень 2012 року на суму 2869,00 грн. та за жовтень 2012 року на суму 3692,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за І півріччя 2012 року в сумі 14 344,00 грн. Крім того за результатами перевірки позивачу донараховано податок на прибуток за 2012 рік в сумі 6 888,00 грн.

07.03.2013 р. на підставі перевірки від 18.02.2013р. №1518/22.5-09/31700972 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001102205/483, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств. що належать до комунальної власності на загальну суму 10 332,00 грн. (з яких за основним платежем - 6 888,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 444.00 грн.), податкове повідомлення - рішення № 0001112205/47, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 14 344,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001122205/479, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 841,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 6 561,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 280,50 грн.). (а.с. 10,11, 12)

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача № 000112205/479 від 07.03.2013р., № 0001102205/483 від 07.03.2013р., № 0001112205/47 від 07.03.2013р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій, висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 561,00 грн. в тому числі: за квітень 2012 року - на суму 2869,00 грн. та за жовтень 2012 року - на суму 3692,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за І півріччя 2012 року в сумі 14 344,00 грн. та донарахування податку на прибуток за 2012 рік в сумі 6 888,00 грн., є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для зменшення позивачу від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 14344,00 грн. та нарахування йому грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 10332,00 грн. та з ПДВ у розмірі 9841,50 грн. стали господарські правовідносини позивача з ПП "ТФ "Валекс-Снаб". Звіркою ПП "ТФ "Валекс-снаб" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за перевіряємий період, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з платниками податків: ТОВ "Старт-Д" (код ЄДРПОУ 32694059) за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.03.2012 року по 31.10.2012 року.

Як убачається із матеріалів справи, 25.01.2011 між позивачем та ПП "ТФ "Валекс-Снаб" укладено договір купівлі-продажу №1/24 за умовами якого останній поставляв КП "Теплоенерго" товар, а саме: засоби індивідуального захисту, спецодяг, спецвзуття, пожежне обладнання та інструмент.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ПП "ТФ "Валекс-Снаб" позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові накладні та податкові накладні, виписки по особовому рахунку та сертифікати відповідності.

В підтвердження отримання та оприбуткування товару придбаного у ПП "ТФ "Валекс-Снаб" позивачем до суду надано витяги з журналу виданих доручень, згідно яких товар отримано ОСОБА_1 та витяг з журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 за квітень та жовтень 2012 року.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

На час складання відповідних податкових накладних, контрагент позивача - ПП "ТФ "Валекс-Снаб" - був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій, тому висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 561,00 грн. в тому числі: за квітень 2012 року на суму 2869,00 грн. та за жовтень 2012 року на суму 3692,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за І півріччя 2012 року в сумі 14 344,00 грн. та донарахування податку на прибуток за 2012 рік в сумі 6 888,00 грн. є неправомірним. Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по справі № 816/4217/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.