Постанова № 35364067, 21.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року о/об 16 год. 47 хв.Справа № 808/7287/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 вересня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» (далі - позивач або ТОВ «ВБ «Кераміст») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0000482214/4652, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 132 753,00 грн. (за основним платежем) та 66 376,50 грн. (за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що господарські операції з придбання ТОВ «ВБ «Кераміст» у ПП «Корпус-7» товару (офсетних пластин) в лютому, квітні та листопаді 2012 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами (видатковими накладними) та зведеними обліковими документами (оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 (місця зберігання ТМЦ) за лютий, квітень, листопад 2012 року, а також журналами-ордерами та відомостями по рахункам 201 (сировина й матеріали) за лютий, квітень, листопад 2012 року). Крім того, у ТОВ «ВБ «Кераміст» наявні докази не лише придбання, а й фактичного використання пластин у власній господарській діяльності, чим спростовується висновок відповідача про відсутність ділової мети придбання пластин та фіктивний характер господарських операцій з їх придбання. Разом з тим, ТОВ «ВБ «Кераміст» цілком правомірно включено до декларації з ПДВ за лютий, квітень, та листопад 2012 року, податок, сплачений за операціями з придбання товару у ПП «Корпус-7» в лютому 2012 року - 42 459,00 грн., в квітні - 60 557,80 грн., в листопаді - 29 735,60 грн., за першою подією, якою є дата отримання товару, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними. Таким чином, обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, на підтвердження сплати, позивачем, у складі вартості придбаного товару податку на додану вартість, надано належним чином оформлені податкові накладні, видані постачальником який є зареєстрованим платником ПДВ та мав право на видачу податкових накладних. Відповідно висновки відповідача про нетоварний характер спірних операцій, відсутність ділової мети придбання товару, а також відсутності підстав для віднесення сплаченого податку до складу податкового кредиту є безпідставними та такими, що ґрунтуються на не підтверджених доказами припущеннях та помилковому тлумаченні відповідачем чинного законодавства.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях аналогічних за змістом до акту перевірки, відповідач зазначив, що суми податку на додану вартість за податковими накладними включені до періоду, що перевірявся, що відповідає даним реєстру отриманих податкових накладних. Так, в ході проведення перевірки позивача встановлено розбіжності між податковим кредитом підприємства ТОВ «ВБ «Кераміст» та податковим зобов'язаннями по підприємству ПП «Корпус-7» за лютий 2012 року на суму 42 459,00 грн., за квітень 2012 року на суму 60 557,80 грн., за листопад 2012 року на суму 29 735,60 грн. Згідно з інформацією, наданою в акті перевірки основними постачальниками за рахунок яких сформовано податковий кредит ПП «Корпус-7», були підприємства ТОВ «Арсаон» та ТОВ «Арагон Торг». Згідно з інформацією по вказаним постачальникам щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено розбіжності податкового кредиту ПП «Корпус-7» з податковими зобов'язаннями підприємства ТОВ «Арсаон» та ТОВ «Арагон Торг». Таким чином, операції не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, основних фондів (в тому числі транспортних засобів), виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 21 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва Серії А01 № 023381 про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» 17.08.2000 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридичну особу за адресою: 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 16, ідентифікаційний код 31122120 (т. 2 а. с. 99).

Згідно Свідоцтва №200022594 позивач зареєстрований ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя платником податку на додану вартість з 04.09.2000 (т. 2 а. с. 122).

20 грудня 2012 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направило на адресу позивача лист про надання інформації та її документального підтвердження від 20.12.2012 №12343/10/22-14/386, в якому відповідач просить ТОВ «ВБ «Кераміст» надати інформацію та її документальне підтвердження з питань відносин з ПП «Корпус-7», яке формує податковий кредит по Декларації ПДВ за лютий, квітень 2012 року, крім того надати інформацію та її документальне підтвердження щодо подальшої реалізації або використання в господарській діяльності товарів, робіт (послуг) придбаних у вищевказаних контрагентів у лютому, квітні 2012 року (т. 1 а. с. 13).

28 грудня 2012 року ТОВ «ВБ «Кераміст» направило на адресу відповідача відповідь на лист про надання інформації та її документального підтвердження щодо відносин з ПП «Корпус-7», яке формує податковий кредит по Декларації з ПДВ за лютий, квітень 2012 року від 20.12.2012 №12343/10/22-14/386 (т. 1 а. с. 14-16).

22 березня 2013 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направило на адресу позивача лист про надання інформації та її документального підтвердження від 22.03.2013 №2237/10/12-14/386, в якому відповідач просить ТОВ «ВБ «Кераміст» надати інформацію та її документальне підтвердження з питань відносин з ПП «Корпус-7», яке формує податковий кредит по Декларації ПДВ за листопад 2012 року, крім того надати інформацію та її документальне підтвердження щодо подальшої реалізації або використання в господарській діяльності товарів, робіт (послуг) придбаних у вищевказаних контрагентів у листопаді 2012 року (т. 1 а. с. 17).

26 березня 2013 року ТОВ «ВБ «Кераміст» направило на адресу відповідача відповідь на лист про надання інформації та її документального підтвердження щодо відносин з ПП «Корпус-7», яке формує податковий кредит по Декларації з ПДВ за листопад 2012 року від 22.03.2013 №2237/10/12-14/386 (т. 1 а. с. 18-19).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 16.01.2013 №21 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «Корпус-7» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, квітень, листопад 2012 року. За наслідками перевірки складено акт від 11.04.2013 №74 (далі - акт перевірки) (т. 2 а. с. 101-116).

Згідно висновків перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, наказу Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 132 753,00 грн. в т. ч. за лютий 2012 року - 42 459,00 грн., квітень 2012 року - 60 558,00 грн., листопад 2012 року - 29 736,00 грн., який сформований від контрагента ПП «Корпус-7», що призвело до :

- завищення податкового кредиту на загальну суму 132 753,00 грн. в т. ч. за лютий 2012 року - 42 459,00 грн., квітень 2012 року - 60 558,00 грн., листопад 2012 року - 29 736,00 грн.

- занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 132 753 грн. за лютий 2012 року - 42 459,00 грн., квітень 2012 року - 60 558,00 грн., листопад 2012 року - 29 736,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0000482214/4652, яким збільшено суму зобов'язання ТОВ «ВБ «Кераміст» за основним платежем 132 753,00 грн. та за штрафними санкціями 66 376,50 грн. (т. 1 а. с. 12)

15 травня 2013 року ТОВ «ВБ «Кераміст» направило на адресу відповідача заперечення від 15.05.2013 №15-05/1229 на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2013 №74 (т. 1 а. с. 23-25).

21 травня 2013 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направило на адресу позивача відповідь від 21.05.2013 №9539/10/22-14/386 на заперечення від 15.05.2013 №15-05/1229 (т. 1 а. с. 26-36).

21 червня 2013 року ТОВ «ВБ «Кераміст» направило на адресу відповідача Скаргу від 21.06.2013 №19-06/1304, якою просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 24.05.2013 №0000482214/4652 (т. 1 а. с. 37-44)

02 липня 2013 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направило на адресу позивача рішення про продовження строку розгляду первинної скарги від 02.07.2013 №885/10/08-01-10-01-20 (т. 1 а. с. 45).

07 серпня 2013 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направило на адресу позивача рішення про результати розгляду первинної скарги від 07.08.2013 №1430/10/08-01-10-01-20 (т. а. с. 46-49).

Судом встановлено, що між ПП «Корпус-7» (Постачальник) та ТОВ «ВБ «Кераміст» (Покупець) укладено Договір поставки від 01.04.2010 №58/04-10 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця офсетні світлочутливі пластини для виготовлення поліграфічної продукції та хімічні матеріали для їх обробки (далі - товар), а Покупець прийняти та оплатити вищевказаний товар (т. 1 а. с. 50-52).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ПП «Корпус-7» виписано позивачу податкові накладні від 03.02.2012 №9 всього на суму 99 976,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 16 662,80 грн.), від 06.02.2012 №17 всього на суму 22 248,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 708,00 грн.), від 17.02.2012 №76 всього на суму 132 529,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 22 088,20 грн.), від 02.04.2012 №12 всього на суму 132 674,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20 % 22 112,40 грн.), від 13.04.2012 №73 всього на суму 117 189,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 531,50 грн.), від 19.04.2012 №99 всього на суму 91 642,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 15 273,70 грн.), від 25.04.2012 №141 всього на суму 18 691,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 115,20 грн.), від 26.04.2012 №157 всього на суму 3 150,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 525,00 грн.), від 01.11.2012 №1 всього на суму 780,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 130,00 грн.), від 01.11.2012 №6 всього на суму 138 808,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 23 134,70 грн.), від 27.11.2012 №131 всього на суму 38 825,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 6 470,90 грн.) (т. 1 а. с. 75-85); видаткові накладні від 03.02.2012 №РН-000098 всього на суму 99 976,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 16 662,80 грн.), від 06.02.2012 №РН-000108 всього на суму 22 248,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 708,00 грн.), від 17.02.2012 №РН-000170 всього на суму 132 529,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 22 088,20 грн.), від 02.04.2012 №РН-000433 всього на суму 132 674,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20 % 22 112,40 грн.), від 13.04.2012 №РН-000499 всього на суму 117 189,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 531,50 грн.), від 19.04.2012 №РН-000526 всього на суму 91 642,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 15 273,70 грн.), від 25.04.2012 №РН-000572 всього на суму 18 691,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 115,20 грн.), від 26.04.2012 №РН-000588 всього на суму 3 150,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 525,00 грн.), від 01.11.2012 №РН-001550 всього на суму 780,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 130,00 грн.), від 01.11.2012 №РН-001556 всього на суму 138 808,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 23 134,70 грн.), від 27.11.2012 №РН-001690 всього на суму 38 825,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 6 470,90 грн.) (т. 1 а. с. 53-63); рахунки-фактури 03.02.2012 №СФ-000104 всього на суму 99 976,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 16 662,80 грн.), від 06.02.2012 №СФ-000113 всього на суму 22 248,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 708,00 грн.), від 17.02.2012 №СФ-000177 всього на суму 132 529,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 22 088,20 грн.), від 02.04.2012 №СФ-000431 всього на суму 132 674,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20 % 22 112,40 грн.), від 13.04.2012 №СФ-000501 всього на суму 117 189,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 531,50 грн.), від 19.04.2012 №СФ-000526 всього на суму 91 642,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 15 273,70 грн.), від 25.04.2012 №СФ-000572 всього на суму 18 691,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 115,20 грн.), від 26.04.2012 №СФ-000589 всього на суму 3 150,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 525,00 грн.), від 01.11.2012 №СФ-001542 всього на суму 780,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 130,00 грн.), від 01.11.2012 №СФ-001547 всього на суму 138 808,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 23 134,70 грн.), від 27.11.2012 №СФ-001687 всього на суму 38 825,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 6 470,90 грн.) (т. 1 а. с. 64-74).

Крім того, ТОВ «ВБ «Кераміст» надавало до ДПІ в Орджонікідзевського району м. Запоріжжя податкові декларації з податку на додану вартість від 19.03.2012, від 21.05.2012, від 20.12.2012 (т. 1 а. с. 86-91).

Оплата за товар здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчать виписки банку, виписками по особовим рахункам, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а. с. 92-193, 194-241).

Крім того, товар отриманий на підставі довіреностей, що відображені в Книгах обліку довіреностей ТОВ «ВБ «Кераміст» (т. 2 а. с. 75-84) та оприбуткування товару відображено в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 201 Сировини й матеріалів за лютий 2012 року, за квітень 2012 року, за листопад 2012 року (т. 2 а. с. 69-71), оборотно-сальдових відомостях по рахунку: 201, місце зберігання; ТМЦ за лютий 2012 року, за квітень 2012 року, за листопад 2012 року (т. 2 а. с. 72-74).

В матеріалах справи також містяться копії реєстрів отриманих ТОВ «ВБ «Кераміст» податкових накладних за період з 03.02.2012-06.02.2012, за 17.02.2012, за 02.04.2012, за 13.04.2012, за 19.04.2012, за період 25.04.2012-26.04.2012, за 01.11.2012, за 27.11.2012 (т. 2 а. с. 123-130).

Транспортування товару здійснювалось контрагентом позивача, що підтверджується матеріалами справи. Так, 01 жовтня 2011 року між ПП «Корпус-7» (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець) укладено Договір оренди транспортного засобу від 01.10.2011 б/н (далі - Договір) за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування майно (вантажний автомобіль MERCEDES ATEGO), а Орендар зобов'язується прийняти автомобіль в тимчасове володіння та користування та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі узгодженої Сторонами в Актах прийому-передачі послуг. Розмір орендної плати залежить від пройденої автомобілем відстані кожного місяця (т. 2 а. с. 200-201).

На виконання умов договору між сторонами складено Акт прийому-передачі транспортного засобу від 01.10.2011 №1, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно (далі - автомобіль), а саме: вантажний автомобіль марки MERCEDES ATEGO, 2003 року випуску, колір білий, реєстраційний НОМЕР_1 (т. 2 а. с. 202).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, пп.14.1.36 п. 14 ст. 14 також зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п. 1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п. 3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У ст.186 Податкового кодексу України визначається «місце постачання товару», згідно якого місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Як зазначено у пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пп. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності ознак товарності господарських операцій та правового/податкового статусу ПП «Корпус-7» з огляду на наступні обставини.

Господарські операції, щодо яких проводилась перевірка, здійснювались на підставі договору № 58/04-10, укладеного між позивачем (Покупцем) та ПП «Корпус-7» (Постачальником) 01.04.2010.

Отже, договірні відносини з ПП «Корпус-7» є довготривалими господарськими відносинами, укладений договір направлений на забезпечення виробничого процесу, що спростовує висновки відповідача стосовно нетоварного характеру спірних операцій та відсутності ділової мети придбання товару.

Предметом зазначеного договору, є постачання товару, а саме - офсетних світлочутливих пластин та хімічних матеріалів для їх обробки. Зазначені матеріали використовуються у виробництва поліграфічної продукції. Виробництво поліграфічної продукції є основним видом діяльності позивача.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства. Водночас, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товар контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Довідки АА №557218 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 18.11 - друкування газет; 18.12 - друкування іншої продукції; 18.12 - виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т. 1 а. с. 100).

З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «ВБ «Кераміст» наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентами, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту. Крім того, наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбання товарів були включені до податкового кредиту цілком правомірно.

Крім того, матеріалами справи підтверджується подальше використання позивачем отриманих товарів від контрагентів у власній господарській діяльності, а саме: норми витрат офсетних пластин від 01.01.2008 б/н (т. 2 а. с. 67). Також, в матеріалах справи наявні копії технічного обслуговування та нормі витрат матеріалів термальних офсетних пластин в CtP - Kodak від 01.06 2012 б/н (т. 2 а. с. 68); Договору поставки від 03.10.2011 №1569 (т. 2 а. с. 168-170), матеріального звіту за лютий 2012 року, за квітень 2012 року, за листопад 2012 року (т. 1 а. с. 215-т. 2 а. с. 66).

Суд критично оцінює посилання відповідача стосовно того, що серед отриманого позивачем товару є небезпечні речовини, перевезення яких мало б здійснюватись перевізником та оформлюватись товарно-транспортними накладними, оскільки на ємкостях (каністрах), у яких здійснювалось перевезення, жодні позначки про особливий характер поводження з речовиною не зазначені. Так само, відсутні застереження щодо небезпечності речовин (радіоактивності, горючості тощо).

Також, судом встановлено, що між Одеським обласним комунальним підприємством «Видавництво «Чорномор'я» (Орендодавець) та ПП «Корпус-7» (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2009 б/н (далі - Договір) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 183,6 кв. м., що розташоване у будівлі за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 04.02.2009 становить 316 789,00 грн. (у подальшому - «майно» або «приміщення») з метою розташування складу (т. 2 а. с. 191-193).

На виконання умов договору між сторонами складено Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01.08.2009 б/н, за яким Одеське обласне комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор'я» передає ПП «Корпус-7» в оренду приміщення площею 183,6 кв. м. розташоване на 2 поверсі виробничого корпусу, за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1 (т. 2 а. с. 195).

Також, сторони підписали Додаткові угоди від 26.07.2010 б/н (т. 2 а. с. 196), від 01.08.2011 б/н (т. 2 а. с. 197), від 20.09.2011 б/н (т. 2 а. с. 198). Вказані обставини свідчать про наявність складських приміщень у контрагента позивача.

Крім того, відповідно до довідки від 17.10.2013 №17-10/1536 ТОВ «ВБ «Кераміст» у господарській діяльності використовує власні складські приміщення, що розташовані та території виробничих приміщень, а також орендовані складські приміщення.

Загальна площа власних приміщень, що використовуються ТОВ «ВБ «Кераміст» у господарській діяльності для зберігання виробничих запасів, залишків товарів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.08.2006 Серія ЯЯЯ №507912, становить: виробничих з урахуванням складських - 2 486,5 кв. м.; адміністративних - 1 284 кв. м.; пропускний пункт - 4,8 кв. м.

Загальна площа орендованих приміщень, що використовується ТОВ «ВБ «Кераміст» протягом 2012 року у якості складу, згідно з п. 1 додаткової угоди від 12.12.2011 №1 до договору від 29.06.2011 №425-А та п. 1.2. договору від 01.07.2012 №388-12 між ТОВ «ВБ «Кераміст» та ТОВ «Фьюче ЛТД» становила 230 кв. м.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фьюче ЛТД» (Орендодавець) та ТОВ «ВБ «Кераміст» (Орендар) укладено Договір оренди від 29.06.2011 №425 (далі - Договір) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення - складу площею 150,00 кв. м., яке належить Орендодавцю і яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборгська, буд. 8 (об'єкт оренди) (т. 2 а. с. 156-158).

Крім того, сторони підписали Додаткову угоду від 14.12.2011 №1 (т. 2 а. с. 159).

01 липня 2012 року між ТОВ «Фьюче ЛТД» (Орендодавець) та ТОВ «ВБ «Кераміст» (Орендар) укладено Договір оренди від 01.07.2012 №388-12 (далі - Договір) за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове користування нежиле приміщення, а Орендар зобов'язується прийняти об'єкт в оренду та виплачувати за нього орендну плату (т. 2 а. с. 160-163), що свідчить про наявність у позивача виробничих можливостей для здійснення господарських операцій.

Відповідно до чинного законодавства інформація з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» не є доказом не сплати податку, а тим більше доказом фіктивності окремих господарських операцій.

Суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відповідач посилається на акт поданий ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС про результати проведення зустрічної звірки ПП «Корпус-7», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «Арсаон» в лютому 2012 року та ТОВ «Арагон Торг» в квітні 2012 року, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом. Крім того, з пояснень позивача встановлено, що ПП «Корпус-7» отримало товар від ТОВ «НПП Технопрогрес», а не від підприємств ТОВ «Арсаон» та ТОВ «Арагон Торг», Акт перевірки взаємовідносин з якими був підставою для висновків про відсутність господарських операцій.

Вищевикладене також підтверджується тим, що між ТОВ «НПП Технопрогрес» (Постачальник) та ПП «Корпус-7» (Покупець) укладено Договір поставки від 03.10.2011 №1569 (далі - Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, визначенів п. 1.2 цього договору (далі - товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар (т. 2 а. с. 168-170).

На підтвердження вказаного договору ТОВ «НПП Технопрогрес» надало ПП «Корпус-7» видаткові накладні від 05.01.2012 №РН-0000005 всього на суму 163 533,60 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 27 255,60 грн.), від 01.02.2012 №РН-0000028 всього на суму 337 773,60 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 56 295,60 грн.), від 17.02.2012 №РН-0000069 всього на суму 315 819,60 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 52 636,60 грн.), від 13.02.2012 №РН-0000072 всього на суму 283 135,80 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 47 189,30 грн.), від 01.03.2012 №РН-0000112 всього на суму 280 027,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 46 671,20 грн.), від 15.03.2012 №РН-0000114 всього на суму 139 476,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 23 246,00 грн.), від 21.03.2012 №РН-0000124 всього на суму 180 630,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 30 105,00 грн.), від 02.04.2012 №РН-0000145 всього на суму 291 488,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 48 581,40 грн.), від 12.04.2012 №РН-0000159 всього на суму 293 238,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 48 873,00 грн.),від 19.04.2012 №РН-0000227 всього на суму 247 915,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 41 319,20 грн.), від 28.08.2012 №РН-0000507 всього на суму 322 580,16 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 53 763,36 грн.), від 10.09.2012 №РН-0000555 всього на суму 416 934,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 69 489,00 грн.), від 29.10.2012 №РН-0000639 всього на суму 209 772,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 34 962,00 грн.), від 09.10.2012 № №РН-0000612 всього на суму 376 008,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 62 668,00 грн.), від 01.11.2012 №РН-0000668 всього на суму 332 416,80 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 55 402,80 грн.), від 12.11.2012 №РН-0000677 всього на суму 291 038,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 48 506,40 грн.), від 26.11.2012 №РН-0000687 всього на суму 377 610,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 62 935,00 грн.) (т. 2 а. с. 171-190).

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Отже, правильність та обґрунтованість формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковим органом не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

За наведених норм та обставин справи суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ПП «Корпус-7».

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000482214/4652 від 24 травня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» судовий збір в розмірі 1991,30 грн. (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто одну гривню 30 копійок ).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова