Постанова № 35363874, 29.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року 12:53

Справа № 808/7087/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України,

Веселівський район Запорізької області,

до: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області,

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України (далі позивач, ДПДГ «Соцземлеробство») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач, Мелітопольська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032221 від 28.05.2013.

Позивач вважає, що висновок відповідача, викладений у акті перевірки №36/22/00853323 від 12.02.2013 про завищення ДПДГ «Соцземлеробство» показників податкових зобов’язань по спеціальній (скороченій) декларації з ПДВ, на загальну суму 4365112 грн. 75 коп., не відповідає дійсності, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000032221 від 28.05.2013 підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на обґрунтування своєї позиції надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні. На обгрнутування своєї позиції під час надання пояснень суду та у своїх письмових запереченнях на позов (вх.№41609 від 23.10.2013) представник відповідача зазначив, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте цілком правомірно та не підлягає скасуванню, оскільки на його думку відповідач у акті від 12.02.2013 за №36/22/00853323 дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Вивчивши наявні у справі документи, суд з’ясував наступне.

У період з 24.12.2012 по 05.02.2013 Мелітопольською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ДПДГ «Соцземлеробство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012. За наслідками цієї перевірки відповідачем складений акт №36/22/00853323 від 12.02.2013 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, відповідач, зокрема, дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 209.1, п. 209.2, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПКУкраїни, що призвело до:

- заниження податкових зобов’язань по податку на додану вартість (далі ПДВ) за загальною декларацією на суму 2 111 601,00 грн., в тому числі: за листопад 2010 року на 28718 грн., грудень 2010 року на 103758 грн., січень 2011 року на 11700 грн., лютий 2011 на 193335 грн., березень 2011 року на 26953 грн., квітень 2011 року на 19833 грн., вересень 2011 року на 48246 грн., жовтень 2011 року на 88970 грн., листопад 2011 року на 25811 грн., грудень 2011 року на 403323 грн., січень 2012 року на 228705 грн., лютий 2012 року на 73940 грн., березень 2012 року на 243128 грн., квітень 2012 року на 206453 грн., серпень 2012 року на 213594 грн., вересень 2012 року на 198232 грн., травень 2011 року на 2276 грн., червень 2012 року на 264 грн., липень 2012 року 163 грн., серпень 2012 року на 160 грн., травень 2012 року на 157 грн., червень 2012 року на 78 грн.;

- завищення суми позитивного значення з ПДВ, за спеціальною декларацією, яка залишається в розпорядженні підприємства та підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства на загальну суму 2115312 грн., в тому числі: за листопад 2010 року на 28718 грн., грудень 2010 року на 103758 грн., січень 2011 року на 11700 грн., лютий 2011 року на 193335 грн., березень 2011 року на 26953 грн., червень 2011 на 59669 грн., серпень 2011 року на 94733 грн., вересень 2011 року на 84608 грн., жовтень 2011 року на 83994 грн., листопад 2011 року на 25811 грн., грудень 2011 року 403323 грн., січень 2012 року на 228705 грн., лютий 2012 року на 73940 грн., березень 2012 року на 243128 грн., квітень 2012 року на 206453 грн., червень 2012 року на 61208 грн., серпень 2012 року на 67111 грн., вересень 2012 року на 118165 грн.;

- завищення суми перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов’язання звітного періоду, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 424209 грн., в тому числі: за квітень 2011 року на суму 19833 грн., травень 2011 року на суму 96290 грн., липень 2011 року на 114024 грн., травень 2012 року на 149796 грн., липень 2012 року на 43636 грн.;

- неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з ПДВ за період з 01.11.2010 по 30.09.2012 на суму 1787932 грн.

04 березня 2013 року відповідачем, на підставі акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000042222, яким позивачу нарахована сума грошового зобов’язання з ПДВ у загальному розмірі 4 365 114 грн., з яких 2 111 601 грн. за основним платежем, а 2 253 513 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із нарахуванням грошового зобов’язання з ПДВ, позивач звернувся 14.03.2013 із письмовою скаргою до Державної податкової служби в Запорізькій області. За наслідками розгляду цієї скарги, Головне управління Міндоходів України у Запорізькій області своїм рішенням від 15.05.2013 за №110/10/10-420 (№105/7/10-420) частково скасувало податкове повідомлення-рішення №0000042222 від 04.03.2013, в частині зайво нарахованого ПДВ у розмірі 1 грн.

Також, при розгляді первинної скарги Державною податковою службою у Запорізькій області було доручено Мелітопольській ОДПІ провести позапланову перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження. Так, за наслідками позапланової документальної перевірки відповідачем було складено акт №413/22/00853323 від 25.04.2013, у якому були підтверджені висновки акту перевірки від 12.02.2013 стосовно встановлених порушень податкового законодавства.

29 травня 2013 року Мелітопольською ОДПІ, на підставі актів перевірок, відповідно до рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області №110/10/10-420 (№105/7/10-420) від 15.05.2013. прийняте нове податкове повідомлення-рішення №0000032221 від 29.05.2013, яким ДПДГ «Соцземлеробство» було нараховане грошове зобов’язання з ПДВ у загальному розмірі 4365112 грн. 75 коп., з яких 211160 грн. за основним платежем, а 2253512 грн. 75 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Того ж дня, позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із письмовою скаргою на податкові повідомлення-рішення №0000042222, №0000461702 від 04.03.2012 на рішення, прийняте за розглядом скарги (податкові повідомлення-рішення №0000032221, №0006841720 від 28.05.2013). Однак, у задоволенні цієї скарги та скасуванні зазначених податкових повідомлень-рішень позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись із прийняттям податкового повідомлення-рішення №0000032221 від 29.05.2013, яким відповідач нарахував ДПДГ «Соцземлеробство» грошове зобов’язання з ПДВ у загальному розмірі 4365112 грн. 75 коп., позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із зазначеним вище позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом з’ясовано, що позивач зареєстрований у якості юридичної особи 18.11.2010. Наявна у справі копія Свідоцтва №100312911 свідчить про те, що позивач є суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а саме платником фіксованого сільськогосподарського податку, та здійснює діяльність за КВЕД: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; 01.21.0 розведення великої рогатою худоби; 01.23.0 розведення свиней. Позивач зареєстрований платником ПДВ 16.07.1997, а у якості суб’єкта спеціального режиму оподаткування з 01.01.2009.

Наявні у справі матеріали свідчать проте, що у перевіряємому відповідачем періоді між ДПДГ «Соцземлеробство» (Продавець) та ТОВ «Торговий дім «Украгропром» (Покупець) були укладені наступні форвардні контракти:

- №09/09-10-05 від 09.09.2010. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього №2, 3 від 31.07.2011, №4 від 07.11.2011, Продавець був зобов’язаний передати Покупцю у власність пшеницю фуражну 5-6 класу власного врожаю, у кількості 3520 т, за ціною одиниці товару 1150 грн. Загальна вартість контракту – 4048000 грн., у тому числі ПДВ – 674666 грн. 67 коп. Кінцевий строк поставки – 15.07.2012. Оплата вартості товару проводиться Покупцем на умовах 100% передплати до 10.09.2011;

- №ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього №1, 2 від 01.09.2011, №3 від 07.11.2011 позивач був зобов’язаний передати у власність Покупця соняшник (товар-1) власного урожаю у кількості 995 т за ціною 2000 грн./т з ПДВ, льон (товар-2) у кількості 215 т за ціною 1500 грн./т з ПДВ, ячмінь озимий (товар-3) у кількості 590 т за ціною 1200 грн./т з ПДВ, ярий ячмінь (товар-4) у кількості 1110 т за ціною 1200 грн./т з ПДВ та овес (товар-5) у кількості 78 т за ціною 750 грн./т з ПДВ. Загальна вартість цього контракту становить 4411000 грн., в тому числі ПДВ – 735166 грн. 67 коп. Кінцевий строк поставки товарів: товар-1 до 15.10.2013, товар-2 до 15.08.2012, товари-3, 4, 5 до 31.12.2013. Оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% передплати, строк останнього траншу передплати – 31.12.2011.

Окрім цього, у зазначений період позивач також уклав форвардні контракти із ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» (Покупець), а саме:

- №ФК 01-09-11-03 від 01.09.2011. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього №1, 2 від 14.09.2011, №3 від 15.08.2012, №4 від 07.11.2012, позивач був зобов’язаний виростити власними силами та передати у власність Покупця пшеницю озиму (товар-1) у кількості 3555 т за ціною 1480 грн./т з ПДВ та ячмінь (товар-2) у кількості 1072 т за ціною 1500 грн./т з ПДВ. Загальна вартість цього контракту клала 6869400 грн., в тому числі 1144900 грн. ПДВ. Кінцевий строк поставки для товарів-1, 2 15.08.2013. Оплата вартості товару проводиться на умовах часткової передплати з кінцевим строком розрахунків до 31.12.2012;

- №ФКЯ14/12-11-26 від 14.12.2011. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього №1 від 02.08.2012, №2, 3 від 15.08.2012, №4 від 07.11.2012 ДПДГ «Соцземлеробство» повинно було виростити власними силами та передати у власність Покупця ячмінь (товар-1) власного врожаю у кількості 1163 т. за ціною 1250 грн./т з ПДВ, овес (товар-2) власного врожаю у кількості 125 т за ціною 750 грн./т з ПДВ, соняшник (товар-3) власного врожаю у кількості 941 т за ціною 2800 грн./т з ПДВ та льон (товар-4) власного врожаю у кількості 507 т за ціною 3250 грн./т з ПДВ. Загальна вартість цього контракту склала 6120800 грн., в тому числі ПДВ 1020133 грн. 33 коп. Кінцевий строк поставки товарів-1, 2, 4 до 15.08.2013, а товару-3 до 15.10.2013. Оплата вартості товару проводиться на умовах часткової передплати, рангами із кінцевим строком розрахунків до 31.12.2012.

Згідно умов зазначених вище форвардних контрактів ДПДГ «Соцземлеробство» повинно передавати у власність Покупців лише власний врожай або врожай, набутий у інший спосіб, не заборонений законодавством України, який відповідає вимогам ДСТУ.

Судом з’ясовано, що на виконання своїх договірних зобов’язань ТОВ «Торговий дім «Украгропром» та ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» перерахували на рахунок позивача передплату у сумі 7143230 грн. 80 коп. (ПДВ – 1190537 грн. 50 коп.) та 3763902 грн. (ПДВ – 627317 грн. 10 коп.) відповідно. Отримана сума передплат відображена позивачем у складі податкових зобов’язань у спеціальних (скорочених) деклараціях з ПДВ.

У перевіряємому відповідачем періоді, позивач одночасно користувався спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та загальними нормами оподаткування ПДВ, підприємство вело податковий облік операцій, пов’язаних зі спеціальним режимом оподаткування та окремо із загальним. Позивачем окремо складено реєстри виданих та отриманих податкових накладних та подано дві декларації: загальну податкову декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки із бюджетом та податкову декларацію з ПДВ (скорочену) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до якої сума податку на додану вартість нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Обґрунтовуючи свій висновок про завищення позивачем показників податкових зобов’язань за спеціальною (скороченою) декларацією з ПДВ, на загальну суму 4572423 грн., та заниження податкових зобов’язань з ПДВ за загальною декларацією, на загальну суму 4961612 грн., відповідач зазначає у акті перевірки, що відображення отриманих позивачем передплат, згідно форвардних контрактів, у спеціальних (скорочених) деклараціях з ПДВ здійснено ДПДГ «Соцземлеробство» із порушенням вимог ст. 209 ПК України, оскільки вона передбачає відображення постачання вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів, а таке постачання товарів, відповідно до форвардних контрактів, у повному обсязі позивачем не здійснено.

Суд не може погодитися із такою позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР від 03.04.1997 (далі – закон №168/97), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону № 168/97, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.8-1.2 ст. 8-1 Закону № 168/97, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.2 Розділу 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України N 166 від 30.05.1997, зокрема передбачено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 8-1 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Згідно п. 6 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 1492 від 25.11.2011, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Таким чином, платники, які зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом та інших операцій.

Однак визначення дати виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість і для платників, які зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, здійснюється в загальному порядку, відповідно до вищенаведених норм законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин.

Тож позивачем правомірно було віднесено до складу податкових зобов’язань у відповідних податкових періодах у скороченій декларації з податку на додану вартість суми ПДВ по передплатам за вищезазначеними форвардними контрактами за першою подією – дата зарахування коштів від покупця.

Щодо посилання відповідача на факт того, що на дату укладання договорів продавець не визначився, яку саме продукцію він буде постачати – продукція власного врожаю, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, суд зазначає наступне.

По-перше, згідно умов форвардних контрактів, укладених між позивачем (продавець) та його контрагентами (покупець), наведеними у акті перевірки, Продавець зобов’язується виростити власними силами та передати Покупцю у власність базовий актив - сільськогосподарську продукцію врожаю 2012 року у номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в цьому Контракті.

По-друге, суд звертає увагу на той факт, що згідно додаткових угод до форвардних контрактів, укладених протягом 2011-2012 років між позивачем та його контрагентами, було продовжено строки поставки продукції до липня, серпня, жовтня та грудня 2013р. і змінено базовий актив контракту, відповідно до яких поставляється власновирощена сільськогосподарська продукція 2011-2013 р., що знайшло своє відображення у акті позапланової перевірки №413/22/00853323 від 25.04.2013. отже, станом на дату проведення відповідачем перевірки строк виконання таких зобов’язань ще не настав, тому висновки перевіряючих є передчасними та безпідставними.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся податку на додану вартість.

У зв’язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов’язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов’язання штрафних (фінансових) санкцій. Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000032221 від 28 травня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний номер 00853323) 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова